ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 5011-3/15152-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Позивача: Левіна В.Б., дов. № б/н від 15.05.2013 року;

Відповідача -1: Малиш Т.О., дов. № 4.4-03/4.4/1283 від 01.11.2013 року;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: Гудзевич І.А., дов. № 02-36/69 від 09.01.2014 року;

Відповідача -4: не з'явився;

Відповідача -5: не з'явився;

Відповідача -6: не з'явився;

розглянувши касаційні скарги Державної виконавчої служби України та публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року

у справі № 5011-3/15152-2012 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод"

до відповідача -1 Державної виконавчої служби України

відповідача -2 приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

відповідача -3 публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк"

відповідача -4 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської Оксани Віталіївни

відповідача -5 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни

відповідача -6 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни

про визнання недійсними прилюдних торгів від 03.07.2012 року та акту № 3-039/12 від 27.07.2012 року

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", просило (з урахуванням заяв про зміну підстав позову від 03.12.2012 року та про уточнення та доповнення позовних вимог від 27.05.2013 року) (т. 2, а.с. 205) визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", які були проведені приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" 03.07.2012 року; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 3-039/12, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.07.2012 року; визнати недійним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 70, видане 28.01.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., яке посвідчує право власності на адміністративно-побутові приміщення, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плієва, б. 2; скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 145697 від 28.01.2013 року про реєстрацію права власності публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" на адміністративно-побутові приміщення, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плієва, б. 2; зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурську О.В. скасувати запис про право власності № 49931 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 69, видане 28.01.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., яке посвідчує право власності на нерухоме майно - бази ділянки, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Вапняна, б. 54а; скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 144934 від 28.01.2013 року про реєстрацію права власності публічного акціонерного товариства "Унікредит Банк" на нерухоме майно - базу ділянки, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Вапняна, б. 54а; зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурську О.В. скасувати запис про право власності № 49931 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 461, видане 23.01.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., яке посвідчує право власності на нерухоме майно: майновий комплекс, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 107314 від 23.01.2013 року про реєстрацію права власності публічного акціонерного товариства "Унікредит Банк" на нерухоме майно: майновий комплекс, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9; зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповську О.В. скасувати запис про право власності № 35043 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 218, видане 28.01.2013 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., яке посвідчує право власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі, що розташоване за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Конюшинна, б. 4; скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 142840 від 28.01.2013 про реєстрацію права власності публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" на нерухоме майно: нежитлові будівлі, що розташоване за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Конюшинна, б. 4; зобов'язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. скасувати запис про право власності № 49144 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 13-15).

Позовні вимоги мотивовано незаконним переходом права власності на нерухоме майно від однієї особи до іншої.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року (головуючий Цюкало Ю.В., судді Босий В.П., Підченко Ю.О.) (з урахуванням додаткового рішення від 10.07.2013 року), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року (головуючий Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) (т. 3, а.с. 90-102) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 233-242, 243-247).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Державна виконавча служба України та публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, просили оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити (т. 3, а.с. 119-126, 141-150).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2013 року касаційні скарги Державної виконавчої служби України та публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.12.2013 року (т. 3, а.с. 117-118).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2013 року розгляд касаційних скарг відкладено на 23.12.2013 року (т. 3, а.с. 169-171).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 02-05/972 від 17.12.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В. (т. 3, а.с. 1723173).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 року розгляд касаційних скарг відкладено на 13.01.2014 року (т. 3, а.с. 176-178).

У судове засідання 13.01.2014 року представники відповідачів - приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської Оксани Віталіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів - приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської Оксани Віталіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", відповідачів - Державної виконавчої служби України, публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.07.2007 року між акціонерним комерційним банком "ХФБ Банк Україна", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" та відкритим акціонерним товариством "Укрбурвод", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" було укладено кредитний договір № 670-СВ.

19.07.2007 року на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 670-СВ від 19.07.2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3599, згідно умов якого предметом іпотеки є майновий комплекс загальною площею 5 222,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9; база ділянки загальною площею 1 209,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54-а; адміністративно-побутові приміщення загальною площею 2 775,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плієва (вул. Авдєєва), буд. 2; нежитлові будівлі загальною площею 6 022,4 кв. м: "А-3" площею 1 115,9 кв. м.; "Б-3" площею 579,2 кв. м.; "В-1" площею 1 644,2 кв. м.; "Г-1" площею 423,6 кв. м.; "Д-1" площею 342,0 кв. м.; "Е-1" площею 1 280,2 кв. м.; "Ж-2" площею 568,2 кв. м.; "З-1" площею 44,2 кв. м.; "К-1" площею 24,9 кв. м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 4 та належать іпотекодавцю на праві власності (т. 1, а.с. 26-33).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 04.10.2010 року господарським судом міста Києва на підставі рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року було видано наказ № 14/630, згідно якого стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" на користь відкритого акціонерного товариства "УніКредит Банк" за кредитним договором № 670-СВ від 19.07.2007 року 6 167 929,64 грн. основної суми заборгованості, 1 834 390,51 грн. заборгованості за відсотками, 1 678 908,71 грн. неустойки, 623 459,13 грн. збитків від інфляції, 1 061 778,72 грн. 15 % річних, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вирішено стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" вищевказаних сум здійснити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.07.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко С.І. (номер у реєстрі нотаріальних дій 3599). Визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом проведення прилюдних торгів, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації становить 1 086 417,35 грн. (т. 1, а.с. 73)

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 23237890 від 10.12.2010 року з виконання наказу господарського суду міста Києва № 14/630 від 04.10.2010 року (т. 1, а.с. 74-75).

26-27.04.2012 року та 03.05.2012 року державним виконавцем складено акти опису й арешту майна при примусовому виконанні вказаного наказу (т. 1, а.с. 77-92).

03.07.2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", за наслідками яких був складений протокол № 3-039/12 (т. 1, а.с. 98).

27.07.2012 року при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Києва № 14/630 від 04.10.2010 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 3-039/12 (т. 1, а.с. 105-106).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року у справі № 14/630 скасовано, а справу № 14/630 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 1, а.с. 21-25).

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з визнанням недійсними угод, укладених шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), а так само актів про проведення прилюдних торгів.

Частинами 1-3 ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зважаючи на викладене, у відповідності до вимог цивільного законодавства перехід права власності на майно від однієї особи до іншої допускається та вважається законним лише якщо він відбувся на передбачених законом підставах.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Як зазначалось вище, судами встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відбулось на підставі рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року у справі № 14/360, яке було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 1 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року у справі № 14/630 є встановленням факту незаконності зазначених судових рішень.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що оспорювані прилюдні торги відбулись на незаконних підставах, які не можуть породжувати перехід права власності від однієї особи до іншої.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що факт незаконності судових рішень, на підставі яких відбулись оспорювані прилюдні торги, вказує на невідповідність вимогам цивільного законодавства змісту даного правочину, дійшли висновку про визнання оспорюваних прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1, п. п. 6.2, 6.4, 6.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством.

Суди дійшли висновку, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів є документом, яким у встановленому законом порядку письмово оформлюється правочин - прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, тобто, такий акт є правовою підставою для виникнення у відповідних осіб обумовлених засвідченим ним правочином прав відносно придбаного майна.

Враховуючи, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів є законодавчо встановленим обов'язковим та невід'ємним елементом такого правочину, як прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, суди дійшли висновку про визнання недійсним вказаного акту державного виконавця.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, також дійшов висновку про задоволення вимог про визнання недійсними свідоцтв, рішень приватних нотаріусів про реєстрацію права власності публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" на нерухоме майно та зобов'язання приватних нотаріусів скасувати відповідні записи, оскільки такі дії є похідними та вчинені на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів, який визнано недійсним.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги - публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" про неправильне застосування ст. 655 Цивільного кодексу України є необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу.

Як зазначалось вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки є правочином, оскільки він є правовою підставою для виникнення у відповідних осіб прав відносно придбаного майна.

Також є неспроможними доводи касаційної скарги про відсутність порушень правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, оскільки, як встановили суди, оспорювані прилюдні торги відбулись на підставах, які були визнані незаконними.

Інші доводи заявників касаційних скарг фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 5011-3/15152-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко