Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 916/4666/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.03.2016у справі№916/4666/15 Господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидоУправління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одесипростягнення 11 650, 81 грн.за участю представників:

позивача: Гарановський Д.С. (представник за дов. від 21.01.2016 № 01-36/21),

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про стягнення 11 650,81 грн., з яких 9318, 51 грн. заборгованість з орендної плати за грудень 2014р. - січень 2015р., 2332, 30 грн. - пеня за період з 16.12.2014 по 15.07.2015.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2015 у справі №916/4666/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2016, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані відсутністю у відповідача заборгованості перед позивачем, з посиланням на норми права та умови укладеного між ними договору оренди.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, та покласти на відповідача судові витрати у сумі 1461, 60 грн., мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального права.

Зокрема, як зазначається скаржником:

- у даній ситуації судами обох інстанцій було неправильно застосовано п.10 Постанови КМУ від 04.10.1995 №786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", оскільки, як зазначає скаржник, пільгова ставка орендної плати не може застосовуватися відносно розрахунку плати за суборенду;

- судом неправильно застосовано п.3 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна;

- в порушення ст. 525 ЦК України суду першої та апеляційної інстанцій у своїх судових рішеннях фактично визнають односторонню відмову Управління пенсійного фонду України від зобов'язання, покладеного на нього додатковими погодженнями до договору оренди від 18.10.2004 №50/82, з посиланням на пункт договору суборенди, стороною якого Департамент не був.

У відзиві відповідач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2004 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого Департамент комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №50/82 (далі - Договір оренди).

Згідно п. 1.1., 1.2. Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 586,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, для розміщення організації. Строк дії договору оренди з 18.10.2004 по 01.09.2005.

В пунктах 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. Договору оренди сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 №1054-ХХІV "Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до Договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1,0грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4.8. Договору оренди Орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям за письмовим погодженням орендодавця.

За умовами п.п.5.1., 5.2. Договору оренди за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

18.10.2004 на виконання умов Договору оренди приміщення було передано Орендарю у користування за актом приймання-передачі.

Сторонами були підписані Додаткові погодження від 23.02.2005, 19.09.2005, якими вони узгоджували розміри місячної орендної плати.

26.09.2005 між Управлінням пенсійного фонду України (Орендар) та АКБ "Імексбанк" (Суборендар), правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", було укладено Договір суборенди №36 (Далі - Договір суборенди), згідно до умов якого орендовану у ДКВ ОМР частину приміщення УПФУ тимчасово передав у суборенду АКБ "Імексбанк" на підставі листа ДКВ ОМР від 23.09.2005 про дозвіл передачі в суборенду частини приміщення.

В подальшому ДКВ ОМР та УПФУ були підписані Додаткові погодження від 31.08.2006, від 10.08.2007, від 16.04.2010, від 04.08.2010, від 10.10.2012 та додаткові Договори №8 від 19.07.2013, №9 від 04.09.2013, №10 від 01.08.2014 до Договору оренди, якими сторони узгоджували розміри місячної орендної плати від дати підписання додаткових погоджень, дійшли згоди про зміну назви орендодавця та продовжили строк дії договору оренди до 01.07.2016.

Крім того, в даних Додаткових погодженнях та додаткових Договорах, підписаних сторонами за Договором оренди, було вказано розрахунок суми експертної вартості 1 кв.м. для ПАТ "Імексбанк", який не є стороною за цим Договором, а саме згідно останнього підписаного сторонами за Договором оренди додаткового Договору від 01.08.2014 орендна плата за перший місяці після підписання додаткового Договору за розміщення організації склала 0,08 грн., за розміщення відділення комерційного банку (прийом комунальних платежів) (суборенда) 122,53 грн., за розміщення відділення комерційного банку (суборенда) 3 659,50 грн., а разом склала 3782,11 грн. (4538,53 грн. разом з ПДВ 20 % (756,42 грн.))

Сторонами за Договором суборенди було підписано додаткову угоду від 28.09.2012, згідно якої вони продовжили строк дії Договору суборенди.

Договором від 27.01.2015 УПФУ та ПАТ "Імексбанк" було розірвано Договір суборенди від 27.01.2015 та підписано акт приймання-передачі майна з суборенди від 27.01.2015.

02.02.2015 УПФУ направило ДКВ ОМР лист, в якому повідомило про розірвання Договору суборенди у зв'язку з порушенням ПАТ "Імексбанк" п.7.1. Договору суборенди, а саме через несплату останнім коштів за фактичні витрати користування водою, каналізацією, електроенергією, центральним опаленням та іншими комунальними послугами, згідно виставлених рахунків.

На думку ДКВ ОМР у УПФУ виникла заборгованість за грудень 2014 року та 27 днів січня 2015 року на загальну суму 9 318,51грн. за Договором оренди.

01.09.2015 ДКВ ОМР надіслало УПФУ вимогу №01-13/5803 про сплату заборгованості за Договором оренди №50/82 від 18.10.2004, яка останнім була залишена без відповіді.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою Правління ПФУ №28-2 від 22.12.2014 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Отже, УПФУ в Суворовському районі м. Одеси є державним органом виконавчої влади та фінансується виключно з бюджету України.

За положеннями п.10 Постанови Кабінету міністрів України "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" №786 від 04.10.1995, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

Згідно вищевказаного, розмір орендної плати, що підлягає сплаті УПФУ не може перевищувати 1 грн.

Згідно платіжного доручення №28 від 20.01.2015, наявного в матеріалах справи, відповідач сплатив ДКВ ОМР суму орендної плати за 2015 рік у розмірі 1,20 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення №50/82 від 18.10.2004.

За таких обставин, оскільки як встановлено судом, УПФУ в Суворовському районі міста Одеси не має перед позивачем заборгованості за Договором оренди, укладеним між сторонами 18.10.2004, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, колегія суддів визнає правомірним.

Доводи позивача щодо неможливості його звернення за стягненням заборгованості за суборенду нежитлового приміщення до ПАТ "Імексбанк", як встановлено судом є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України від 10.04.1992 року №2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна" Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Контроль за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її (в частині, що перевищує суму орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на орендодавців.

Згідно умов Договору, а саме п.п. 5.1 та 5.2 п. 5, Суборендар (ПАТ "Імексбанк") сплачує плату за суборенду у безготівковому порядку, безпосередньо на поточний рахунок Орендодавця, за кожний минулий місяць строку суборендного користування за цим договором, незалежно від господарської діяльності Суборендаря, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Отже, кошти за Договором суборенди отримувались саме позивачем, як було передбачено умовами Договору, і УПФУ не мало можливості контролювати своєчасність та повноту розрахунків між ПАТ "Імексбанк" та позивачем у справі.

Крім того, п. 9.14 Договору суборенди передбачено, що Орендар своїм майном не несе відповідальність за боргами Суборендаря та не відповідає за його зобов'язаннями.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних судових актах і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 916/4666/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський