Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 910/940/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції"на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 25.01.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.02.2016у справі№910/940/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт"прозастосування наслідків недійсності нікчемних правочинівза участю представників сторінвід позивача:Іванов А.О. (дов. № 102/03 від 21.12.2015),від відповідача:Білічак Х.В. (в.о. директора)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом зобов'язання відповідача повернути отримані на підставі цих правочинів документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 (суддя Ярмак О.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О., Агрикова О.В., Жук Г.А.), вказану позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та передати позовну заяву на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у ст. 54 ГПК України, згідно з п. 5 ч. 2 якої позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до господарського суду з позовною заявою в даній справі, Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" об'єднало вимоги про зобов'язання ТОВ "Фактор-Комфорт" повернути документи, передані йому на виконання укладених між сторонами 111 (ста одинадцяти) окремих правочинів про відступлення права вимоги до різних боржників, які, за оцінкою позивача, є нікчемними в силу ч. 3 ст. 36, п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач вказував, що заявлені ним вимоги виникли з аналогічних предметів - матеріально-правових вимог банку до відповідача про повернення документів, переданих йому у зв'язку з укладенням договорів про відступлення права вимоги; та з аналогічних підстав - нікчемність в силу закону укладених неплатоспроможним банком договорів; а також пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів - застосування наслідків недійсності правочину.

Проте з аналізу ст. 58 ГПК України вбачається, що передбачене ч. 2 цієї норми об'єднання суддею в одну справу однорідних позовних заяв або справ не є тотожним передбаченому ч. 1 цієї статті об'єднанню позивачем кількох вимог в одній позовній заяві, яке можливе виключно за умови пов'язаності цих вимог між собою підставою виникнення або поданими доказами, а не певним іншим чином. Тому аналогічність предметів та підстав позовних вимог не є достатньою для об'єднання цих вимог позивачем в одній позовній заяві.

Судами встановлено, що заявлені позивачем вимоги виникли на підставі 111 (ста одинадцяти) різних договорів про відступлення права вимоги, укладених щодо різних боржників. При цьому, як вірно зазначив апеляційний господарський суд, для повного та всебічного розгляду справи суд першої інстанції повинен надати належну оцінку договірним відносинам сторін за кожним із спірних правочинів, доводам позивача щодо наявності підстав вважати їх нікчемними, можливості застосування наслідків нікчемності щодо кожного з них, визначити за кожним договором перелік переданої документації та залучити до участі у справі всіх боржників у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки прийняте за результатами розгляду спору судове рішення впливатиме на їх права та обов'язки.

Тобто ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" не дотримався правил об'єднання вимог, об'єднавши в своїй позовній заяві вимоги за ста одинадцятьма окремими правочинами, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно повернув вказану позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі №910/940/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова