ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 925/1183/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.02.2017у справі№ 925/1183/16 Господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за участю:Прокуратури Черкаської області провизнання договору поновленим та зобов'язання вчинити діїУ судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача: Слищенко С.О. (представник за дов. від 18.04.2017);

Гавега С.А. (представник за дов. від 20.03.2017);

від відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група" звернулось до суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 28.12.2005, укладеного між Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області та позивачем і зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Головне управління) вчинити дію щодо укладання з позивачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.12.2005. Позов мотивовано приписами ст.33 Закону України "Про оренду землі" та тим, що позивач заздалегідь повідомив орендодавця про свій намір пролонгувати дію спірного правочину, відмови у місячний строк після закінчення дії договору не отримав та продовжує належним чином використовувати спірну земельну ділянку з дотримання умов договору оренди.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд з наявних в матеріалі справи документів визначився, що площа земельної ділянки, яка перебувала у оренді позивача у даній справі була змінена. Відтак суд визнав, що зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, яка розглядається, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору з позивачем у порядку, передбаченому ч. ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2017, перевірене рішення місцевого суду залишив без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Скаржник вважає, що відмовивши у задоволенні позовних вимог, суди порушили приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі". На думку скаржника, судами помилково зроблено висновок про те, що поновлення договору оренди землі здійснюється в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди на підставі ч. 10 ст. 3 Закону України "Про оренду землі", позаяк площа спірної земельної ділянки, яка перебувала в оренді у позивача, змінена не була.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Судами при розгляді даного спору встановлено, що 28.12.2005 між Катеринопільською райдержадміністрацією Черкаської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група" був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

В п. 2 Договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка із земель державної власності, загальною площею 259,45 га ріллі , з них 257,45 га земель резервного фонду, 2 га земель запасу в адмінмежах Пальчиківської сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 8 Договору останній укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований 09.08.2006 у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України за № 12-06-787-00035.

Позивач 01.04.2016 звернувся до відповідача з листом - повідомлення №12, у якому повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та запропонував укласти додаткову угоду до договору оренди землі, копію якої додано до повідомлення.

Відповідач, в свою чергу, листом №7307/2-16 від 04.05.2016 на звернення позивача про внесення змін до договору повідомив, що для подальшого розгляду питання про внесення змін до договору відповідачу необхідно надати витяги з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

В подальшому, відповідач листом №12627/2-16 від 06.09.2016 повідомив позивачу, що заперечує проти поновлення договору оренди землі від 28.12.2005, мотивуючи тим, що позивачем не дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку укладання договору на новий строк, ст. 18 Закону Укравїни "Про оцінку землі", а також зміною меж орендованої земельної ділянки, оскільки вона зменшилась до площі 220,71 га.

Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату; земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них; відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Приписами ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 79-1 Земельного кодексу України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

В ч. 1 ст. 777 ЦК України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

В ст. 764 ЦК України передбачено таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції від 24.11.2015 чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо пролонгації договору оренди, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відтак, суди попередніх інстанцій вірно визначились, що при вирішенні цієї справи суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки, позаяк законодавцем частиною 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто зміна об'єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, а потребує укладання нового правочину щодо нового (зміненого) предмета договору.

Так судами, встановлено, що з дозволу позивача громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передані у власність земельні ділянки загальною площею 4,2 га, які входили до складу земельної ділянки, яка перебувала у оренді позивача. Вилученим земельним ділянкам в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району, Черкаської області присвоєні нові кадастрові номери.

Відтак суди правомірно визначились, що площа земельної ділянки, яка перебувала у оренді позивача у даній справі була змінена.

Саме тому, з урахуванням положень ч.10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог, позаяк зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулось у даній справі, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору з позивачем на тих же умовах, зокрема стосовно того ж об'єкта оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, передбаченому ч. ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", як вважає скаржник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що скаржник не погоджується з висновками судів щодо зміни меж і площ спірної земельної ділянки, проте такі доводи не спростовують встановлених судами у даній справі обставин спору. Судами належно встановлено всі обставини даної справи, надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам та вирішено спір з дотриманням вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Оскільки порушень судами 1-ї та 2-ї інстанцій норм матеріального та процесуального права колегією не виявлено, то і підстави для скасування законних судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 925/1183/16 Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Т.Б. Дроботова