ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/2703/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Яценко О.В., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив"на постановувід 08.02.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/2703/16Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив"до1. Васильківської районної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове"провизнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельної частки (паю); визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації; визнання недійсним договору оренди землі.

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Філімонова О.М. (довіреність від 12.09.2016) Атаманюк І.Л. (довіреність від 16.01.2017) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.) від 01.08.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді: Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.) від 08.02.2017, у справі №904/2703/16 в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.31, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.32, 34, 43, 11128 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Васильківська районна державна адміністрація заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" (далі - ТОВ "Зоря Нив") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати укладеною додаткову угоду до договору земельної частки (паю) від 27.04.2010, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Богданівської сільської ради 22.07.2010 за №4, між Васильківською районною державною адміністрацією (далі - Васильківська РДА) та ТОВ "Зоря Нив", у редакції зазначеній у позовній заяві;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору земельної частки (паю) від 27.04.2010, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Богданівської сільської ради 22.07.2010 за №3, між Васильківською РДА та ТОВ "Зоря Нив", у редакції зазначеній у позовній заяві;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору земельної частки (паю) від 27.04.2010, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Богданівської сільської ради 22.07.2010 за №2, між Васильківською РДА та ТОВ "Зоря Нив", у редакції зазначеній у позовній заяві;

- визнати недійсним розпорядження Васильківської РДА №Р-3 58/0/276-15 від 17.12.2015 "Про надання ТОВ "Садове" земельної ділянки загальною площею 20,00га в оренду";

- визнати недійсним договір оренди землі від 23.12.2015 між Васильківською РДА та ТОВ "Садове".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем переважного права позивача на поновлення договорів оренди земельних часток (паїв) від 27.04.2010.

Судами встановлено таке.

27.04.2010 між ТОВ "Зоря Нив" - орендар (далі позивач) та Васильківською РДА - орендодавець (далі відповідач-1) було укладено три аналогічні за своїм змістом договори оренди земельних часток (паїв) (далі - договори).

Відповідно до п.1.1. договорів орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки (паї):

- №371 площею 6,37 умовних кадастрових гектарів, вартістю 83750,40грн;

-№372 площею 6,37 умовних кадастрових гектарів, вартістю 83750,40грн;

- №373 площею 6,37 умовних кадастрових гектарів, вартістю 83750,40грн, які розташовані на землях колишнього КСП "Ілліча" на території Богданівської сільської ради за межами населених пунктів (план додається).

Згідно з п.2.1. договорів мета використання земельних часток (паїв): земельні частки (паї) передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктами 2.2. договорів встановлено, що за користування вказаними в договорах не витребуваними земельними ділянками орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 3,0% від вартості земельних часток (паїв), що становить 2512,51грн за кожну.

Договори складено сторонами терміном на 5 років. Початок дії договорів 27.04.2010, закінчення 27.04.2015 (п.2.3. договорів).

Орендар зобов'язується після закінчення терміну договорів оренди повернути орендодавцю орендовану землю в стані, придатному для використання за цільовим призначенням (розділ 3 договорів).

Вищезазначені договори оренди земельних ділянок (паїв) від 27.04.2010 зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Богданівської сільської ради 22.07.2010 за №№2, 3, 4 (а.с.21, 24, 27 т.1).

Згідно з актами приймання-передачі земельної ділянки від 27.04.2010 Васильківська райдержадміністрація передала в оренду ТОВ "Зоря Нив" не витребувані земельні частки (паї) №371, №372 та №373 площею 6,37ум.кад.га кожний (а.с.22, 25, 28 т.1).

Листами від 08.08.2015 вих. №114 (до закінчення дії договору) та від 03.08.2015 (після закінчення дії договору) позивач звернувся до відповідача-1 із заявою та клопотанням, в яких просив дати дозвіл на укладення договорів оренди землі на не витребувані земельні частки (паї) по Богданівській сільській раді №385 - площа 6,37га, №373 - площа 6,37га, №372 - площа 6,37га, відповідно до ст.33 Земельного кодексу України (а.с.75,76 т.1).

Отримання вказаних листів не заперечується відповідачем-1. Останній відповіді на дані звернення не надав, згоди не висловив, угоди про продовження дії раніше укладених договорів сторонами не укладено.

17.12.2015 було прийнято Розпорядження голови Васильківської РДА №Р-358/0/276-15 "Про надання ТОВ "Садове" земельної ділянки загальною площею 20,00га в оренду", яким було визначено надати ТОВ "Садове" земельну ділянку державної власності загальною площею 20,00га (кадастровий номер 1220781100:00:006:0019) в оренду за межами населеного пункту, на території Богданівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років. Доручено голові ТОВ "Садове" у встановленому законодавством порядку укласти з Васильківською РДА договір оренди земельної ділянки державної власності загальною площею 20,00га (кадастровий номер 1220781100:02:006:0019).

На виконання цього розпорядження 23.12.2015 між Васильківською РДА - орендодавець та ТОВ "Садове" - орендар (далі - відповідач-2) було укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі), відповідно до п.п.1.1 -1.4 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Богданівської сільської (селищної) ради Васильківського району Дніпропетровської області, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20га, у тому числі: рілля 20га. Кадастровий номер земельної ділянки - 1220781100:02:006:0019, вартість земельної ділянки становить 712469,40 грн.

У п.п.2.1, 2.3 договору оренди землі встановлено, що договір укладено на 49 років. З урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, договір є чинним до 31 грудня останнього року оренди. Також, відповідно до статті 13 Закону України "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), договір діє до моменту виявлення власника земельної ділянки (паю) або звернення спадкоємця за земельною ділянкою (паєм). У разі виявлення власника (спадкоємця) земельної ділянки (паю), договір оренди припиняється у встановленому законодавством порядку.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень було 24.12.2015 внесено запис про реєстрацію права оренди земельної (кадастровий номер 1220781100:02:006:0019) ТОВ "Садове" (а.с.203 т.1).

Позивач направив відповідачу-1 лист від 18.01.2016 про надання в оренду земельних ділянок, а 08.02.2016 - лист №15, в якому зазначив, що у зв'язку з відсутністю відповіді відповідача-1 на листи позивача щодо продовження строку дії спірних договорів оренди, відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" вважає договори оренди земельних часток (паїв) від 27.04.2010, предметом яких є земельні ділянки (паї) №371, №372, №373, поновленими на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах, які були передбачені договорами. До вищевказаного листа позивачем було додано три додаткові угоди про поновлення договорів оренди від 27.04.2010 строком на п'ять років (а.с.30-31 т.1).

Листами від 19.02.2016 вих. №1-16-484/0/275-16, від 03.03.2016 №5 відповідач-1 повідомив позивача, що чинне законодавство не визначає порядку поновлення договору оренди земельної частки (паю) після закінчення терміну дії такого договору оренди, на право користування не витребуваною земельною часткою (паєм) повинен укладатися новий договір (а.с.35-36 т.1) та вказав, що земельний масив розміром 20га з кадастровим номером 1220781100:02:006:0019 та не витребувані земельні частки (паї) №371, №372, №373 являються одними й тими ж самими земельними ділянками на місцевості (а.с.43 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст.ст.13, 30 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено судами, строк дії договорів оренди земельних часток (паїв) закінчився 27.04.2015, порядок його поновлення договором не передбачено.

Як правову підставу поновлення дії договору Позивач вказує ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Так, частинами першою - п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При цьому, він зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Судами встановлено, що вказаних умов позивачем дотримано не було, оскільки перший лист ним було направлено 08.04.2015 (менше ніж за місяць до закінчення строку дії договорів), проект додаткової угоди до заяви не додано, сторонами не досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі, тому позивачем втрачено переважне право на поновлення договору оренди земельних часток (паїв). Таким чином, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, у зв'язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15).

Отже, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

При цьому, оскільки право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст.93 Земельного кодексу України, далі - ЗК України), фактичне використання позивачем земельних ділянок після закінчення строку дії договорів без правовстановлюючих документів, у спорі про поновлення договорів способом зобов'язання укласти додаткові угоди до договорів, порушеному за позовом орендаря, доведенню підлягають обставини, які засвідчують факт порушення відповідачем права позивача на укладення договору у визначеному законом порядку, а саме відсутність реагування на направлені орендарем проекти додаткових угод.

Втім, як встановлено судами, позивач не направив проекти додаткових угод про поновлення договорів. Клопотання про передачу земельних часток (паїв) в оренду від 03.08.2015 не є пропозицією про поновлення орендних відносин, оскільки позивач просив встановити строк оренди до моменту отримання їх власниками документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, тобто на інших умовах, ніж було у попередніх договорах.

Відповідно до ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 9 ст.79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст.79-1 ЗК України).

Статтею 16 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст.79-1 ЗК України).

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Частиною 9 ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр" встановлено, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79- Земельного кодексу України, при їх формуванні (ст.21 Закону України "Про державний земельний кадастр).

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що внаслідок розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних спірних ділянок в натурі (на місцевості) (не витребуваних земельних часток (паїв) №371, №372, №373 загальною площею 6,37га кожна), спірну земельну ділянку загальною площею 20,00га було зареєстровано у Відділі Держгеокадастру у Васильківському районі Дніпропетровської області та зазначено форму власності державна, право власності зазначено держава в особі Васильківської РДА Дніпропетровської області та присвоєно кадастровий номер 1220781100:02:006:0019.

Отже, враховуючи, що право користування земельними ділянками (паями) не було поновлено внаслідок недотримання позивачем положень ст.33 Закону України "Про оренду землі", і позивач, як особа, що згідно приписів ст.68 Конституції України та ст.ст.1, 13 Закону України "Про оренду землі" має право використовувати земельну ділянку на підставі правовстановлюючих документів, зокрема, договору, проте здійснював користування земельною ділянкою після припинення строку дії договорів оренди без оформлення відповідних правочинів, не надсилав проекти угод про поновлення договорів відповідачу-1 та не оспорював зволікання відповідача-1 в укладенні додаткових угод до об'єднання не витребуваних земельних часток (паїв) №371, №372, №373, що є предметом договорів оренди від 27.04.2010, в одну земельну ділянку загальною площею 20,00га з кадастровим номером 1220781100:02:006:0019, висновки попередніх судових інстанцій про те, що договори оренди з позивачем не можуть бути поновленими за приписами ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" колегія суддів вважає законними і обґрунтованими.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Процесуальний закон надає право особі звернутися до суду саме за захистом свого порушеного права чи інтересу (ст.ст.1, 2 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, що в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу влади вищого рівня або до суду.

Отже, юридичною формою рішень, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер, які приймаються державними адміністраціями, - є розпорядження, законність якого може бути оскаржена в суді.

Підставою визнання недійсним розпорядження Васильківської РДА №Р-358/0/276-15 від 17.12.2015 "Про надання ТОВ "Садове" земельної ділянки загальною площею 20,00га в оренду" позивач вважає те, що на момент прийняття оспореного розпорядження та укладання договору оренди землі від 23.12.2015 були поновлені на той самий строк і на тих самих умовах договори оренди тих самих земельних часток (паїв), укладені між позивачем та відповідачем-1, та вважає, що відбулась повторна незаконна передача права володіння і користування землею, що порушує права первинного орендаря.

Як вже було зазначено, судами встановлено, що поновлення договорів оренди землі не відбулося, тому Васильківська РДА, приймаючи оскаржене розпорядження, діяла в межах, наданих їй ст.ст.6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" повноважень. Отже, відсутні правові підстави для визнання вказаного розпорядження недійсним.

Договір оренди землі від 23.12.2015 між Васильківською РДА та ТОВ "Садове", що оспорений позивачем, було укладено на виконання розпорядження Васильківської РДА №Р-358/0/276-15 від 17.12.2015, підстав для визнання якого недійсним судом не встановлено.

Підстави недійсності правочинів встановлені ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215 ЦК України, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Для визнання оспореного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права або охоронювані законом інтереси позивача.

Втім, судами встановлено, що позивач не є стороною оспореного договору, його право оренди припинилося із закінченням дії договорів, сформована земельна ділянка не є тими земельними ділянками, що орендувались позивачем за договорами, тобто є іншим об'єктом цивільних прав, який юридично та фактично з часу укладання договору від 23.12.2015 знаходиться в користуванні у відповідача-2, отже, права позивача оспореним договором не порушені, а його посилання на невигідні умови договору з відповідачем-2 не можуть бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки такі обставини не засвідчують порушення вимог чинного законодавства.

За таких обставин суди правомірно відмовили в задоволенні вимог про визнання договору оренди від 23.12.2015 недійсним.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 904/2703/16 у справі №904/2703/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Яценко

І.Ходаківська