Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 5021/1088/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційні скарги Арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича та арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівнина постанову та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року Господарського суду Сумської області від 01.03.2016 рокуу справі Господарського суду№ 5021/1088/12 Сумської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний центр фондових технологій" Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамітекс"про визнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

арбітражний керуючий Мальований О.П.

арбітражний керуючий Іваненко Н.О.,

арбітражного керуючого Пересадька Р.І.- Шаматрін Є.М.,

ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій"- Литвиненко Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.03.16 у справі № 5021/1088/12 (суддя Яковенко В.В.) відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Пересадька Р.І. про підтвердження повноважень ліквідатора, скаргу ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" на дії арбітражного керуючого задоволено та припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Керамітекс" арбітражного керуючого Пересадька Р.І.; призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Керамітекс" арбітражного керуючого Мальованого Олександра Павловича та зобов'язано ліквідатора боржника Мальованого О.П. виконати ліквідаційну процедуру, подати до суду звіт і ліквідаційний баланс; у задоволенні заяв арбітражних керуючих Чупруна Є.В. та Іваненко Н.О. про призначення ліквідатором банкрута ТОВ "Керамітекс" відмовлено.

Постановою від 19 квітня 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № 5021/1088/12 (судді: Шевель О.В. - головуючий, Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.03.2016р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року у справі № 5021/1088/12, арбітражні керуючі Чупрун Євген Вікторович, Пересадько Роман Іванович та Іваненко Наталія Олександрівна звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Так, арбітражний керуючий Пересадько Роман Іванович просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 01 березня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Також з касаційною скаргою звернувся арбітражний керуючий Іваненко Наталія Олександрівна та просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 01 березня 2016 року в частині призначення ліквідатором Мальованого Олександра Павловича з усіма процесуальними наслідками та в частині відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни про призначення ліквідатором банкрута, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3-1, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович своєю касаційною скаргою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 01 березня 2016 року в частині призначення ліквідатором Мальованого Олександра Павловича та в частині відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича про призначення ліквідатором банкрута, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Свою касаційну скаргу арбітражний керуючий Чупрун Є.В. мотивує порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме, порушенням ст.ст. 3-1, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, арбітражний керуючий Чупрун Є.В. звернувся з клопотанням про залишення без розгляду касаційної скарги, поданої останнім. Однак, колегія суддів касаційної інстанції залишає зазначену заяву без розгляду, оскільки заявою не визначено правових підстав, за якими суд може залишити касаційну скаргу без розгляду. До того ж судом касаційної інстанції призначені до розгляду ще дві скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону про банкрутство в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, суди дійшли вірного висновку, що до даних правовідносин застосовуються положення Закону в редакції, чинній до 19.01.13, так як до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, а саме 20.12.12, господарським судом було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В межах ліквідаційної процедури до місцевого суду звернувся голова комітету кредиторів зі скаргою, якою просить суд усунути арбітражного керуючого Пересадька Р.І. від виконання повноважень ліквідатора в цій справі, оскільки ним проводяться дії, які суперечать чинному законодавству, зокрема: ліквідатор не завершив ліквідаційну процедуру в строки, передбачені ст. 22 Закону про банкрутство; ліквідатор не звітує комітету кредиторів про свою діяльність, чим порушує вимоги ст. 30 Закону; не взаємодіє з комітетом кредиторів усупереч ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство; Пересадько Р.І. не виконує обов'язки ліквідатора щодо оцінки, узгодження порядку продажу основних засобів, не здійснив їх реалізацію та не розпочав погашення вимог єдиного кредитора ТОВ "МЦФТ"; ліквідатор неналежним чином провів інвентаризацію дебіторської заборгованості, що спричинило пропуск позовної давності для стягнення з ФОП Верчака О.В. 199510,00 грн. на користь боржника; протягом ліквідаційної процедури арбітражним керуючим здійснювалася господарська діяльність підприємства-банкрута у вигляді оренди нерухомого майна ТОВ "Керамітекс" операторами мобільного зв'язку для розміщення передавального обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з пунктами 6, 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів; невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Так, відповідно до частини 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що арбітражним керуючим Пересадько Р.І. належним чином не виконано обов'язку щодо здійснення повної інвентаризації майна (як активу, так і пасиву) боржника. Зазначене проявляється у тому, що проведеною у листопаді 2012 року під час здійснення арбітражним керуючим Пересадьком Р.І. процедури розпорядження майном інвентаризацією була виявлена заборгованість 14 суб'єктів господарювання, у т.ч. ФОП Верчака О.В., перед боржником. Однак інвентаризацією в березні 2013 року вказана дебіторська заборгованість, окрім боргу ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" і Максимова М.В., не встановлена.

Разом з тим, не виконавши прямого обов'язку, встановленого Законом, щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута, ліквідатором вирішення долі дебіторської заборгованості було винесено на розгляд зборів комітету кредиторів для визнання її списаної. Такими діями ліквідатора порушується порядок формування активу та порушуються права кредиторів на погашення кредиторських вимог. Разом з тим, ні Законом про банкрутство, ні іншими нормативними актами не передбачено механізму списання дебіторської заборгованості у справі про банкрутство. У будь-якому випадку зазначені активи підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Судами встановлено, що звіти ліквідатора ТОВ "Керамітекс" про хід ліквідаційної процедури, датовані січнем-жовтнем 2013 року, не відповідають вимогам вищевказаної норми Закону та не свідчать про належне звітування про проведену роботу ліквідатора у визначеному Законом обсязі - оскільки в них відсутня інформація про фінансове становище та майно боржника у відповідні періоди, а також не зазначено про використання коштів боржника. Крім того, суди встановили відсутність звітів за результатами ліквідаційної процедури у листопаді-грудні 2013 року та січні-квітні 2014 року.

Також суди дослідили, що ліквідатор проігнорував вимогу уповноваженого представника комітету кредиторів ТОВ "МЦФТ" Литвиненко Л.М. щодо надання звіту про його діяльність в якості ліквідатора за весь час проведення ліквідаційної процедури, інформації про фінансове становище, майно, використання коштів банкрута, пояснюючи зазначене наявністю сумнівів щодо повноважень представника Литвиненка Л.М.

Крім того, комітет кредиторів ТОВ "МЦФТ" на своєму засіданні 12 лютого 2016 року вирішив визнати роботу ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пересадька Р.І. незадовільною, оскільки ліквідатор не виконує свої обов'язки та вирішив звернутися до Господарського суду Сумської області з клопотанням про усунення обов'язків ліквідатора Пересадька Р.І.

Таким чином, задовольняючи скаргу кредитора ТОВ "МЦФТ" та відмовляючи у задоволенні клопотання ліквідатора Пересадька Р.І. про підтвердження повноважень ліквідатора, суди прийшли до правомірного висновку, що дії ліквідатора Пересадька Р.І. не відповідають вимогам ст.ст. 3-1, 22-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак судами обґрунтовано припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Керамітекс" арбітражного керуючого Пересадька Р.І.

Згідно з ч. 2 ст. 2 та ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство правом надання кандидатур ліквідатора наділені комітет кредиторів та державний орган з питань банкрутства (коли справа про банкрутство порушена стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство ліквідатор призначається у порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Нормами ч. 2 ст. 17 Закону про банкрутство передбачено, що рішення про погодження кандидатури керуючого санацією (ліквідатора) приймає комітет кредиторів.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Закону про банкрутство саме комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури належить виключно суду.

Враховуючи зазначені приписи Закону про банкрутство, подання клопотання про призначення ліквідатора належить до компетенції комітету кредиторів, а завданням господарського суду при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута є надання можливості комітету кредиторів у повному обсязі реалізувати свої функції в процедурах банкрутства, зокрема, подати до господарського суду клопотання про кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення на посаду ліквідатора банкрута.

Господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, голова комітету кредиторів звернувся до господарського суду із клопотанням про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мальованого О.П.

Крім того, на адресу Господарського суду Сумської області, крім запропонованої комітетом кредиторів кандидатури ліквідатора, надійшли заяви від арбітражних керуючих Чупруна Є.В. та Іваненко Н.О.

В разі надходження до господарського суду декількох пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих на посаду ліквідатора банкрута (що не виключається під час ліквідаційної процедури), господарський суд, забезпечивши комітету кредиторів відповідно до вимог ст. 26 Закону про банкрутство можливість реалізувати своє право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута та беручи до уваги те, що господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів та має право призначити арбітражного керуючого самостійно, перевіривши відповідність запропонованих кандидатур вимогам Закону про банкрутство, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, оцінивши в порядку ст. 43 ГПК України здатність кожного з запропонованих арбітражних керуючих належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора банкрута, з урахуванням освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, приймає рішення про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого, який порівняно з іншими запропонованими кандидатурами здатен найбільш кваліфіковано організувати проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, оцінюючи освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявності у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, суди попередніх інстанцій надали перевагу кандидатурі арбітражного керуючого, запропонованого комітетом кредиторів, Мальованого О.П.

За таких обставин, підстави для скасування ухвали місцевого суду та постанови апеляційного господарського суду в частині призначення ліквідатором банкрута ТОВ "Керамітекс" арбітражного керуючого Мальованого О.П. та відмови у задоволенні заяв арбітражних керуючих Чупруна Є.В. та Іваненко Н.О. про призначення ліквідатором банкрута ТОВ "Керамітекс" - також відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Сумської області 01 березня 2016 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року у справі № 5021/1088/12 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича та арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 01 березня 2016 року у справі № 5021/1088/12 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков