ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/12897/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№ 910/12897/16 Господарського суду міста Києва за позовомдержавного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" доприватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС"простягнення 2 728 222,52 грн

за участю представників сторін:

позивача: Зуб'юк О.А.,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" про стягнення з останнього 2 728 222,52 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/12897/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 та рішення місцевого господарського суду від 12.09.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з клопотанням про здійснення заміни відповідача його правонаступником - ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". .

Відповідно до вимог ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про здійснення заміни останнього його правонаступником - ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", оскільки правонаступництво доведено представленими доказами, а саме, статутом ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про утворення ПАТ"Об'єднана гірничо-хімічна компанія". .

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 17.02.2015 між філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (позивач, замовник) та філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан", в подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" (відповідач, виконавець), було укладено Договір про надання послуг №265-2, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з вантажних перевезень.

Згідно з п. 2.1. Договору вартість наданих послуг визначається на підставі калькуляцій, які складені виконавцем і викладені в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього Договору. Калькуляції можуть переглядатись за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.3. Договору після виконання виконавцем послуги, на підставі даних обліку відпрацьованого часу сторонами в термін 5 робочих днів, слідуючих за звітним місяцем, складається і підписується акт здачі-приймання наданих послуг та додаток до нього. У додатку до акту наводиться розрахунок вартості фактично наданих послуг: кількість відпрацьованого часу кожною машиною, вартість машиногодини, вартість послуги кожної машини та загальна вартість послуг.

Згідно з п. 2.4. Договору виконавець, в термін 5 робочих днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг, виставляє замовнику рахунок на їх оплату.

Замовник здійснює оплату рахунку протягом 10 календарних днів з моменту його отримання. Оплата проводиться в безготівковій формі (п. 2.5. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що замовник зобов'язаний забезпечити вантажні машини обсягами робіт та прийняти від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акту здачі-приймання наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплатити їх в розмірах і в строк, передбачений цим Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 (п. 10.1. Договору).

25.03.2015 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, зокрема викласти пункти 1.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. та 2.6. Договору, у новій редакції:

- "1.1. Виконавець зобов'язується за заявкою замовника надати останньому послуги з вантажних перевезень.";

- "2.2. Облік фактично відпрацьованого часу вантажних машин ведеться на підставі оформлених подорожніх листів, які передаються представниками замовника: ОСОБА_5 або ОСОБА_6 представникам виконавця: ОСОБА_7 або ОСОБА_8 1, 11, 21, 28 числа кожного місяця.";

- "2.3. Після надання виконавцем послуги, на підставі даних обліку відпрацьованого часу, сторонами протягом 10 робочих днів, наступних за звітним місяцем, складається та підписується акт здачі-приймання наданих послуг.

Після фактичного закінчення надання виконавцем послуг замовнику за цим Договором, сторони протягом 30 робочих днів, підписуються акт здачі-приймання фактично наданих послуг за Договором.";

- "2.4. Виконавець, в термін 5 робочих днів з дня підписання акту здачі-приймання фактично наданих послуг за договором, виставляє замовнику рахунок на їх оплату.";

- "2.5. Замовник здійснює оплату рахунку протягом 30 календарних днів з моменту його отримання. Оплата проводиться в безготівковій формі.";

- "2.6. Загальну вартість договору складає сума вартості наданих за договором послуг, що визначається на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг.".

31.03.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, зокрема викласти пункти 2.1. та 2.2. Договору, у новій редакції:

- "2.1. Вартість наданих послуг визначається на підставі калькуляції, які складені виконавцем і викладені в Додатках №2а, №4, які є невід'ємною частиною цього Договору. Калькуляції можуть переглядатись за згодою сторін.";

- "2.2. Облік фактично відпрацьованого часу транспортних засобів ведеться на підставі оформлених подорожніх листів, які передаються представниками замовника: ОСОБА_9 або ОСОБА_6 представникам виконавця: ОСОБА_7 або ОСОБА_8 1, 11, 21, 28 числа кожного місяця.".

Також судами було встановлено, що на виконання умов укладеного Договору сторонами були підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2015 на суму 9 875,72 грн, від 31.03.2015 на суму 74 690,52 грн, від 30.04.2015 на суму 26 862,38 грн, від 31.05.2015 на суму 19 982,99 грн, від 30.06.2015 на суму 7 206,98 грн, від 24.07.2015 на суму 9 312 680,02 грн. При цьому позивач перерахував відповідачеві за надані послуги 9 412 642,99 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Звертаючись з даним позовом на підставі ст. 1212 ЦК України, позивач просив суд стягнути на його користь зайво сплачені грошові кошті у розмірі 2 728 222,52 грн. мотивуючи тим, що відповідач завищив обсяги відпрацювання машино-годин автомобілями БілАЗ-7555В та БілАЗ-7547 в кількості 6 763,0 машино-годин.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, що доводи позивача щодо невідповідності обсягів наданих відповідачем послуг за Договором, та відповідно вимога про стягнення 2 728 222,52 грн не підтверджуються належними доказами. При цьому місцевий суд зазначив, що оскільки між сторонами було укладено договір про надання послуг №265-2 від 17.02.2015, а кошти які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата за послуги відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, тому не може бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх судових інстанцій з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду , що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №265-2 від 17.02.2015, який є предметом розгляду в даній справі, є Договором послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначав позивач, перевіряючи дані, внесені до актів здачі-приймання наданих послуг та додатків до них, про обсяги наданих відповідачем послуг з вантажних перевезень за Договором в частині обсягів відпрацювання машинами часу, за подорожніми листами вантажного автомобіля (форми № 2-ТН) по автомобілям БілАЗ 7555В та БілАЗ 7547 за період з 17.02.2015 по липень 2015, в яких зазначено обсяги виконаної автомобілями роботи з вантажних перевезень та період роботи автомобілів при перевезенні було встановлено внесення до актів здачі-приймання фактично наданих послуг документально не підтверджених первинними документами (подорожніми листами вантажного автомобіля) даних щодо обсягів фактично наданих послуг з вантажних перевезень, що призвело до завищення обсягів відпрацювання машино-годин автомобілями БілАЗ-7555В та БілАЗ-7547 в кількості 6 763,0 машино-годин. Позивачем зроблено розрахунок, на підставі даних подорожніх листів, які об'єднано у реєстри помісячно, до зазначених розрахунків не включались подорожні листи, в яких відсутні дані про роботу машин, пов'язану з вантажними перевезеннями, в зв'язку з чим, позивач зазначає, що завищення відповідачем в актах здачі-приймання фактично наданих послуг з вантажних перевезень в кількості 6 763,0 машино-годин призвело до необґрунтованого завищення вартості наданих послуг з вантажних перевезень, та до зайвої оплати відповідачу за лютий-липень 2015 коштів по спірному Договору на загальну суму 2 728 222,52 грн., які він просив суд стягнути на його користь як зайво сплачені.

Відповідач в свою чергу, зазначав про факт належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, що підтверджується, зокрема, актами приймання-передачі послуг за Договором, які підписані позивачем без зауважень та відповідно проведеними розрахунками. Крім того, відповідач вказував, що внутрішня перевірка позивача не може бути належним доказом ненадання відповідачем послуг в повному обсязі та відповідно не впливає на умови договірних відносин і не може їх змінювати.

Як вже зазначалося вище, сторони підписали Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2015 на суму 9 875,72 грн, від 31.03.2015 на суму 74 690,52 грн, від 30.04.2015 на суму 26 862,38 грн, від 31.05.2015 на суму 19 982,99 грн, від 30.06.2015 на суму 7 206,98 грн, від 24.07.2015 на суму 9 312 680,02 грн., тому посилання позивача щодо невідповідності обсягів наданих відповідачем послуг за Договором, та відповідно вимога про стягнення 2 728 222,52 грн. не підтверджуються належними доказами.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що послуги були в повному обсязі оплачені позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки 17.08.2015 - 2 000 000,00 грн.; 17.08.2015 - 3 000 000,00 грн.; 18.08.2015 - 4 412 642,99 грн.

Водночас, позивач звертаючись з даним позовом посилався на ст. 1212 ЦК України відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що оскільки між сторонами було укладено договір про надання послуг, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата за послуги відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення, а отже немає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 25, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Замінити Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".

Касаційну скаргу державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року у справі № 910/12897/16 - без змін.

ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Вовк Л. Стратієнко