Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.02.2016 року у справі №925/1203/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 925/1203/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2015 року

та на рішення господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року

у справі №925/1203/15

господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сван-1" в особі арбітражного керуючого Юдицького О.В.

до відповідачів 1. ОСОБА_5

2. ОСОБА_6

3. ОСОБА_7

4.Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідачів - 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

4. не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сван-1" в особі арбітражного керуючого Юдицького О.В. звернулось до господарського суду Черкаської області із позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року (суддя Скиба Г.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2015 року (судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сван-1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою діяльністю «Сван-1» створене рішенням засновників 11 грудня 1995 року.

Відповідно до п. 3,3 статуту товариства, його учасниками є ОСОБА_5 (частка 3,66%), гр. ОСОБА_9 (частка 46,34%), гр. ОСОБА_7 (частка 50%).

30 листопада 2010 року відбулися збори учасників ТОВ "Сван-1", які оформлені протоколом № 30/11/2010.

Згідно протоколу №30/11/2010 на розгляд зборів були винесені наступні питання:

- про обрання голови та секретаря зборів

- про звільнення ОСОБА_10 з посади Генерального директора товариства

- про призначення ОСОБА_8 на посаду Генерального директора товариства.

Згідно протоколу № 30/11/2010 з усіх питань учасники загальних зборів проголосували одноголосно «за».

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що дане рішення Загальними зборами було прийнято за відсутності кворуму, а отже з грубим порушенням норм чинного законодавства України, що в свою чергу є безумовною підставою для скасування рішення загальних зборів.

Судами попередніх інстанцій з копії протоколу загальних зборів товариства встановлено, що 30 листопада 2010 були присутні учасники товариства у складі: громадянин України ОСОБА_7 - 50% голосів, та громадянин України ОСОБА_9 - 46,34 % голосів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Теж саме зазначено в п. 7.9. статуту товариства: "Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів".

Отже, загальні збори товариства були проведені та рішення були прийняті за наявності кворуму.

Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що громадянин ОСОБА_7 не підписував протокол загальних зборів № 30/11/2010 та, що зазначене підтверджується висновком експерта від 16 червня 2015 № 1/546 було предметом розгляду суду апеляційної інстанції та не прийнято до уваги як належний та допустимий доказ з огляду на наступне.

На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на висновок від 16 червня 2015 року експертного дослідження у кримінальній справі № 32013250000000218 про те, що підпис в протоколі №30/11/10 від 30 листопада 2010 року виконаний не гр. ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням підпису гр. ОСОБА_7

Відповідно до ч.4 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Судами встановлено, що зазначений висновок експертизи є лише одним із доказів в кримінальному проваджені, порушеному за фактом зловживання посадовців своїм службовим становищем. Вирок у справі, на момент розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції відсутній.

З нотаріально посвідченої заяви поданої гр. ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції встановлено, що він був присутній на загальних зборах 30 листопада 2010 року та особисто підписував спірний протокол зборів. Нотаріус пересвідчився в особі підписанта.

Щодо доводів позивача про відсутність будь-яких доказів дотримання порядку скликання та проведення зборів з боку відповідача, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції приймаючи апеляційну скаргу до провадження, витребовував в уповноважених представників сторін копії документів (які підтверджують відповідність скликання і проведення зборів учасників ТОВ „Сван-1" 30.11.2010 Статуту ТОВ „Сван-1", а саме:

- протокол зборів про обрання загальними зборами засновників ТОВ „Сван-1" голови правління на 2010,

- повідомлення про скликання зборів засновників ТОВ „Сван-1" з визначеною датою зборів, місцем їх проведення та запропонованим порядком денним зборів учасників,

- журнал реєстрації учасників зборів засновників ТОВ „Сван1",

- книгу протоколів зборів засновників ТОВ „Сван-1"), однак, відповідачем - 3 надано письмові пояснення у яких зазначено, що зазначені документи на підприємстві відсутні, оскільки минуло 5 років, після прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, а нормами чинного законодавства України як і положеннями статуту товариства не визначеного граничного строку зберігання документів.

Стаття 61 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Положеннями статуту позивача не визначено конкретний порядок скликання загальних зборів, зазначено лише, що збори учасників товариства скликаються не менше 2 разів на рік, а також визначений порядок скликання позачергових загальних зборів.

Отже, під час вирішені зазначеного питання, необхідно керуватися положеннями ЗУ «Про господарські товариства».

Зважаючи на те, що учасниками товариства ТОВ «Сван-1» є ОСОБА_5 (частка 3,66%), гр. ОСОБА_9 (частка 46,34%), гр. ОСОБА_7 (частка 50%), а відповідно до протоколу загальних зборів № 30/11/2010 на зборах були присутні 2 з 3 учасників товариства, які не подавали жодних зауважень чи пояснень стосовно того, що при скликанні та проведені загальних зборів був порушений порядок такого скликання та проведення, визначений нормами чинного законодавства України, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в даній процедурі права учасників товариства не були порушені, повідомлення були направлені та отриманні, відповідно до вимог нормативно-правових актів України а скликання та проведення зборів відбулося без порушення приписів ЗУ «Про господарські товариства».

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Враховуючи все вище зазначене, та те що уповноваженим представником позивача належними та допустимими доказами, в розумінні норм ГПК України, не було доведено ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції чим саме були порушені учасниками товариства права самого товариства проведеними загальними зборами 30 листопада 2010 року та прийнятими на них рішеннями, що за своєю суттю є фактично питаннями організації управління товариством, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Сван-1».

Крім того, в господарському суді Черкаської області, від представника відповідача 2 та 4 були подавані заяви про застосування позовної давності до вимог позивача, оскільки позов про визнання недійсним рішення загальних зборів від 30 листопада 2010 року був поданий в 2015 року, тобто поза межами позовної давності, який визначено нормами ЦК України.

Судами правомірно не застосовано до зазначених позовних вимог позовну давність, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відповідно до ч. 2 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплинула і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Щодо позовних вимог про скасування запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну відомостей про керівника юридичної особи та зміну відомостей про підписантів, колегія суддів зазначає, що відповідно до наявних матеріалів справи та пояснень, наданих вповноваженим представником відповідача - 4, вбачається, що зміни в реєстраційну справу товариства "Сван-1" внесені підставно, державним реєстратором перевірені повноваження осіб, що подали документи, та повноту і належність заповнення облікових карток. Реєстраційна справа товариства в подальшому була вилучена слідчим у процесі розслідування кримінальної справи і державному реєстратору слідчі не пред'явили претензій з оформлення змін у статутні документи ТОВ "Сван-1".

Крім того, ні засновники товариства, ні попередній директор товариства ОСОБА_10 не оспорюють заміни директора товариства на загальних зборах товариства 30 листопада 2010 року.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сван-1" в особі арбітражного керуючого Юдицького О.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2015 року зі справи № 925/1203/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков