ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 906/82/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Могил С.К., Стратієнко Л.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.12.16у справі№906/82/15господарського судуЖитомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз"треті особи1)Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн", 2)Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта"провитребування майна, визнання права власності за участю представників від: позивачаКириченка Р.Ю. (дов. від 03.01.17),відповідачаКолодюк В.А. (дов. від 13.02.17),третіх осібне з'явилися, були належно повідомлені, не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом, з урахуванням зменшення позовних вимог (заява від 23.03.15 - а.с.76-80 т.1) про визнання права власності на цілісні майнові комплекси (далі - ЦМК), які знаходяться за адресами: м. Житомир, пров.2-й Іподромний 3-А, площею 16 015,80 м2; м. Житомир, вул. Перемоги,84, площею 17 533,00 м2 та рухоме майно цих ЦМК згідно відповідних переліків, а також витребування вказаних ЦМК та відповідне ним рухоме майно, згідно переліків, на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз".

Справа розглядалася не одноразово. За результатом останнього судового розгляду, рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.16 у справі № 906/82/15 (суддя Машевська О.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., судді: Коломис В.В., Тимошенко О.М.) у позові відмовлено повністю, з підстав невірного обрання способу захисту порушеного права.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Свою позицію обгрунтовує порушенням судами норм матеріального права, результатом чого стали помилкові висновки про не вірний спосіб захисту позивачем порушеного права. На думку скаржника, у разі вибуття майна з володіння власника, належним способом захисту є віндикація, а не визнання права власності.

Відповідач та треті особи надали відзиви, у яких просили судові акти залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі свідоцтв про право власності від 26.04.06 та від 30.01.07 Відкритому акціонерному товариству "Житомирський комбінат хлібопродуктів", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (п.1.1 статуту) (т.1, а.с.97) належали у цілому на праві власності цілісні майнові комплекси за адресами у м. Житомирі по вул. Перемоги,84 та пров.2-й Іподромний,3-А (т.1, а.с.104,105).

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 26.04.07 у справі №2-п-2097/07 стягнуто у солідарному порядку, у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 18 875 640,54 грн. боргу (т.2, а.с.130-131).

На примусове виконання цього рішення виданий виконавчий лист №2-П-2097/07 і відкрито виконавче провадження №4065009.

22.05.09 Богунським районним судом міста Житомира у справі №2-2059/09 прийнято нове рішення про стягнення у солідарному порядку, у тому числі із ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14 614 980,97 грн. боргу, оскільки борг перед стягувачем зменшився (т.4,а.с.19-24).

27.10.09 Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №15781700 на підставі виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 12.10.09 №2-2059/09 про солідарне стягнення у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14 614 980,97 грн. боргу (т.1,а.с.191).

11.12.09 у межах ВП №15781700 складені акти опису й арешту нерухомого та рухомого майна позивача ( т.1, а.с.193-207).

28.04.10, з метою примусового виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 22.05.09 у справі №2-2059/09 проведено прилюдні торги з продажу належних позивачу цілісних майнових комплексів (далі - ЦМК) за вказаними адресами (т.1, а.с.208-215).

27.05.10 складено акт №1073/11 державного виконавця про проведення прилюдних торгів, щодо цілісного майнового комплексу у складі нерухомого майна - об'єктів промислового значення, загальною площею комплексу 16 015,8 м2, реєстраційний №160061 нерухомого та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, пров.2-й Іподромний,3-А. Переможцем торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (третя особа-1) (т.1,а.с.136-139).

21.11.11 складено акт №1-001/10 державного виконавця про проведення прилюдних торгів, щодо цілісного майновий комплекс у складі нерухомого майна загальною площею комплексу 17 533,0 м2, реєстраційний №2781202 нерухомого та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Перемоги,84. Переможцем торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (третя особа-1) ( т.1, а.с.140-143).

Житомирський хлібокомбінат, не погоджуючись із вказаними вище торгами, оскаржило їх до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.14 у справі №5011-32/14782-2012 забезпечено позов, шляхом заборони ТОВ "Голден Грейн" (переможцю торгів) вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісні майнові комплекси, як і дії щодо їх відчуження, зокрема, укладення договорів поруки, іпотеки, застави, купівлі-продажу, дарування вказаного майна та інших договорів, предметом яких є його відчуження.

09.04.14 рішенням господарського суду міста Києва у справі №5011-32/14782-2012 позов ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації спірних ЦМК, з мотивів їх проведення з порушеннями законодавства (т.1, а.с.43-55).

За результатом апеляційного перегляду, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.14 рішення місцевого суду скасовано, у позові про визнання торгів недійсними - відмовлено (т.2, а. с.132-137).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.14 у справі №5011-32/14782-2012 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.14, щодо відчуження вказаного майна (т.6, а.с.154-158).

01.12.14 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. видані ТОВ "Голден Грейн" свідоцтва про право власності на ЦМК, які раніше належали позивачу: - площею 16 015,8 м2, що знаходиться за адресою м. Житомир, пров.2-й Іподромний,3-А, придбаний за 3 670 000,00 грн., проведено його державну реєстрацію з присвоєнням нового реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна - 515107218101; - площею 17 533,0 м2, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Перемоги,84, придбаний за 986 877,75 грн., проведено його державну реєстрацію з присвоєнням нового реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна - 515171918101(т.1,а.с.216-217, 219-220).

11.12.14 між ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" укладено договір купівлі-продажу спірних ЦМК (т.2, а.с.31-61). Про продаж рухомого майна у вказаних договорах не йдеться.

У той же день приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" на спірні ЦМК (т.1, а.с.246-252).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.14 у справі №5011-32/14782-2012 скасовано постанову апеляційної інстанції від 16.10.14 у частині відмови у позові ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" та залишено у силі рішення першої інстанції від 09.04.14 (т.1, а.с.56-61).

Зважаючи на визнання торгів недійсними, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з віндикаційним позовом до кінцевого набувача - ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" про визнання за ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" права власності на оскаржувані ЦМК, включаючи і рухоме майно.

Виконуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 06.10.15 у господарській справі №906/82/15, враховуючи правові позиції Верховного Суду України з питань усунення розбіжностей у застосуванні норм ст.ст.330, 388, 392 ЦК України, суди дійшли висновку про відмову у позові, зважаючи на те, що спосіб захисту позивачем права власності на оспорювані ЦМК станом на дату звернення до суду - 21.01.15 є неналежним, зважаючи на наступне.

Власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, не має суб'єктивного права на віндикаційний позов у порядку п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, оскільки право продажу свого майна на стадії виконання судових рішень йому не належить; здійснюється таке право поза його волею органом державної виконавчої служби з метою захисту як приватних інтересів стягувачів, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні й контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно; власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, вправі лише пред'являти позов про визнання прилюдних торгів недійсними та застосування їх наслідків.

Позивач не вимагав у судовому порядку проведення реституції на виконання судового рішення господарського суду міста Києва від 09.04.14 у справі №5011-32/14782-2012 для можливості проведення повторного продажу майна з публічних торгів, оскільки до 01.12.14 вважав себе де-юре власником спірного нерухомого майна.

При цьому, суди дійшли висновку, що обставини про недійсність прилюдних торгів не є такими, що мають преюдиціальне значення для обставин (юридичних фактів), що виникли у період з 01.12.14 по 11.12.14, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 09.04.14 у справі №5011-32/14782-2012 у період з 09.04.14 до 24.12.14 не вважалося таким, що вступило у законну силу.

Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

З приводу висновків попередніх інстанцій, щодо не вірності способу захисту позивачем порушеного права - визнання права власності та повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикаційні вимоги), суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимога про визнання права власності може бути поєднана з іншими вимогами (про витребування майна з чужого не законного володіння, про виключення майна з акта опису та інші), що узгоджується з вимогами положень ст.58 ГПК України.

Належним у розумінні ст.16 ЦК України є спосіб захисту внаслідок застосування якого відновлюються порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси позивача. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведеної норми вбачається, що визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Предметом спору у даній справі є саме набуття права власності на спірні цілісні майнові комплекси.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З частини 2 ст.328 ЦК України вбачається, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Щодо висновків попередніх інстанцій про відсутність підстав для розгляду віндикаційного позову, суд касаційної інстанції вважає їх також передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхноьї волі іншим шляхом.

У ч.2 ст.388 ЦК України, передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Отже, відповідно до вимог с.388 ЦК України держава гарантує захист права власності добросовісного набувача (особи, яка придбала майно з публічних торгів) на придбане майно тим, що таке майно не може бути витребуване, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Водночас визнання судом порушення такого порядку є підставою для визнання прилюдних торгів не дійсними та витребування проданого майна від добросовісного набувача.

З огляду на встановлення факту вказаних порушень, а також ухвалення рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.16 та постанови Рівненського апеляційного господарського суд від 08.12.16 у господарській справі №906/82/15 після здійснення повторного розгляду, судами зроблено висновок, що факти встановлені у господарській справі №5011-32/14782-2012 про визнання прилюдних торгів недійсними не є такими, що мають преюдиційне значення для обставин, що виникли у період з 01.12.14 по 11.12.14.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Преюдиційність судового рішення визначається як вид його обов'язковості. Так, відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України суд зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

На час перегляду справи №906/82/15, рішення господарського суду у справі №5011-32/14782-2012 про визнання торгів недійсними набуло законної сили, натомість даний факт судами проігноровано.

З огляду на вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що попередні інстанції усунулися від розгляду та оцінки порушень, доведених під час підготовки і проведення торгів, а також їх впливу на послідуючі правочини відчуження майна, що є предметом спору у даній справі.

Суд касаційної інстанції також зауважує що судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено, яким чином і до кого відчужено та чи відчужувалося взагалі спірне рухоме майно, яке окрім двох ЦМК входить до предмета спору по даній справі, виходячи з наступного.

На прилюдні торги, що у послідуючому визнані недійсними у справі №5011-32/14782-2012, за актом державного виконавця №1073/1, складеного 27.05.10 передавався цілісний майновий комплекс у складі: нерухомого майна загальною площею комплексу 16 015,80 м2, реєстраційний №160061 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, пров. 2-й Іподромний,3-А. А за актом державного виконавця №1-001/01, складеного 21.11.11 передавався цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна загальною площею комплексу 17 533,00 м2, реєстраційний №2781202 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Перемоги,84. Переможцем торгів стало ТОВ "Голден Грейн" (третя особа-1) (а.с.140-143 т.1).

У подальшому, спірні ЦМК відчужені за договором купівлі-продажу від 11.12.14, укладеного між ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" (а.с.31т.2), з якого вбачається лише про продаж ЦМК, про продаж рухомого майна у вказаних договорах не йдеться, як і не вбачається цього ані з акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.12.14 (а.с.34 т.2), ані з матеріалів справи.

Позовні вимоги про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння пред'явлені до останнього набувача, а саме: ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз". Однак, правовстановлюючі документи, щодо власності, яка є предметом вказаного спору містять інформацію лише про відчуження двох ЦМК без рухомого майна, загальна вартість яких склала 3 970 000,00 грн.

А тому, з приводу визнання права власності та повернення чужого незаконного володіння рухомого майна за переліком, вказаним у позовній заяві, судам необхідно встановити ряд обставин, які мають безпосереднє значення для задоволення або відмови позовних вимог у цій частині.

Отже, судам необхідно дослідити чи відчужувалося взагалі спірне рухоме майно після оформлення правочину за результатом проведення прилюдних торгів; чи відчужувалося воно на користь третьої особи-1 на підставі результатів прилюдних торгів та чи переходило воно у подальшому відповідачеві. Вирішення вказаних питань безпосередньо впливає на визначення статусу учасників процесу.

Зважаючи на вказане, під час дослідження всіх юридичних фактів, суди, у супереч вимог ст.43 ГПК України, не надали вказаним обставинам належної правової оцінки, оскільки взагалі усунулися і не дослідили, яким чином преюдиційно визнані недійсними торги, впливають на правовідносини з визнання права власності та подальшого відчуження оскаржуваного майна.

Рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.12 №6).

Таким чином, оскільки суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.16 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.16 у справі №906/82/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді С.К. Могил

Л.В. Стратієнко