Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 920/1864/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р.та на ухвалу господарського суду Сумської області від 08.12.2014 р.за заявою Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"провидачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 21.07.2014 р. у справі № 1/87-14у справі№ 920/1864/14 господарського суду Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (надалі - ПАТ "Компанія "Райз")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (надалі - ТОВ "Україна")простягнення заборгованості за договором за участю: від позивача- не з'явилися від відповідача- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ПАТ "Компанія "Райз" звернулося до господарського суду Сумської області із заявою про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 21.07.2014 р. у справі № 1/87-14.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.12.2014 р. (суддя Котельницька В.Л.) заяву ПАТ "Компанія "Райз" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 21.07.2014 р. у справі № 1/87-14 (третейський суддя Б.М. Гриценко) задоволено, стягнуто з ТОВ "Україна" на користь ПАТ "Компанія "Райз" за договором поставки № 85/036 від 16.03.2012 р. боргу в сумі 88 291,04 грн., 21 547,38 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, пеню в сумі 7 045,57 грн., штраф в сумі 196 619,85 грн., 3 % річних в сумі 1 616,05 грн., інфляційні збитки в сумі 4 348,10 грн., а всього 319 467,99 грн., а також витрати по оплаті третейського збору в сумі 9 194,67 грн.; витрати по оплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. На виконання ухвали видано наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) ухвалу господарського суду Сумської області від 08.12.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ТОВ "Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 02.06.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 21.07.2014 р. у справі № 1/87-14 (третейський суддя Б.М. Гриценко) було стягнуто з ТОВ "Україна" на користь ПАТ "Компанія "Райз" за договору поставки № 85/036 від 16.03.2012 р. 88 291,04 грн. боргу, 21 547,38 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, пеню в сумі 7 045,57 грн., штраф в сумі 196 619,85 грн., 3 % річних в сумі 1 616,05 грн., інфляційні збитки в сумі 4 348,10 грн., а всього 319 467,99 грн., а також витрати по оплаті третейського збору в сумі 9 194,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про третейські суди" компетентним судом є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Таким чином, оскільки спір був розглянутий Постiйно дiючим третейським судом при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі щодо правовідносин між юридичними особами, компетентним судом для видачі наказу на виконання його рішення є господарський суд Сумської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За умовами ст. 1227 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

У відповідності з положеннями ст. 12210 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви і наявність підстав для видачі виконавчого документу, визначених ч. 1 ст. 57 Закону України "Про третейські суди", судова колегія погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про задоволення заяви ПАТ "Компанія "Райз" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 21.07.2014 р. у справі № 1/87-14.

Беручи до уваги викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа розглянута місцевим та апеляційним судами з дотриманням вимог процесуального права. Доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та колегією суддів до уваги не беруться. Підстави для скасування оскаржуваних актів відсутні.

Згідно зі ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням, зокрема, вимог процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 08.12.2014 р. у справі № 920/1864/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков