Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 925/709/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі№ 925/709/15 господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Роско Трейд"доПриватного акціонерного товариства "Шполатехагро"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект"простягнення коштів,за участю представників: від позивачане з'явився від відповідачане з'явився від третьої особине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роско Трейд" (далі - ТОВ "Роско Трейд") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" (далі - ПрАТ "Шполатехагро") про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 (суддя Єфіменко В.В.) провадження у справі № 925/709/15 припинено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючого, Калатай Н.Ф., Рябухи В.І.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 у справі № 925/709/15 скасовано; справу № 925/709/15 передано на розгляд господарського суду Черкаської області.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 925/709/15, ПрАТ "Шполатехагро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову і залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права і неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "Шполатехагро" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.02.2016 о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 3 499 817,14 грн., штраф на підставі п. 6.2 договору поставки № 1501-1 від 15.01.2014 (далі - Основний договір) в розмірі 20% від заборгованості в сумі 709 963,43 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 536 919,96 грн., 30% річних на підставі п. 6.5.2 Основного договору в сумі 99 200,37 грн., 50% річних на підставі п. 6.5.3 Основного договору в сумі 541 752,52 грн., з інфляційним збільшенням на 886 050,89 грн., на загальну суму 6 273 704,31 грн.

Штрафні санкції, річні, інфляційні нарахування позивачем були нараховані за період прострочення з 15.11.2014 по 09.04.2015.

Підставою позову було порушення відповідачем виконання зобов'язань згідно з договором від 04.11.2014 про заміну боржника в зобов'язанні (переведення боргу) (далі - Договір від 04.11.2014), за яким (договором) ТОВ "Роско Трейд" є Кредитором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект" (далі - ТОВ "Компанія Агропротект") - Первісним боржником, а ПрАТ "Шполатехагро" - Новим боржником.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 04.11.2014, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки від 15.01.2014 № 1501-1, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (далі іменується "Основний договір").

29.10.2015 ТОВ "Роско Трейд" була подана заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 12 141,14 грн., штраф на підставі п. 6.2 Основного договору у розмірі 20% від заборгованості в сумі 709 963,43 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 340 644,99 грн., 20% річних на підставі п. 6.5.1 Основного договору в сумі 199,58 грн., 30% річних на підставі п. 6.5.2 Основного договору в сумі 99 200,37 грн., 50% річних на підставі п. 6.5.3 Основного договору в сумі 1 162 467,90 грн., з інфляційним збільшенням на 1 837 526,56 грн., на загальну суму 5 161 325,70 грн.; витрати по сплаті судового збору.

Також, 29.10.2015 позивачем подана заява про внесення змін до заяви про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив прийняти вимоги, викладені у п. 2 (щодо стягнення витрат по сплаті судового збору) в наступній редакції: стягнути з ПрАТ "Шполатехагро" на користь ТОВ "Роско Трейд" витрати по сплаті судового збору у розмірі 60 122,32 грн.

Відповідачем 29.10.2015 подано клопотання про припинення провадження у справі № 925/709/15 через відсутність предмета спору. У зазначеному клопотанні відповідач послався на укладення між сторонами 21.09.2015 угоди про реструктуризацію заборгованостей (далі - Угода); щодо п. 13 Угоди відповідач пояснив, що хоча Угода ще перебуває на стадії виконання, наявність п. 13 Угоди жодним чином вже не може вплинути на дійсність факту припинення договору про заміну боржника та прощення боргу.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до Угоди, копію якої додано відповідачем до клопотання про припинення провадження у справі, ця Угода укладена між ТОВ "Роско Трейд", ПрАТ "Шполатехагро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Семтек Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світові насіння".

Предметом Угоди є вирішення у позасудовому порядку питань щодо взаєморозрахунків за різними господарськими договорами, зокрема, за Договором від 04.11.2014.

Згідно з п. 1.1 Угоди сторони визнали кредиторську заборгованість відповідача перед позивачем за Договором від 04.11.2014 в сумі 2 423 613,34 грн.

Відповідно до положень п. 2 Угоди відповідач зобов'язався сплатити позивачу за Договором від 04.11.2014 суму грошових коштів у розмірі 2 423 613,34 грн. до 30.09.2015.

У п. 7 Угоди сторони узгодили, що з моменту виконання відповідачем п. 2 цієї Угоди, всі зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором від 04.11.2014 вважаються виконаними у повному обсязі, а сам Договір від 04.11.2014 вважати припиненим; зі сторони позивача прощаються всі нараховані суми пені, інших штрафних санкцій, процентів річних, інфляційного збільшення та інші вимоги до відповідача. Спір, який розглядається у господарському суді Черкаської області у справі № 925/709/15, вважати урегульованим за згодою сторін, предмет спору вважати відсутнім.

У п. 12 Угоди передбачено, що дана Угода вступає в силу з моменту зарахування на розрахунковий рахунок позивача суми грошових коштів у розмірі 2 423 613,34 грн. від відповідача в рахунок погашення боргу за Договором від 04.11.2014.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що факт виконання відповідачем грошових зобов'язань за Угодою на суму 2 424 000,00 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями № 1265 від 28.09.2015 на суму 424 000,00 грн., № 1277 від 28.09.2015 на суму 250 000,00 грн., № 361 від 28.09.2015 на суму 500 000,00 грн., № 363 від 28.09.2015 на суму 50 000,00 грн., № 1280 від 29.09.2015 на суму 1 200 000,00 грн. Зарахування 2 424 000,00 грн. на рахунок позивача пунктом 12 Угоди визначено як подія, з якої Угода набирає чинності. Факт перерахування відповідачем коштів у розмірі 2 424 000,00 грн. і отримання їх позивачем визнаний у судовому засіданні представником позивача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що Угода в частині зобов'язань сторін за Договором від 04.11.2014 є реальною і виконана сторонами.

У підсумку, місцевий господарський суд дійшов висновків, що за волевиявленням сторін спору, викладеним в Угоді, змінені умови Договору від 04.11.2014 в частині здійснення розрахунків відповідачем. Умови Угоди в частині здійснення розрахунків із позивачем до 30.09.2015 у розмірі 2 424 000 грн. виконано повністю і у визначений сторонами строк. Відтак, предмет спору у даній справі відсутній, у зв'язку з чим клопотання відповідача про припинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Як встановлено апеляційним господарським судом, згідно з пп. 10.1 п. 10 Угоди після виконання відповідної своєї частини цієї Угоди, за вимогою зацікавленої сторони контрагент за договором зобов'язується підписати не пізніше ніж на 3-тій календарний день з дня одержання проекту договір про припинення зобов'язань прощенням боргу Договору від 04.11.2014.

У той же час, суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами договору про припинення зобов'язань прощенням боргу за Договором від 04.11.2014 (пп. 10.1 п. 10 Угоди).

Крім того, апеляційний господарський суд вказав про відсутність у матеріалах справи доказів перерахування відповідачем позивачу суми боргу за договором поставки товару № 180915 від 18.09.2015, тоді як відповідно до п. 5 Угоди відповідач зобов'язався до 01.10.2015 перерахувати позивачу за договором поставки товару № 180915 від 18.09.2015 суму боргу в розмірі 1 668 078,28 грн.

При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом, позивач стверджував, що відповідачем не виконано зобов'язання, передбачене п. 5 Угоди, а у клопотанні відповідача про припинення провадження у справі зазначено про те, що Угода перебуває на стадії виконання.

Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до п. 13 Угоди у разі невиконання умов даної Угоди будь-якою із сторін, всі умови даної Угоди втрачають свою юридичну силу.

Тобто, розгляд спору у даній справі залежить від виконання умов Угоди її сторонами.

Разом з тим, як вказав суд апеляційної інстанції, з матеріалів справи не вбачається того, що позивач відмовився від поданої ним 29.10.2015 заяви про зменшення позовних вимог, у якій заявлені й такі вимоги, про які не зазначалось в Угоді, у тому числі й вимоги про стягнення штрафних санкцій за період до 29.09.2015.

За таких обставин, колегією суддів касаційної інстанції визнається обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про те, що на момент винесення ухвали про припинення провадження у справі № 925/709/15 залишалися неврегульовані питання.

Як роз'яснено у пп. 4.4 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" із змінами), господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав про те, що висновок місцевого господарського суду щодо відсутності між сторонами предмету спору є таким, що не відповідає обставинам справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у даній справі як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та передав справу на розгляд господарського суду Черкаської області.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шполатехагро" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 925/709/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук