ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 905/945/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 28.01.2016та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016у справі№ 905/945/15Господарського судуДонецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доПублічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"простягнення 3218335,85 грнза участю представників:

позивача: Горячих Я.О., дов. від 23.12.2015;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.01.2016 у справі № 905/945/15 (суддя - Говорун О.В.) заяву ПАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" про відстрочку виконання рішення суду від 30.09.2015 у справі № 905/945/15 на 12 місяців задоволено частково та надано відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 30.09.2015 у справі № 905/945/15 до 28.07.2016.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - Будко Н.В., М'ясищев А.М.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.01.2016 у справі № 905/945/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.09.2015 у справі №905/945/15 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 2019754,08 грн кредиту, 505482,90 грн процентів за кредитним договором та 100,00 грн штрафу.

Відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про відстрочку виконання судового рішення у даній справі не менш, ніж на 12 місяців, в якій послався на тяжкий фінансовий стан, що виражається в тому, що заборгованість по кредитному договору виникла саме за час проведення в Донецькій області АТО, на території якої знаходиться і здійснює свою господарську діяльність відповідач. Внаслідок проведення на території Донецької області АТО, порушено або повністю зупинено господарську діяльність численної кількості підприємств, банківських установ, поштових відділень зв'язку, залізниці, що, в свою чергу, значно ускладнило для товариства подальшу організацію виробництва (від закупки сировини, енергоносіїв, запчастин - до своєчасного отримання від контрагентів оплати за раніше відвантажену продукцію).

Протягом наступних 12 календарних місяців заплановано надходження коштів від боржників, відкриття та розробка власного каолінового кар'єру "Володимирівського родовища вторинних каолінів", залучення іноземних та вітчизняних інвесторів.

За твердженням заявника, зазначені заходи дозволять йому виконати рішення суду у справі.

На підтвердження викладених в заяві вимог боржник надав до суду першої інстанції копію балансу станом на 30.09.2015, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2015 року, бухгалтерську довідку про наявність заборгованості по заробітній платі від 23.12.2015, сертифікат про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 №2887/05-4, виданий Торгово-промисловою палатою України, висновок про настання обставин непереборної сили від 20.08.2014 №2255/12.12-03, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, беручи до уваги подану відповідачем заяву про відстрочку рішення Господарського суду Донецької області від 30.09.2015 у даній справі, керуючись положеннями ст. 121 ГПК України, частково задовольнив заяву та відстрочив виконання зазначеного рішення до 28.07.2016 з метою збереження балансу між інтересами сторін.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам встановили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось фінансовою неспроможністю останнього, а стягнення з відповідача 2575843,72 грн одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарської діяльності останнього та може призвести до значного ускладнення виконання рішення суду у справі або припинення господарської діяльності відповідача, втрати робочих місць.

Положеннями ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вищезазначені обставини ускладнюють виконання рішення Господарського суду Донецької області від 30.09.2015 у даній справі, що, відповідно до ст. 121 ГПК України, є підставою до надання заявнику відстрочки виконання рішення суду в терміни, визначені в ухвалі суду від 28.01.2016.

Дані висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

Посилання скаржника в касаційній скарзі визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Горячих Я.О. залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016у справі №905/945/15 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Н.Г. ДУНАЄВСЬКА

Н.І. МЕЛЕЖИК