ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 906/1764/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувшикасаційну скаргу DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"),на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 31 березня 2016 року,за заявоюDROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець"),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вівівал" (м.Пустомити, Пустомитівський район, Львівська область),провизнання недійсними договорів,в межах справи№906/1764/15 Господарського суду міста Києва,за заявоюDROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець")доФермерського господарства "Бекас" (м.Полтава),провизнання банкрутом, -за участю представників: від Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець": Рісной М.Б. -представник (довіреність від 19.12.2015 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 (суддя - Яковенко А.В.) Заяву DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець") (далі за текстом - Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") про визнання недійсними договорів повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року у справі № 906/1764/15 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Ільєнок Т.В., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 залишено без задоволення. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановою та ухвалою, Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року; справу № 906/1764/15 про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 року, згідно зі ст.1114 ГПК України, касаційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" прийнято до провадження.

За Розпорядженням №08.03-04/5327 від 02.11.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2016 року, у в'язку з перебуванням судді Куровського С.В. на лікарняному, для розгляду справи №5009/2033/12, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.

Представник Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець", в судовому засіданні касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених в ній, просив суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року; справу № 906/1764/15 про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

У грудні 2015 року Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось до місцевого господарського суду з Заявою про визнання банкрутом Фермерського господарства "Бекас".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2015 року у справі № 906/176415 Заяву Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" було прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 15.01.2016 року; арбітражного керуючого Ретьмана О.А., визначеного автоматизованою системою, зобов'язано подати Заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 року ухвалено вчинити повторний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі про банкрутство Фермерського господарства "Бекас"; арбітражного керуючого Михайловського С.В., визначеного автоматизованою системою, зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.02.2016 року матеріали справи №906/1764/15, за Заявою Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець", про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "Бекас" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року, справу №906/1764/15 про банкрутство Фермерського господарства "Бекас" прийнято до свого провадження суддею Яковенко А.В. та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 13.04.2016 року.

25.03.2016 року Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось до Господарського суду міста Києва з Заявою до Фермерського господарства "Бекас" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівівал" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу, в порядку ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15, Заяву Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року у справі № 906/1764/15 апеляційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 залишено без задоволення.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказали на те, що звернення Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" з Заявою про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу, в порядку наведеної вище статті Закону є передчасним, оскільки провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Бекас" ще не порушено і заявник, в свою чергу, не набув статусу конкурсного кредитора, вимоги якого визнаються за наслідками проведення підготовчого засідання.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановою та ухвалою, Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року; справу № 906/1764/15 про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми процесуального права, а саме положення Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ГПК України, що регулюють питання прийняття Заяви судом до розгляду.

Задовольняючи касаційну скаргу Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 ГПК України унормовано, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, інше.

Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав наведених у ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, слід зауважити на тому, що відповідна заява може бути розглянута на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець" 25.03.2016 року звернулось до Господарського суду міста Києва з Заявою про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу (укладені між Фермерським господарством "Бекас" та ТзОВ "Вівівал"), в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством. Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Суть позовної форми захисту права полягає в тому, що справа, яка виникла за позовною заявою, підлягає розгляду з обов'язковим дотриманням встановленої законом процесуальної форми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 906/1764/15 (залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року), керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.86 ГПК України, Заяву Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу повернуто без розгляду.

За приписами ст.63 ГПК України, суддя господарського суду повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та норми ГПК України не містять таких підстав повернення заяв як передчасність подання. Більш того, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним зауважити на тому, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, в оскаржених судових актах, не вказано норми законодавства на підставі якої здійснено повернення Заяви Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу без розгляду. Норми статей, наведених господарськими судами попередніх інстанцій у прийнятих рішеннях, а саме ст.ст. 16, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не містять в собі підстав повернення заяв без розгляду.

Відповідно до ст.11113 ГПК України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч.1 ст. 11110 ГПК України, підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення. Враховуючи невірне застосування норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, наслідком якого стало порушення прав Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" на судовий захист, постанова Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2016 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 31 березня 2016 року у справі №906/1764/15 підлягають скасуванню, справа підлягає направленню до Господарського суду міста Києва, на стадію вирішення питання щодо прийняття Заяви Польського підприємства птахівництва "Лідія Малець" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 березня 2016 року у справі №906/1764/15 скасувати.

3. Справу №906/1764/15 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва, для вирішення питання про прийняття Заяви DROBIARSTWO-DZIALY SPECJALNE MALEC LIDIA (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді О.В. Білошкап

Н.Г. Ткаченко