ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 910/20849/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Дроботової Т.Б., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.02.2017за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 за нововиявленими обставинамиу справі№910/20849/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой"доДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"простягнення 22 948 541,52 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Струбіцька Г.А. (адвокат за договором від 07.04.2016);

від відповідача: Ковтонюк Ю.А. (представник за дов. від 07.12.2016);

Даховський М.А. (представник ПАТ "Укрзалізниця" за дов. від 15.11.2016);

В С Т А Н О В И В:

18.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі №910/20849/14 про заміну сторони виконавчого провадження, а саме, Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» про перегляд ухвали Господарського суду міста від 12.01.2016 у справі №910/20849/14 за нововиявленими обставинами та її скасування відмовлено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 залишено без змін, з підстав відсутності істотних/нововиявлених обставин.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2016 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та задовольнити заяву про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 12.01.2016 за нововиявленими обставинам, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 112 ГПК України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково визначили, що зведений передавальний акт від 06.08.2015 року, наданий заявником на підтвердження наявності нововиявлених обставин, фактично є новим доказом у справі, що існував на час винесення судових рішень та який заявник не був позбавлений можливості своєчасно отримати та надати суду для дослідження до винесення ухвали суду.

Скаржник зазначає, що вказані відомості були у розпорядженні відповідача ДП "Укрзалізничпостач" і його правонаступника ПАТ "Укрзалізниця", ТОВ "Євроінвестстрой" не мало доступу до такої інформації та пов'язаними з нею документами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 910/20849/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015, стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» основний борг в розмірі 22 023 600,00 грн., пеню в розмірі 462 470,76 грн., а також 73 080,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

09.12.2014 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» та головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулися до суду із заявами про заміну сторони виконавчого провадження - боржника у задоволенні яких було відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2016. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016.

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд вищезазначеної ухвали суду у зв'язку із наявністю нововиявлених обставин у даній справі.

За приписами ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Дана стаття визначає вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Новововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими, обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 12.01.2016 за нововиявленим обставинами, відповідач в якості нововиявлених обставин, вказував на те, що перехід прав і обов'язків ДП «Укрзалізничпостач» до ПАТ «Українська залізниця» відбувся в результаті складання передавального акту від 06.08.2015, затвердженого Міністерством інфраструктури України від 18.08.2015, тобто, на момент розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження.

Дані обставини не були відомі суду та заявникам під час винесення ухвали від 12.01.2016 та мають істотне значення для встановлення факту переходу прав та обов'язків відповідача у справі до його правонаступника.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, заяви від 18.12.2015 про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) обґрунтовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 було утворено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, до переліку яких належить, у тому числі, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач».

Тобто, Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», як правонаступнику передані права та обов'язки відповідача у справі, на підтвердження чого позивачем надавались відповідні докази, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №200, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказ від 14.07.2014 №154 «Про утворення комісії з реорганізації ДП «Укрзалізничпостач» , тощо.

Тобто, позивач на момент розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження припускав факт складання відповідного передавального акту від відповідача до ПАТ «Українська залізниця», а відтак, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, йому могла бути відома обставина складання передавального акту 06.08.2015, затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015.

Крім того, зведений передавальний акт від 06.08.2015, наданий заявником на підтвердження наявності нововиявлених обставин, фактично є новим доказом у справі, що існував на час винесення судового рішення та який заявник не був позбавлений можливості своєчасно отримати і надати суду для дослідження до винесення ухвали суду, про що судами попередніх інстанцій також обґрунтовано зазначено у оскаржуваних судових актах.

Таким чином, оскільки виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 11111, 11113, 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 910/20849/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Т.Б. Дроботова

Л.І. Рогач