Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 905/1803/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівПлюшка І.А., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 (головуючий суддя М'ясищев А.М., судді Будко Н.В., Сгара Е.В.)у справі№ 905/1803/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" доПублічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Корум Україна",простягнення заборгованості,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,третьої особи (скаржника)не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за кредитною лінією, процентами за користування кредитом, пені за прострочення повернення заборгованості, пені за прострочення сплати процентів у загальному розмірі 1132907651,86 рублів РФ, що еквівалентно 358066792,45 грн., та 84419514,22 грн.

В межах провадження у справі № 905/1803/15 Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" (третя особа) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", в якому просило визнати припиненим зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.02.2016 у справі №905/1803/15 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 09.02.2016 повернув апеляційну скаргу ПрАТ "Корум Україна" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.02.2016 у справі № 905/1803/15 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки заявник додавав до апеляційної скарги мотивоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке, на думку скаржника, було проігнороване судом.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, в т.ч. з урахуванням вимог Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", проте в судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явились.

Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою від 09.02.2016 Донецький апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. При цьому апеляційний суд виходив з того, що заявником апеляційної скарги не наведені доводи та не подані докази на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку та розмірі. А саме лише посилання скаржника на його місцезнаходження в зоні проведення АТО не підтверджує факту того, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансову стані та не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Вимоги до апеляційної скарги встановлені ст. 94 ГПК України, частиною 3 якої встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлені Законом України "Про судовий збір" зі мінами та доповненнями.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду збір справляється в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Тобто за подання у 2016 році апеляційної скарги на ухвалу суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

У той же час ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору (копія наявна в матеріалах справи) апелянт вказував на те, що місцем знаходження Приватного акціонерного товариства "Корум України" є місто Донецьк, яке входить до території проведення антитерористичної операції. Заявник зазначив, що перебуваючи на непідконтрольній Україні території, ПрАТ "Корум" не може здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибутки, що ставить товариство у скрутне матеріальне становище.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні складного майнового стану сторони, який потрібно довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто передбачена законодавчо можливість звільнення судом від сплати судового збору не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами.

Як відзначено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо скрутного фінансового становища товариства та неможливості сплатити судовий збір заявник апеляційної скарги не надав.

За таких обставин апеляційний суд правомірно виходив з відсутності фактичних і правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційним судом по суті відхилено клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу правомірно повернуто без розгляду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційний господарський суд, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги без розгляду.

При цьому, як зазначено у ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 905/1803/15 - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіІ.А. Плюшко С.С. Самусенко