Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №906/763/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 906/763/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Житомирської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2016у справі № 906/763/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомЗаступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Північного офісу Державної аудиторської службидо1.Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик"провизнання недійсним договору

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача-1не з'явився- позивача-2не з'явивсявідповідача - 1не з'явивсявідповідача - 2Шахрай В.В.ГПУДоценко Т.О

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Північного офісу Державної аудиторської служби звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" про визнання недійсним договору №9 від 02.02.2012

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 (суддя Прядко О.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Петухова М.Г., суддів Гулова А.Г., Олексюк Г.Є.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, заступник прокурора звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідачів.

У підтвердження своїх вимог прокурор зазначає, що відділ освіти виконавчого комітету Малинської міської ради, будучи замовником та укладаючи один договір на поставку окремих товарів, визначених п.1.1. договору на загальну суму, що перевищує 200 000,00 грн. повинен був діяти на підставі Закону України "Про здійснення державних закупівель" та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Укладення спірного договору сторонами без проведення процедури закупівлі, вважає порушенням ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та підставою для визнання договору № 9 від 02.02.2016 недійсним.

22.02.2017 від Північного офісу Державної аудиторської служби до суду надійшли додаткові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

27.02.2017 від Відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, який залучено до матеріалів справи та враховано судом.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" не скористалися правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслало свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Північний офіс Державної аудиторської служби, Відділ освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 02.02.2016 між відділом освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та ТОВ "Акріс логістик" без проведення процедур закупівель було укладено договір на поставку молочної продукції № 9.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що загальна сума договору складається із окремих сум операцій поставки партій товару протягом строку дії договору, згідно належно оформлених накладних і становить 365 000,00 грн.

Договір чинний з моменту підписання та діє до 31.12.2016 (п. 7.1 договору).

Згідно специфікації до договору, ТОВ "Акріс логістик" мало поставити відділу освіти цільномолочні продукти в асортименті, а саме: "Молоко пастеризоване" (ДК 016:2010 -10.51.1, ДК 021:2015 - 15511100-4) на суму 145 000,00 грн., "Сир свіжий" (ДК 016:2010 - 10.51.4, ДК 021:2015 - 15542100-9) на суму 140 000,00 грн. та "Продукти молочні" (ДК 016:2010 - 10.51.5, ДК 021:2015 - 1550000-3) на суму 80 000,00 грн.

Судами встановлено, що з 06.06.2016 по 22.07.2016 відповідно до п. 1.2.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Житомирській області на ІІ квартал 2016 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 03.06.2016 № 461 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради за період з 01.12.2010 по 31.05.2016 на предмет правильності визначення по вище вказаному договору предметів закупівель та їх вартості в частині можливості закупівлі даних предметів без проведення відповідних процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

За результатами проведеної ревізії працівниками Державної фінансової інспекції в Житомирській області було складено акт від 29.07.2016 № 06-03-09/06, відповідно до якого встановлено, що загальна сума поставленої продукції за період з 02.02.2016 по 31.05.2016 ТОВ "Акріс логістик" до відділу освіти за договором № 9, не перевищує вартості предметів зазначених у договорі. Перевіркою правильності укладення та виконання відділом освіти договору, порушень не встановлено (а.с.46-48).

Проте, вбачаючи порушення законності у сфері державних закупівель в частині укладення договору про поставку молочної продукції за державні кошти, без проведення визначеної законодавством процедури закупівлі, з метою захисту державних інтересів у цій сфері, прокурор звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання договору №9 від 02.02.2016 недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтовано висновку, про відсутність порушення вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" при укладенні поза межами процедур закупівель договору № 9 від 02.02.2016 між відповідачами, оскільки обсяг закупівель по кожному з предметів закупівлі (виду товару) сумарно не перевищував 200 000,00 грн., а норми чинного законодавства не містять заборони на здійснення закупівель різних предметів в межах єдиної процедури закупівлі з одним постачальником.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) встановлено, що під предметом закупівлі слід розуміти товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 ч.1 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457 за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви товару. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відділом освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області було обрано предмети закупівлі відповідно до зазначених вище вимог за показником п'ятого знака ДК 016-2010, що мають різні коди класифікатора, а саме: 10.51.1, 10.51.4, 10.51.5.

Частиною 5 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено заборону укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Проте, зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" вбачається, що планування та здійснення процедур закупівель належить виключно до повноважень комітету з конкурсних торгів замовника.

Матеріали справи містять витяг з додатку до річного плану закупівель відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на 2016 рік за підписом голови комітету з конкурсних торгів М.В. Шеренок, затвердженого згідно з рішенням комітету з конкурсних торгів від 07.03.2016 № 12, відповідно до якого було вирішено закупити для відділу освіти у 2016 році три різні види молочної продукції (а. с. 96 - 98). Зважаючи, що продукти харчування відносились до різних кодів Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 та вартість кожного не перевищувала вартості до якої застосовувались вимоги, встановлені ч.1 ст.2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII, комітетом з конкурсних торгів здійснено закупівлю товарів без проведення процедур закупівель.

За таких обставин, приймаючи до уваги чинність рішення комітету з конкурсних торгів, висновки господарських судів попередніх інстанцій про укладення оспорюваного договору поставки молочної продукції № 9 від 02.02.2016 року, без порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги, щодо перевищення фактичної вартості закуплених товарів за державні кошти у сумі 200 000,00 грн., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки законодавство у сфері закупівель визначає поняття предмету закупівлі, як товарів, перелік яких визначається згідно з пунктами 20 і 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках предмета закупівлі, а також конкретної назви товару. Актом ревізії Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 29.07.2016 № 06-03-09/06, проведеної за період з 01.12.2010 по 31.05.2016, також засвідчено відсутність порушень з боку відділу освіти щодо правильності визначення предметів закупівлі за договором №9 від 02.02.2016 та їх вартості в частині можливості закупівлі даної продукції без процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 №1197-VII.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поставки молочної продукції № 9, укладеного 02.02.2016 між відділом освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та ТОВ "Акріс логістик", з застосуванням наслідків недійсності правочину, є недоведеними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, судами дана належна правова оцінка сукупності поданих до матеріалів справи доказів з правильним застосуванням до спірних правових відносин норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені господарськими судами, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 906/763/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

В.О.Швець