ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/7792/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 24.01.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/7792/16Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"простягнення 105799,85грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Чобанюк Т.М. (довіреність№52-16/08 від 11.01.2017) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Воронько В.Д.) від 21.11.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Науменко І.М., Кузнецов В.О.) від 24.01.2017, у справі №904/7792/16 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" штраф за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 24524,08грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1388,62грн; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати судові акти у справі в частині відмови в позові та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову в повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.233, 310 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.116 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), ст.43, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідач не скористався правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Південний ГЗК") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 105779,85грн за залізничними накладними №№34548073, 43455336, 43437391, 43435205, 43462175, 34284091, 50726405, 39352653, 46961744, 50291574, 47248307

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів, відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вищевказаних залізничних накладних, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 ЦК України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п.2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503, а також п.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з п.22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п.41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200км.

Пунктом 2.1. Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п.2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до пункту 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За вимогами Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083,оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п.8 Правил).

Відповідно до п.1 Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів встановлено, що крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458).

Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів).

Згідно з п.10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів.

Відповідно до ст.310 ГК України процес перевезення вантажу закінчується видачею вантажу.

Згідно з Поясненнями щодо заповнення накладної (додаток 3 до Правил оформлення перевізних документів), у графі 49 накладної залізницею робиться відмітка щодо повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Відповідно до вказаного Пояснення, у графі 53 накладної "Підтвердження одержання вантажу. Вантаж одержав", вказується дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально-відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис одержувача.

Відповідно до розділу 3.5. Технологія обробки перевізних документів по прибуттю вантажів "Єдиного технологічного процесу роботи під'їздної колії ПАТ "Південний ГЗК" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці, викладеного у новій редакції згідно з Протоколом коригування від 09.10.2016, затвердженого керівниками залізниці і Позивача - "Видача вантажу здійснюється після оплати всіх належних залізниці платежів та розкредитування вантажоодержувачем перевізних документів за наявності у нього довіреності".

У відповідності до параграфа 37 розділу VIII Правил перевезення вантажу ( Додаток 1 до СМГС ), Перевізник видає Отримувачу належні йому листи накладної та додані до неї супровідні документи, а Отримувач у графі "Видача вантажу" ставить дату, підпис та іншу інформацію у відповідності з національним законодавством країни призначення вантажу. Фактично видача вантажу здійснюється після оформлення видачі вантажу в накладній ...".

Відповідно до п.5 параграфу 32 "Оформлення перевізних документів на перевезення вантажів" Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженого наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-ц, - у графі "Оформлення видачі вантажу" накладної і проставляється календарний штемпель з датою розкредитування одержувачем перевізних документів.

Врахувавши зазначені вище приписи, попередні судові інстанції встановили, що:

- за накладною №43437391 від 25.11.2015 відправленням зі станції Лиман Південної залізниці прибували на станцію призначення Кривий Ріг 02.12.2015, про що повідомлено одержувача 02.12.2015 о 01-55год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної. Вагони передано одержувачу 02.12.2015 о 15-10год., що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів № 3414. Розкредитування накладної представником одержувача здійснено 06.12.2015 о 09-55год., що підтверджується відміткою у графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної;

- за накладною №43435205 від 25.11.2015 відправленням зі станції Лиман Південної залізниці прибували на станцію призначення Кривий Ріг 02.12.2015, про що повідомлено одержувача 02.12.2015 о 04-25год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної. Вагони передано одержувачу 02.12.2015 о 11-25год., що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів №3413. Розкредитування накладної представником одержувача здійснено 06.12.2015 о 09-55год., що підтверджується відміткою у графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної;

- за накладною №43462175 від 27.11.2015 відправленням зі станції Лиман Південної залізниці прибували на станцію призначення Кривий Ріг 04.12.2015, про що повідомлено одержувача 04.12.2015 о 09-10год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної. Вагони передано одержувачу 04.12.2015 о 14-45год., що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів № 3435. Розкредитування накладної представником одержувача здійснено 06.12.2015 о 09-57год., що підтверджується відміткою у графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної;

- за накладною №43455336 від 27.11.2015 відправленням зі станції Полтава-Південна Південної залізниці прибували на станцію призначення Кривий Ріг 02.12.2015, про що повідомлено одержувача 02.12.2015 о 01-55год., що підтверджується відміткою у графі 49 накладної. Вагони передано одержувачу 02.12.2015 о 15-10год., що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів №3414. Розкредитування накладної представником одержувача здійснено 06.12.2015 о 10-46год., що підтверджується відміткою у графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної.

Таким чином, забирання вантажу за накладними №№43437391, 43435205, 43462175, 43455336 було здійснено позивачем впродовж більше ніж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, так само як і документи були розкредитовані поза межами встановленого добового строку, тому відповідач звільняється від сплати штрафу у сумі 13225,06грн, нарахованого за цими накладними на підставі ч.2 ст.116 Статуту, з огляду на що у задоволенні позову в цій частині попередні судові інстанції правомірно відмовили.

Доводи скаржника про те, що процес розкредитування провізних документів відбувається до проставляння штампу в графі 51 залізничної накладної "календарний штемпель прибуття вантажу", яка одночасно підтверджує здійснення розкредитування, та у зв'язку з цим, посилання на безпідставність визначення судами розкредитування згідно графи 53 накладної, касаційна інстанція відхиляє, оскільки приписи ст.116 Статуту свідчать, що розкредитування здійснюється на вантаж, що прибув, а згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, заповнення графи 51 залізницею не пов'язано з будь-якими обставинами, крім фактичного прибуття вантажу.

Посилання скаржника на те, що розкредитування передує фактичній видачі вантажу, а також, що дійсний час вивезення вантажу зі станції призначення, а відтак, і факт здійснення позивачем своєчасного розкредитування документів встановлений пам'ятками про подавання вагонів форми ГУ-45, спростовуються п.5 параграфу 32 "Оформлення перевізних документів на перевезення вантажів" Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-ц, відповідно до якої у графі "Оформлення видачі вантажу" накладної проставляється календарний штемпель з датою розкредитування одержувачем перевізних документів, при цьому згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів зазначена графа заповнюється одержувачем.

Судами встановлено, що залізницею визнано штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальній сумі 7511,40грн, який складається з 1000,30грн штрафу нарахованого за накладною №46961744; 2109,80грн - за накладною №34548073 та 4401,30грн - за накладною №34284091.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 7511,40грн, нарахованого позивачем за накладними №№46961744, 34548073 та 34284091 правомірно визнано судами обґрунтованими.

За твердженнями відповідача, прострочення у доставці вантажу за накладними №№50726405, 50291574 відбулося на шляху перевезення по Донецькій залізниці, проте, з незалежних від залізниці причин, а саме через перебування станцій залізниці на території проведення АТО.

Пунктом 116 Статуту встановлено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що в підтвердження наявності обставин непереборної сили, як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, останнім не було надано належних та допустимих доказів, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 85063,39грн були правомірно визнані судами обґрунтованими.

Разом з тим, частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст.233 ГК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція ( розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, від 18.02.2015 №128-р ) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, попередні судові інстанції визнали за можливе за власною ініціативою зменшити пред'явлений до стягнення штраф у розмірі 85063,39грн, нарахований позивачем за накладними №№50726405, 50291574 до 20 %, що складає 17012,68грн.

Отже, надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, взявши до уваги засади справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, зміну маршруту прямування поїздів через здійснення антитерористичної операції та руйнування будови залізничного шляху, а також враховуючи відсутність доказів спричинення позивачу негативних наслідків відповідним простроченням та ступінь виконання боржником свого зобов'язання, попередні судові інстанції, обґрунтовано застосували п.3 ст.83 ГПК України та стягнули з відповідача штраф у розмірі 24524,08грн.

З огляду на викладене, касаційний суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про зменшення нарахованого відповідачеві штрафу ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених ними доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі №904/7792/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді І.Ходаківська

О.Яценко