Постанова ВГСУ від 02.11.2016 року у справі №911/1106/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 911/1106/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2016у справі № 911/1106/16 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика"простягнення 1 230 621, 55 грн. та зобов'язання повернути майноза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент"провизнання поруки припиненою

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Мажара О.Є.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" про стягнення заборгованості та витребування майна.

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Землогістика" подало до суду зустрічну позовну до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" про визнання поруки припиненою.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2016 у справі № 911/1106/16 первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 263709,07 грн. лізингових платежів, 35628,43 грн. пені та 2431,30 грн. 3 % річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 438915,19 грн. лізингових платежів, 93436,72 грн. пені та 14973,93 грн. 3 % річних та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" екскаватор-навантажувач Caterpillar 434F, серійний номер CAT0434FVLD00285. У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика".

Не погодившись із частково рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Землогістика" оскаржила його до суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 (у складі головуючого судді Буравльова С.І., суддів: Андрієнка В.В., Шапрана В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Землогістика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" не скористалися правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

В частині першій статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка набрала чинності з 01.09.2015, закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.2016 становить 1 378, 00 грн.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Частинами 3, 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

В п.п. 2.13, 2.15 своєї постанови № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги). Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Предметом первісного позову є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" про стягнення 1 230 621, 55 грн. заборгованості та витребування майна, вартість якого становить 782 533, 80 грн.

Предметом зустрічного позову є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Землогістика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома-Рент" про визнання поруки припиненою.

В ст. 1 Закону України "Про судовий збір" міститься визначення поняття судовий збір. Так, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об'єкти справляння судового збору визначені ст. 3 Закону України "Про судовий збір". В абз.2 ч.1 ст. 3 цього Закону, серед іншого, зазначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. В той же час, законом не передбачено застосування іншого порядку справляння судового збору у разі оскарження в апеляційному чи касаційному порядку частини судового рішення.

Таким чином, оскільки предметом розгляду у суді першої інстанції було два позови (первісний носить майновий характер, зустрічний - немайновий) передбачений чинним законодавством України розмір судового збору станом на час звернення ТОВ "Землогістика" з апеляційною скаргою складає 34 732, 86 грн. (33 217, 06 грн. - 110 % ставки, що підлягає сплаті за подання первісного позову + 1 515, 80 грн. - 110 % ставки, що підлягає сплаті за подання зустрічного позову).

Апелянт - ТОВ "Землогістика" сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 515, 80 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру), про що свідчить залучена до матеріалів справи ксерокопія платіжного доручення № 4777 від 05.08.2016 (т. 2, а.с. 57), тобто в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

За таких обставин, оскаржувана ухвала є обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України