Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Справа № 5/127/Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представника : ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" - Каракоця О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 по справі № 5/127/б за заявою ДПІ у м. Чернівці до ТзОВ "Блікс" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.06.2009 порушено провадження по справі № 5/127/б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Блікс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Чернівецької області від 06.07.2009 р. по справі №5/127/б введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Унгуряну Д.В.

В газеті "Голос України" від 25.07.2009 р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Блікс".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Чернівецької області від 24.09.2009 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Блікс" з загальною сумою вимог 16 964 867,65 грн.

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 04.06.2010 р. по справі № 5/127/б визнано ТзОВ "Блікс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Залуцьку О.С.

У січні 2016 кредитор - ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог у розмірі 149 298 грн. та просило включити їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Блікс" до першої черги задоволення, мотивуючи тим, що ці кошти кредитором сплачені ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Власовій С.А. у якості винагороди, що підтверджується платіжними дорученнями, та оскільки спірні кошти у сумі 149 298 грн. є витратами, пов'язаними з провадженням даної справи про банкрутство ТОВ "Блікс", ця сума підлягає визнанню судом та першочерговому задоволенню за рахунок коштів банкрута, що можуть бути отримані при подальшому проведенні ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 по справі № 5/127/б відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" про визнання вимог у сумі 149 298 грн., пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство ТОВ "Блікс".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 по справі № 5/127/б ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнявши нове рішення про задоволення його заяви щодо включення 149 298 грн., пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство ТОВ "Блікс", до реєстру вимог кредиторів.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ Комерційний банк "Приватбанк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Блікс" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (ч. 14 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

За ч. 15 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Згідно ч. 16 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014 по справі № 5/127/б затверджено фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати ліквідатору Власовій С.А. додаткової винагороди у розмірі шести мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень з 25.03.2014 до дати припинення виконання повноважень ліквідатора за рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" (т. 12, а.с.27-28).

Згідно платіжних доручень від 17.11.2014, від 09.01.2015, від 26.02.2015, від 14.04.2015, від 09.06.2015, від 27.08.2015, від 14.01.2016, від 27.01.2016, на виконання зазначеної ухвали суду першої інстанції, кредитор - ПАТ КБ "Приватбанк" перерахувало ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Власовій С.А. 149 298 грн..

В подальшому, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2016 продовжено ліквідаційну процедуру ТОВ "Блікс" і затверджено порядок створення фонду за рахунок ПАТ КБ "Приватбанк" та використання його коштів для авансування відшкодування витрат ліквідатора Власової С.А. зі звернення до Міжнародного комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України зі стягнення дебіторської заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного до висновку про те, що ПАТ КБ "Приватбанк", як кредитор по даній справі, сплативши спірну суму 149 298 грн. ліквідатору боржника арбітражному керуючому Власовій С.А., реалізував передбачене законодавством право щодо виплати додаткової винагороди за власний рахунок, та спірна сума коштів не є кредиторськими вимогами в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому обґрунтовано відмовив у задоволення заяви ПАТ КБ "Приватбанк", про визнання цих грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника - ТОВ "Блікс".

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України, належним чином дослідивши обставини справи,давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду від 17.02.2016 про відмову у задоволенні заяви ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання грошових вимог на суму 149 298 грн., пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство ТОВ "Блікс" та включення їх до першої черги вимог кредиторів боржника.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 по справі № 5/127/б постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117- 1119, 11110 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 17.02.2016 по справі № 5/127/б залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.