Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 927/915/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши касаційну

скаргу Свердловської сільської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2015 року

та на рішення господарського суду Чернігівської області від 26 серпня 2015 року

у справі № 927/915/15

господарського суду Чернігівської області

за позовом Приватного підприємства Коропський центр нерухомості та будівництва "Портал"

до Свердловської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації

про стягнення 54 761 грн. 22 коп.

за участю представників

позивача - не з'явися

відповідача - не з'явися

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Коропський центр нерухомості та будівництва „Портал" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Свердловської сільської ради про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 31 440 грн., суми інфляції - 20 656 грн. 08 коп. та 3% річних - 2 665 грн. 14 коп.

Ухвалою від 21 липня 2015 року господарський суд Чернігівської області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26 серпня 2015 року (суддя Шестак В.І.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2015 року (Гаврилюк О.М., Федорук Р.В., Сулім В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Свердловської сільської ради на користь ПП Коропський центр нерухомості та будівництва „Портал" 31 440 грн. боргу, 20 404 грн. 56 коп. інфляційних, 2 665 грн. 14 коп. 3% річних та 1 827 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Свердловська сільська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду господарського суду Чернігівської області від 26 серпня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 травня 2012 року Приватне підприємство „Коропський центр нерухомості та будівництва „Портал" (виконавець) та Свердловська сільська рада (замовник) уклали договір № 04-2012, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору проектно-кошторисну документацію „Капітальний ремонт дитячого садка в селі Свердловка Коропського району Чернігівської області" та отримати позитивний експертний висновок.

Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її (п. 2.2).

Укладений між сторонами договір має ознаки договору на виконання проектних робіт та договору будівельного підряду, а відтак суд застосовує норми, що регулюють дані види договорів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.1 договору від 14 травня 2012 року № 04-2012 сторони передбачили, що виконання робіт за даним договором проводиться виконавцем протягом 30-ти банківських днів після одержання на його розрахунковий рахунок авансового платежу, надання замовником необхідної дозвільної документації та забезпечення достатніх умов для виконання робіт.

Згідно п. 4.1 договору від 14 травня 2012 року № 04-2012 загальна вартість робіт за даним договором з розробки проектно-кошторисної документації „Капітальний ремонт дитячого садка в селі Свердловка Коропського району Чернігівської області" з ПДВ складає 31 440 грн.

Термін оплати: протягом двох днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт - проводиться повний розрахунок.

Додатком № 1 до договору є Протокол погодження договірної ціни на розробку проектно-кошторисної документації на суму 31 440 грн., який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Актом здачі-прийняття робіт від 29 серпня 2012 року підписаним представниками сторін та скріплений їх печатками підтверджується проведення позивачем робіт з розроблення проектно-кошторисної документації „Капітальний ремонт дитячого садка в с. Свердловка Коропського району Чернігівської області" та отримано позитивний експертний висновок.

Термін оплати: протягом двох днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт - проводиться повний розрахунок (п. 5.1).

Отже, враховуючи, що роботи були прийняті замовником без зауважень у повному обсязі, згідно акту здачі-прийняття робіт, строк для оплати (2 дні) був до 31 серпня 2012 року включно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що замовник в порушення п. 5.1 договору від 14 травня 2012 року № 04-2012 не виконав свої грошові зобов'язання перед виконавцем. На день подання позову заборгованість відповідача за договором становить 31440 грн.

Ч. 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач стверджував, що договір від 14 травня 2012 року № 04-2012 є нікчемним в силу положень ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Свердловська сільська рада у своїй касаційній скарзі зазначає, що спільним розпорядженням Коропської районної державної адміністрації та Коропської районної ради від 30 липня 2012 року № 29 головним розпорядником коштів було визначено Коропську районну державну адміністрацію, а розпорядником нижчого рівня - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації.

З наявного в матеріалах справи спільного розпорядження Коропської районної державної адміністрації та Коропської районної ради № 29 вбачається, що воно прийнято 30 липня 2012 року, тобто після укладання 14 травня 2012 року договору № 04-2012 між Приватним підприємством „Коропський центр нерухомості та будівництва „Портал" (виконавець) та Свердловською сільською радою (замовник), а тому зміна розпорядженням № 29 розпорядника коштів не може свідчити про нікчемність договору.

Щодо твердження відповідача у касаційній скарзі, що видатки на розробку проектної документації були передбачені, проте мало місце бюджетне недофінансування, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що за умови передбачення видатків на капітальний ремонт дитячого садка, в тому числі і на розробку проектної документації на нього, відповідач не вправі посилатися на ч. 3 ст. 48 БК України, як підставу нікчемності (недійсності) договору.

Сам факт відсутності бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005 року) та у справі „Бакалов проти України" (від 30.11.2004 року).

З огляду на вищевикладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 31 440 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просив суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 2 665 грн. 14 коп. за період з 01 вересня 2012 року по 30 червня 2015 року та 20 656 грн. 08 коп. інфляційних втрат за період 01 вересня 2012 року по 31 травня 2015 року.

Суди першої та апеляційної інстанції здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних та дійшли вірного висновку про стягнення 3% річних в розмірі 2 665 грн. 14 коп. та інфляційні втрати в розмірі 20 656 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Свердловської сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2015 року зі справи № 927/915/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков