Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 910/340/15-г Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина постанову від 15.04.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/340/15-г господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"до Моторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 9 224,14 грн. страхового відшкодування За участю представників сторін:

Від позивача - Кірсанова К.О. (дов. від 21.11.14)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 9 224,14 грн., яке позивачем як страховою організацією було виплачено в зв'язку з пошкодженням автомобіля "Volkswagen", державний номерний знак АА 9089 СН, який належить Чупріні Сергію В'ячеславовичу, внаслідок ДПТ, що сталася з вини Цимбала Віктора Володимировича, який є ветераном війни - учасником бойових дій, з огляду на що відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодування збитків має здійснити відповідач.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2015 (суддя Марченко О.В.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 9 224,14 грн.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 у складі: Калатай Н.Ф., Рябухи В.І., Ропій Л.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Моторне (транспортне) страхове бюро України у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33, п.37.1.4 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.07.2011 ПАТ "СК "АХА Страхування" (страховик) та Чуприною С.В. (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном; строк дії договору з 14.07.2011 до 13.07.2012.

10.01.2012 об 11 год. 50 хв. в місті Києві на вул. Касіяна, 2/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Citroen" під керуванням Цимбала В.В. та автомобіля "Volkswagen" під керуванням Чуприни О.Ю., в результаті чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Цимбалом В.В. вимог пунктів 13.3 та 11.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306.

11.01.2012 Чуприна О.Ю. звернулася до позивача із заявою про настання події, що має ознаки випадку за договором.

ТОВ "Атлант-М Лепсе" згідно з калькуляцією від 12.01.2012 було виставлено рахунок від 12.01.2012 №2310059959-1, відповідно до якого відновлювальний ремонт автомобіля "Volkswagen" становить 9 224,14 грн.

13.01.2012 ПАТ "СК "АХА Страхування" складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт від №202/VOMOD00173/VESКO808 на суму 9 22414 грн., на підставі якого позивачем було перераховано ТОВ "Атлант-М Лепсе" страхове відшкодування у сумі 9 224,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2014 №1574.

Постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 23.01.2012 у справі №3-335/12 притягнуто Цимбала В.В. до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону (тут і далі в редакції, чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування) учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до посвідчення серія АА №257741 від 25.10.1996 Цимбал В. В. має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України).

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

передбачено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

ТОВ "Старк Україна" (особа, яка діє від імені позивача на підставі договору-доручення № К-АХА-04/13/02 від 17.04.2013) звернулось до відповідача із заявою № СУ/00173/3 від 15.10.2013, в якій просило відповідача сплатити на користь позивача спірну суму шляхом перерахування за вказаними в заяві реквізитами. На доказ направлення вказаної заяви до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії опису вкладення та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 022505510189 з відміткою відповідач про отримання 21.10.2013.

Відповідач листом № 3/1-05/29593 від 24.10.2013 з посиланням на приписи п. 37.1.4 ст. 37 Закону, а саме на те, що з моменту настання ДТП пройшло більше року, відмовив у виплаті страхового відшкодування, що стало підставою для даного позову.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З урахуванням вищенаведеного, судами встановлено, що до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Цимбала В.В. встановлена у судовому порядку (постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 23.01.2012 у справі №3-335/12), а тому судами правомірно зазначено, що ці обставини не потребують додаткового доведення.

Судами також встановлено, що Цимбал В.В. відповідно до посвідчення АА №257741 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, в даному випадку, саме відповідач як особа, на яку відповідно до приписів чинного законодавства покладено обов'язок відшкодувати шкоду завдану Цимбалом В. В. (особою, яка визнана винною у спірній ДТП) має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок спірної ДТП, а позивач як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до підпункту 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, наведена норма визначає можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, і не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним сум.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди обгрунтовано дійшли висновку про стягнення з відповідача спірної суми.

Таким чином, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.

Постанову від 15.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/340/15-г господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко