ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 920/1771/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі№ 920/1771/14 господарського суду Сумської області за позовомПриватного підприємства "Будінвест Ю.С." до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД" 2. Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" провизнання договору іпотеки недійснимв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Алфімов В.В., дов.від 29.04.2014, Губарь В.О., дов.від 14.10.2014

- відповідача 1: не з'явилися

- відповідача 2: Михно А.О., дов. № 582 від 18.12.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2015 у справі № 920/1771/14 (суддя Рунова В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 (у складі головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужник О.В.), задоволено позов Приватного підприємства "Будінвест Ю.С." до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", визнано недійсним договір іпотеки № 96/08 - ІФ без оформлення заставної, укладений 12 березня 2008 р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ фірмою "ЕОЛ-М ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. за реєстровим № 917.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст.ст. 5, 8, 18 Закону України "Про іпотеку", п.п. 5 Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002, ст.ст. 2, 33 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі № 920/1771/14 і прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову ПП "Будінвест Ю.С." до ТОВ "ЕОЛ-М ЛТД" та АБ "Укргазбанк" у справі № 920/1771/14 про визнання договору іпотеки недійсним.

Від ПП "Будінвест Ю.С." надійшло заперечення на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ТОВ "ЕОЛ-М ЛТД" не скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.03.2008 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та ПП "Будінвест Ю.С." (позичальником) був укладений кредитний договір № 114/08-РБФ, за умовами пункту 1.1. якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 4500000,00 грн.

14.11.2011 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та ПП "Будінвест Ю.С." укладено додатковий договір до кредитного договору № 114/08-РБФ від 12.03.2008, згідно з пунктом 1 якого сторони виклали кредитний договір № 114/08-РБФ від 12.03.2008 в новій редакції.

12.03.2008 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "ЕОЛ-М ЛТД", як іпотекодавцем, був укладений договір іпотеки № 96/08-ІФ без оформлення заставної, в забезпечення зобов'язань всіх вимог іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008, за умовами якого позичальник зобов'язаний не пізніше 10.03.2016 повернути іпотекодержателю кредит у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії у розмірі 4500000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами.

12.08.2011 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та ТОВ "ЕОЛ-М ЛТД" укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 без оформлення заставної, згідно пункту 1 якого виклали договір іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 року в новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1. договору від 12.08.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 114/08-РБФ від 12.03.2008 (а також договорів про внесення змін до кредитного договору), укладеного між іпотекодержателем та ПП "Будінвест Ю.С.", згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 10.03.2016 повернути кредит у розмірі 3 794 553,78 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 17% річних, комісії, а також штрафи та пеню у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 2.1. договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 та договору від 12.08.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 передбачено, що предметом іпотеки є: нерухоме майно - нежитлова будівля - будівля ресторану - будівля ресторану під літ "А-2", загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе-бесідка під літ. "Б (1-5)", які розташовані за адресою: Сумська область, м. Ромни, б-р Жовтневої революції, 28 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Роменської міської ради 30.10.2007 на підставі рішення № 251 від 24.10.2007, зареєстрованого ДКП Роменське МБТІ 01.11.2007 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 20402792, номер запису 501 в книзі № 45. Земельна ділянка, кадастровий номер: 5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, б-р Жовтневої революції, 28 та належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 396040, виданого Роменською міською радою 15.11.2007, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020762200043.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предмет іпотеки - будівля № 28 по б-ру Свободи (рішенням Роменської міської ради Сумської області від 27.05.2008 перейменовано бульвар Жовтневої революції на бульвар Свободи) збудована у 1910 роках, як купецький торгівельний будинок, і включена згідно з рішенням Сумського облвиконкому № 45 від 22.02.1984 до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

При цьому, позивачу стало відомо про віднесення будівлі № 28 по б-ру Свободи до пам'яток архітектури місцевого значення з повідомлення відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради № 329 від 20.10.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про іпотеку").

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, договір іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 був укладений без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, а також сторонами іпотечного договору не було дотримано порядку визначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Так, згідно з ст. 19 Закону України "Про охорону культурної спадщини" кожна пам'ятка має майнову цінність, що обчислюється у грошовій одиниці України. Пам'ятки підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 2, 3 Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1447 від 26.09.2002, вартість пам'ятки - це вартість, визначена в процесі проведення незалежної оцінки на певну дату з урахуванням історичної, архітектурної, художньої, наукової та іншої цінності. Дія цієї методики поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток, а саме: передачі в заставу.

При цьому, не приймаються до уваги посилання скаржника на обов'язковість зазначеної Методики тільки для суб'єктів оціночної діяльності під час проведення грошової оцінки пам'яток, оскільки пам'ятки підлягають оцінці відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ураховуючи викладене, оскільки договір іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 був укладений без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, а також сторонами іпотечного договору не було дотримано порядку визначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, встановленого Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1447 від 26.09.2002, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про недотримання сторонами договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 вимог законодавства та наявність правових підстав для визнання такого договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи скаржника про відсутність підстав, передбачених ст. 18 Закону України "Про іпотеку", для визнання договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 недійсним, оскільки підставою для визнання спірного іпотечного договору недійсним є недотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини з урахуванням норм ч. 1 ст. 6 Закону України "Про іпотеку".

Також судами першої та апеляційної інстанцій зазначено про доведення позивачем порушення його прав та законних інтересів, як позичальника за кредитним договором № 114/08-РБФ від 12.03.2008, укладенням договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008, оскільки за умовами кредитного договору на ПП "Будінвест Ю.С." покладено обов'язок щодо укладення договору страхування предмета іпотеки, вчасної сплати всіх страхових платежів та інші зобов'язання, передбачені п.п. 3.3.13 - 3.3.17 розділу 3.3 кредитного договору № 114/08-РБФ від 12.03.2008, п.п.5.2.14 - 5.2.16 додаткового договору № 2 від 15.08.2011 та п.п. 5.2.14 - 5.2.18 додаткового договору № 3 від 14.11.2011 до кредитного договору № 114/08-РБФ від 12.03.2008.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 920/1771/14.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суд від 26.10.2015 та рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2015 у справі № 920/1771/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук