Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.04.2016 року у справі №904/6721/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 904/6721/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Яценко О.В.за участю представників:позивача Кость О.Г. (дов. від 18.04.2014 р. №14-105)відповідачаМалюк Є.М. (дов. від 05.01.2016 р.)третьої особиЛевченко О.В. (дов. від 05.01.2016 р. №32/016-юр)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016у справі №904/6721/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"простягнення 46 670,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 6538,39 грн. та 3 % річних у сумі 40131,68 грн., нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання умов договору №14/2351/11 купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами 30.09.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 14/2351/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.091.2011 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 по грудень 2012 року у встановлений договором строк.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 р. (суддя Воронько В.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за отриманий природний газ, а прострочення з оплати за отриманий ним газ виникло внаслідок не підписання позивачем актів приймання-передачі природного газу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Іванов О.Г., судді Величко Н.Л., Подобєд І.М.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 р. скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 38268,40 грн. 3% річних; 6538,39 грн. інфляційних втрат, 1754,05 грн. та 1929,31 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.03.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.04.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 13.04.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2351/11.

Згідно умов п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов'язався з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. передати покупцю газ в обсязі до 12460,000 тис.м3.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. договору). Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. договору планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу.

Згідно п. 3.1. договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20% , а всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно з п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року (включно) відповідачу було поставлено природний газ в обсязі 7562,830 тис.куб.м на загальну суму 9901257,02 грн., про що позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу, а саме: за природний газ, поставлений у жовтні 2011 року, - акт приймання-передачі газу № 1 від 31.10.2011 р. в обсязі 451,414 тис.куб.м на суму 590991,20 грн; за природний газ, поставлений у листопаді 2011 року, - акт приймання-передачі газу від 30.11.2011 р. в обсязі 1109,008 тис.куб.м на суму 1451913,27 грн; за природний газ, поставлений у грудні 2011 року - акт приймання-передачі газу від 31.12.2011 р. в обсязі 1156,440 тис.куб.м на суму 1514011,25 грн.; за природний газ, поставлений у січні 2012 року - акт приймання-передачі газу від 31.01.2012 р. в обсязі 1636,341 тис.куб.м на суму 2142297,63 грн.; за природний газ, поставлений у лютому 2012 року - акт приймання-передачі газу від 29.02.2012 р. в обсязі 1832,679 тис.куб.м на суму 2399343,35 грн.; за природний газ, поставлений у березні 2012 року - акт приймання-передачі газу від 31.03.2012 р. в обсязі 1137,667 тис.куб.м на суму 1489433,64 грн.; за природний газ, поставлений у квітні 2012 року - акт приймання-передачі газу від 30.04.2012 р. в обсязі 239,281 тис.куб.м на суму 313266,68 грн.

Виконуючи умови договору відповідач оплатив за вказаний період поставлений газ в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: п/д № B1021U66ZX від 21.10.2011 р. на суму 433495,76 грн. за газ у жовтні 2011 року; п/д № B1027U68WH від 27.10.2011 р. на суму 185755,48 грн. за газ у жовтні 2011 року; п/д № B1116U6EWI від 16.11.2011 р. на суму 631034,40 грн. за газ у листопаді 2011 року; п/д № B1128U6IEJ від 28.11.2011 р. на суму 859377,56 грн. за газ у листопаді 2011 року; п/д № C0120U6XM3 від 20.01.2012 р. на суму 1447252,52 грн. за газ у грудні 2011 року; п/д № C0222U76DH від 22.02.2012 р. на суму 1242297,64 грн. за газ у січні 2012 року; виписка з реєстру документів від 27.03.2012 р. на суму 901975,14 грн. за газ у січні 2012 року; п/д № C0330U7I1T від 30.03.2012 р. на суму 2397368,20 грн. за газ у лютому 2012 року; п/д № C0426U7QY6 від 26.04.2012 р. на суму 1489433,64 грн. за газ у березні 2012 року; п/д № D0228UBJCF від 28.02.2013 р. на суму 313266,68 грн. за газ у квітні 2012 року (а.с. 174-178).

Сторонами не були погоджені обсяги поставленого відповідачу природного газу за договором та не підписано актів приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року (включно).

Позивач зазначив, що за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року ним поставлено природного газу в обсязі 2830,840 тис.куб.м на загальну суму 3706135,74 грн., у тому числі: у жовтні 2012 року - в обсязі 396,159 тис.куб.м на суму 518 651,37 грн.; у листопаді 2012 року - в обсязі 885,741 тис.куб.м на суму 1159612,12 грн.; у грудні 2012 року - в обсязі 1548,940 тис.куб.м на суму 2027872,25 грн.

Проте, відповідач не згодний із зазначеними обсягами та вартістю природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року.

За його підрахунками у період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року позивачем було поставлено природного газу в обсязі 3253,839 тис.куб.м на загальну суму 4259926,02 грн., про що відповідачем були належним чином оформлені та направлені на адресу позивача наступні акти приймання-передачі природного газу: за природний газ, поставлений у жовтні 2012 року - акт приймання-передачі газу від 31.10.2012 р. в обсязі 455,355 тис.куб.м на суму 596150,77 грн.; за природний газ, поставлений у листопаді 2012 року - акт приймання-передачі газу від 30.11.2012 р. в обсязі 1018,093 тис.куб.м на суму 1332887,35 грн.; за природний газ, поставлений у грудні 2012 року - акт приймання-передачі газу від 31.12.2012 р. в обсязі 1780,391 тис.куб.м на суму 2330887,90 грн.

Різниця в обсягах та вартості поставленого відповідачу протягом жовтня - грудня 2012 року природного газу складає:

Місяць поставки 2012 р.Ціна газу, без ПДВ, з урахуванням цільової надбавки 2% за 1000 куб.м., грн. Обсяг поставленого газу за даними Позивача (тис.куб.м)Обсяг поставленого газу за даними Відповідача (тис.куб.м)Різниця в обсягах поставки-газу (тис.куб.м)Вартість поставленого газу за даними Позивача (грн. з ПДВ)Вартість поставленого газу за даними Відповідача (грн. з ПДВ)Різниця у вартості поставленого газу (грн. з ПДВ)жовтень1 091,00396,159455,35559,196518 651,37596 150,7777 499,40листопад1 091,00885,7411 018,093132,3521 159 612,121 332 887,35173 275,23грудень1 091,001 548,9401 780,391231,4512 027 872,252 330 887,90303 015,65ВСЬОГО:2 830,8403 253,839422,9993 706 135,744 259 926,02553 790,28

Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що обсяги та вартість фактично поставленого позивачем газу відповідачу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року відповідає розрахованим даним відповідача, а дані позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи з огляду на наступне.

Порядок оформлення сторонами актів приймання-передачі природного газу та визначення обсягу споживання природного газу у відповідному місяці за договором були узгоджені та передбачені в п.п. 3.3. - 3.5., 4.1. договору.

Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 3.4. договору покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів".

Так, на виконання умов договору покупець кожного місяця, оформлював та направляв продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначалися фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Акти приймання-передачі природного газу оформлювалися Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" та передавалися ним для подальшого узгодження, підписання і направлення до НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Дніпропетровськгаз", яке, в свою чергу, направляло підписані акти безпосередньо на адресу НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до п. 2 Наказу № 288 застосування Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів є обов'язковим для суб'єктів господарювання різних форм власності, які використовують природний газ для виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з п. 3 Методики обсяги газу (Qг), тис. м3 (приведені до стандартних умов), які газотранспортне підприємство поставило теплогенеруючому підприємству за звітний період (місяць), оформлюють двостороннім актом приймання-передачі природного газу (додаток 1), який складають протягом п'яти днів місяця, наступного за звітним. Для складання зазначеного акта необхідно виконати розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої окремим споживачем, в обсяг газу, використаного на її вироблення,згідно з формулами (1 - 5) розділу IV цієї Методики за зразком розрахунку за звітний період (додаток 2).

Для складання акту приймання-передачі природного газу покупець виконував розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої населенням, в обсягах газу, використаного на її вироблення, згідно з формулами розділу IV Методики, який направляв позивачу разом з відповідним актом приймання-передачі природного газу.

Таким чином, у відповідності до Методики обсяги поставленого природного газу були правомірно відображені відповідачем в актах приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року та направлені позивачу відповідно до умов договору.

Протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року акти приймання-передачі природного газу з визначенням відповідачем обсягів поставленого газу за договором за допомогою Методики підписувалися позивачем без заперечень, але акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року з визначеними обсягами поставленого газу на тих же підставах та узгоджені з газотранспортним підприємством підписані позивачем не були.

Позивач, отримавши підписані відповідачем та газотранспортним підприємством акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року не виконав своїх зобов'язань щодо повернення відповідачу підписаних зі свого боку та скріплених печаткою примірників оригіналів актів, письмову мотивовану відмову від підписання цих актів не надав.

З огляду на що, відповідач надіслав на адресу позивача ряд листів з проханням підписати акти приймання-передачі газу, а саме: лист № 2051/01-6 від 13.11.2012 р. про затримку з підписанням акту приймання-передачі газу за жовтень 2012 року; лист №2163/01-6 від 26.11.2012 р. про затримку з підписанням актів приймання-передачі газу за вересень та жовтень 2012 року; лист № 2311/01-6 від 18.12.2012 р. про оформлення актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2012 року; лист № 27/01-6 від 09.01.2013 р. про затримку підписання актів приймання-передачі газу за жовтень та листопад 2012 року; лист № 120/01-6 від 21.01.2013 р. щодо оформлення актів приймання-передачі природного газу; лист № 213/01-6 від 31.01.2013 р. щодо оформлення актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року; лист ПАТ "Дніпропетровськгаз" від 06.02.2013 р. № 11/6-0057 щодо підписання актів прийому-передачі природного газу (ТКЕ) в НАК "Нафтогаз України"; лист № 493/01-6 від 14.03.2013 р. про оформлення актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року; лист № 631/01-6 від 27.03.2013 р. про оформлення актів приймання-передачі природного газу між НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Дніпропетровськгаз" та ПАТ "ДНІПРОАЗОТ" за минулі періоди; лист ПАТ "Дніпропетровськгаз" від 03.03.2013 р. № 11/6 щодо підписання актів прийому-передачі природного газу (ТКЕ) в НАК "Нафтогаз України"; лист № 721/01-6 від 09.04.2013 р. про підписання актів приймання-передачі газу за жовтень-грудень 2012 року та січень, лютий 2013 року; лист № 1466/01-6 від 24.07.2013 р.

Після неодноразового звернення відповідача до позивача з вимогами повернути оформлені належним чином акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року по договору позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2012 року складені у власній редакції, що підтверджується листами № б/н, отриманими Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" 11.12.2012 р., 28.01.2013 р., 26.02.2013 р.

Ці акти містять змінені (зменшені) обсяги природного газу ніж ті, що були визначені відповідачем.

При цьому, позивач не зазначив жодних посилань на порушення відповідачем певних вимог законодавчих актів чи порядку розрахунку обсягів поставленого газу чи виробленої теплової енергії і не пояснив, які саме недоліки було допущено відповідачем під час визначення обсягів природного газу із застосуванням Методики.

Такий факт свідчить про односторонню зміну обсягів поставленого газу без будь-якого правового і математичного обґрунтування.

Отримавши від позивача акти приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2012 року в його редакції, відповідач направляв на адресу останнього листи із зазначенням, що надані НАК "Нафтогаз України" вищезазначені акти приймання-передачі природного газу залишаються без підписання, оскільки вони складені з порушенням умов договору, Методики та інших вимог законодавства в частині односторонньої зміни обсягів поставленого газу, а процедура складання та оформлення актів не відповідає процедурі, передбаченої Методикою та договором.

Відповідач листом від 09.04.2013 р. № 721/01-6 повторно направив на адресу позивача належним чином оформлені акти приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад та грудень 2012 року за договором з проханням підписати їх та повернути, але акти так і не були підписані НАК "Нафтогаз України" та не повернуті відповідачу.

Оскільки акти приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року залишилися не підписаними позивачем, то відповідач в свою чергу, виконуючи умови договору все одно платіжним дорученням п/д № D0412UC0K0 від 12.04.2013 р. сплатив за поставлений газ позивачу 4259926,02 грн. за обсягами, розрахованими ним відповідно до Методики.

Відповідно де п. 2 наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р.№ 288 застосування Методики є обов'язковим для суб'єктів господарювання різних форм власності, які використовують природний газ для виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

Відповідачем відповідно до вимог Методики для складання акту приймання-передачі природного газу виконувався розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої населенням, в обсягах газу, використаного на її вироблення, згідно з формулами розділу IV Методики, який направлявся позивачу разом з відповідним актом приймання-передачі природного газу.

Таким чином, відповідач в актах приймання-передачі природного газу зазначав обсяги природного газу, які були отримані із суворим дотриманням вимог методики.

З огляду на вищезазначене, відповідачем правомірно, обґрунтовано, відповідно до вимог договору № 2351 та Методики були відображені обсяги природного газу в актах приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2012 року.

У зв'язку з чим, суди вірно встановили, що за договором позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 10816,669 тис.куб.м. на загальну суму 14161 183,04 грн., а не в обсязі 10393,670 тис.куб.м. на загальну суму 13607392,76 грн., як зазначено позивачем у позовній заяві.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Спірний Договір є двостороннім правочином, за змістом якого ПАТ "Національна акціонерна компас "Нафтогаз України" взяла на себе обов'язок поставити природний газ відповідачу, а останній в свою чергу взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором купівлі-продажу природного газу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України.

Обсяги запланованого постачання природного газу щодо кожного місяця за період постачання встановлено у п.2.1 договору.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі (п.3.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору кількість газу, яка подається покупцеві визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу покупця.

Договором, зокрема п.6.1 передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, пункт 6.1. договору не пов'язує обов'язок відповідача сплачувати помісячно за отриманий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, з датою оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу.

Тобто, прострочка грошового зобов'язання відповідача за договором не пов'язана з часом підписання відповідного акту.

Таким чином, умовами договору встановлено як заплановані обсяги постачання природного газу у щомісячні періоди, його ціну, так і обов'язок саме покупця розраховувати кількість отриманого газу виходячи з показників лічильників.

Відтак, відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для проведення відповідних розрахунків.

Акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу та відповідно до п. 3.4. договору є підставою саме для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, умовами договору жодним чином не пов'язуються дата підписання акту приймання-передачі природного газу з датою розрахунку по кожному з періодів постачання.

В свою чергу позивачем були своєчасно та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання з поставки газу.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленні договором або законом.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були своєчасно та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання з поставки газу, суд апеляційної інстанції дійшов до правомірного висновку, що відсутність підписаних актів прийому-передачі не є підтвердженням прострочення кредитора, оскільки умовами договору жодним чином не пов'язуються дата підписання акту приймання-передачі природного газу з датою розрахунку по кожному з періодів постачання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення за квітень 2012 року з 14.05.2012 р. по 28.02.2013 р., за жовтень 2012 з 14.11.2012 р. по 12.04.2013 р., за листопад 2012 року з 14.12.2012 р. по 14.04.2013 р. та за грудень 2012 з 14.01.2013 р. по 12.04.2013 р., що у загальній сумі складає 40131,68 грн., а також інфляційні нарахування, які нараховані за зобов'язаннями жовтня 2012 року за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року, за зобов'язаннями листопада 2012 року за період з листопада 2012 року по березень 2013 року та за зобов'язаннями грудня 2012 року за період з січня 2013 року по березень 2013 року у загальній сумі 6538,39 грн.

Під час розгляду справи, відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення 3% річних, які нараховані за зобов'язаннями квітня 2012 року на суму боргу 313266,68 грн. за період прострочки з 14.05.2012 р. по 28.02.2015 р. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву подано 25.07.2015 р., а тому, за вимогами про стягнення 3% річних за зобов'язаннями квітня 2012 року на суму боргу 313266,68 грн., нарахованими до 25.07.2012 р., сплив строк позовної давності.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що у стягненні 3% річних, які нараховані за зобов'язаннями квітня 2012 року на суму боргу 313266,68 грн. за період прострочки з 14.05.2012 р. по 24.07.2012 р. необхідно відмовити.

Разом з тим, як слідує із наданого позивачем розрахунку 3% річних, останній включив в період часу, за який нараховано вказані нарахування, дні фактичної сплати відповідачем заборгованості, а саме 28.02.2013 р. та 12.04.2013 р.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (зазначену ним вартість спожитого природного газу, межі зазначеного ним періоду), дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши правильність нарахування 3% річних, інфляційних втрат, правомірно задовольнила позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 38268,40 грн. за період прострочення з 25.07.2012 р. по 11.04.2013 р. та 6538,39 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2012 року по березень 2012 року.

Стосовно доводів, які викладені Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі № 904/6721/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

О. Яценко