Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 904/6931/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача, Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 рокуу справі№ 904/6931/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 (суддя Татарчук В.О.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередко А.Є.), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (надалі - ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб") у прийнятті зустрічної позовної заяви, повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою із вимогою про їх скасування та покладання судових витрат у справі № 904/6931/15 на відповідача.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 55 Конституції України та статей 42,43, частини 1 статті 77 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2016 у справі №904/6931/15 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи у касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про тривале провадження в суді першої інстанції цієї справи.

Так, 31.07.2015 Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (надалі - ПАТ "Альфа-Банк") до господарського суду Дніпропетровської області подано позовну заяву про стягнення з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 20.12.2013 № 154-МВ/13.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2015 порушено провадження у справі № 904/6931/15 та призначено до розгляду на 27.08.2015.

Ухвалою місцевого господарського суду від 27.08.2015 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", а розгляд справи відкладено на 22.09.2015 у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням ними документів, необхідних для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 розгляд справи відкладено на 01.10.2015 у зв`язку з неявкою представника третьої особи та ненаданням представниками документів, необхідних для вирішення спору.

21.09.2015 ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ПАТ "Альфа-Банк" про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії від 20.12.2013 № 154-МВ/13.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.09.2015 зустрічний позов і додані до нього документи повернуто без розгляду на підставі п.п.4,6 ч.1 ст.63 ГПК України.

Ухвалою місцевого господарського суду від 28.09.2015 розгляд справи зупинено у зв`язку з надходженням 25.09.2015 апеляційної скарги ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", а справу № 904/6931/15 направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою апеляційного суду від 02.10.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п.2,3 ч.1 ст.97 ГПК України, а справу № 904/6931/15 направлено до місцевого господарського суду.

05.10.2015 через канцелярію Дніпропетровського апеляційного господарського суду ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулося із касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2015 повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України..

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 колегією суддів прийнято справу № 904/6931/15 до провадження.

23.11.2015 через канцелярію місцевого господарського суду ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" повторно звернулося із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 про повернення зустрічного позову без змін.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі п.п.4,6 ч.1 ст.63 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням приписів статті 60 ГПК України, оскільки подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов`язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (пункт 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи, що ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до зустрічної позовної заяви не додано доказів направлення її копії з додатками на адресу відповідача за зустрічним позовом та третьої особи, місцевим господарським судом правомірно повернуто зустрічну позовну заяву на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що заявником не було додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зустрічній позовній заяві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" просить визнати недійсним договір про відкриття кредитної лінії №154-МВ/13 від 20.12.2013, тобто за подання зустрічного позову має бути сплачений судовий збір у сумі 1 218 грн.

Проте, при поданні зустрічного позову ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" просив відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі № 904/6931/15.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк враховуючи майновий стан сторони, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України закріплено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, зокрема, додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки відстрочення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку господарським судом Дніпропетровської області не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову на підставі п.4 ч.1. ст.63 ГПК України.

Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм права на безперешкодне звернення до суду не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді.

Виходячи із зазначеного та приписів ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" у справі № 904/6931/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 904/6931/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков