Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. м.Київ К/800/34057/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю прокурора - Кузнєцової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн», ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор», за участю Прокуратури Одеської області про стягнення коштів та визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Одеській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн», Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Одеський портовий елеватор», за участю прокуратури Одеської області, в якому, з урахування заяви про зміну позовних вимог від 04 грудня 2014 року №15-25-23-14/10607, просило стягнути з ТОВ «Трейн Укрейн» вартість наданих послуг при зміні ставок за навантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до додатку від 01 вересня 2008 року №6 до договору від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР у загальній сумі 4420,59 тис.грн. та визнати протиправними дії ДП ДАК «Хліб Україні» «Одеський портовий елеватор» щодо невиконання п.2 вимоги КРУ в Одеській області від 27 травня 2010 року №15-07-34-14/3939.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про невиконання ДП ДАК «Хліб Україні» «Одеський портовий елеватор» письмової вимоги з усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності, щодо відшкодування витрат ДП ДФК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» у зв'язку з неправильним застуванням тарифів при визначенні вартості та оплаті замовником ТОВ «Трейн Україна» послуг по перевалці вантажу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

При прийнятті рішення суд першої інстанцій виходив з правомірності висновків КРУ щодо неправильного застосування тарифів при визначення вартості та оплаті наданих послуг за договором від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР, укладеного ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» з ТОВ «Трейн Укрейн», що призвело до збитковості господарської діяльності підконтрольної установи, а також протиправної бездіяльності ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» щодо невиконання п.2 вимоги КРУ.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн»; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року скасовано; прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано необґрунтованістю доводів фінансового органу про заниження тарифів на послуги за навантаження.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, прийняти нове рішення, яким постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року залишити в силі.

Прокуратурою Одеської області подано заяву від 05 серпня 2015 року №05/3-2072вих-15 про приєднання до касаційної скарги, у якій просить задовольнити касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн» у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10 лютого 2010 року по 22 квітня 2010 року КРУ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року. За результатами ревізії 29 квітня 2010 року складено акт №07-13/256.

На підставі акту ревізії від 29 квітня 2010 року №07-13/256 відповідачем відповідально до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», 27 травня 2010 року за вих.№15-07-34-14/3939 директору ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» надіслано вимогу по усуненню виявлених порушень.

Відповідно до п.2 вказаної вимоги в ході ревізій встановлено, що в порушення п.п.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України та п.1 ст.526 Цивільного кодексу України і невикористання ДП «Одеський портовий елеватор» своїх прав, передбачених умовами п.1.4 додатку №1 до договору від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР, укладеного з ТОВ «Трейн Укрейн», яким передбачено змінювати вартість наданих послуг при зміні ставок за навантажувально-розвантажувальні роботи Міністерством транспорту України або іншими законодавчими органами, Підприємством недоотримано кошти у загальній сумі 4420,59 тис.грн., у зв'язку з чим зобов'язано провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення вартості наданих послуг при зміні ставок за навантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до додатку від 01 вересня 2008 року №6 до договору від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР з ТОВ «Трейд Укрейн» у загальній сумі 4420,59 тис.грн.

Зокрема судами встановлено, що 23 квітня 2008 року між ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» та TOB «Трейн Укрейн» укладено договір № 29-05/ПР на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, згідно якого ДП «Одеський портовий елеватор» (виконавець) зобов'язується надавати послуги по перевальці вантажу згідно заявкам TOB «Трейн Укрейн» (замовника) в кількостях, термінах і цінах відповідно до додатків даного договору.

В п.1.4 додатку № 1 до договору від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР сторонами обумовлено право виконавця змінювати вартість наданих послуг при зміні ставок за навантажно-розвантажувальні роботи Міністерством транспорту України чи іншими законодавчими органами.

Додатком від 01 вересня 2008 року № 6 до договору від 23 квітня 2008 року № 29-05/ПР визначено, що за надані послуги по прийманню, зберіганню і відвантаженню на судно вантажу замовник сплачує виконавцю кошти в розмірі 51,83 грн. (з ПДВ) із розрахунку: 30,30 грн. за перевалку 1т вантажу укр. походження; 21,53 за організацію навантаження на борт судна вантажу 1т вантажу.

Такий вид послуги для ДП «Одеський портовий елеватор» виконує згідно договору, укладеного від 17 квітня 2007 року № 337-ПР (з додатковими угодами) з TOB «Бруклін-Київ», при цьому вартість послуги складає (додаткова угода від 08 липня 2008 року № 4) для вантажів українського походження з 01 вересня 2008 року - 3,7 долара за тону, для транзитних вантажів- 4,4 долара за тону (ціна закріплена в доларовому еквіваленті).

Пунктом 1 додаткової угоди від 08 липня 2008 року № 4 до вищезазначеного договору передбачено, що оплата виконується в національній валюті України, гривні, по курсу НБУ, який діє на дату виконання робіт.

На момент укладення додатку № 6 від 01 вересня 2008 року до договору № 29-05/ПР віл 23 квітня 2008 року вартість послуги з навантаження на борт судна для ДП «Одеський портовий елеватор» встановила 21,53 грн.

ДП ДАК «Хліб України» «Одеський портовий елеватор» при зростанні курсу НБУ за період з 01.09.2008 р. по 26.04.2009 р. не провів зміни в розцінках за навантаження на борт судна вантажу ТОВ «Трейн Укркейн», згідно розрахунку збитків Підприємством недоотримано доходів на суму 3922,74 грн. та 4409124,29 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як передбачено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно ст.10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контрою надано право: п.7 - пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; п.10 - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; п.13 - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено ч.2 ст.15 Закону № 2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п.6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету, за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення з відповідним позовом до суду, яки перевіряє та встановлює обґрунтованість їх нарахування та правильність їх обчислення.

Вищезазначені висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 17 лютого 2015 року у справі № 21-4а15, від 21 квітня 2015 року у справах №№ 21-75а15, 21-120а15, 21-96а15, від 26 травня 2015 року у справі № 21-330а.15.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

За вказаними обставинами позов Держфінінспекції в частині визнання протиправними дії ДП ДАК «Хліб Україні» «Одеський портовий елеватор» щодо невиконання п.2 вимоги КРУ в Одеській області від 27 травня 2010 року №15-07-34-14/3939 задоволений бути не може, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій в цій частині, з урахуванням положень ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позові.

Щодо позовних вимог Державної фінансової інспекції в Одеській області про стягнення з ТОВ «Трейн Укрейн» вартості наданих послуг за навантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до додатку від 01 вересня 2008 року №6 до договору від 23 квітня 2008 року №29-05/ПР у загальній сумі 4420,59 тис.грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної юрисдикції, згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У даній справі позовні вимоги суб'єктом владних повноважень заявлено до юридичної особи - TOB «Трейн Укрейн», яке не є підконтрольною установою, владних управлінських функцій відносно відповідача Держфінінспекція в Одеській області не здійснює, право Інспекції на звернення до суду з позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до третіх осіб, про стягнення коштів законом не передбачено.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, позов про стягнення недоотриманих підконтрольною установою коштів від його контрагента, який не є підконтрольної особою, за договором на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору справа в частині вимог про стягнення недоотриманої вартості наданих послуг підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 228, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції в Одеській області в частині визнання протиправною бездіяльності ДП ДАК «Хліб Україні» «Одеський портовий елеватор» щодо невиконання п.2 вимоги КРУ в Одеській області від 27 травня 2010 року №15-07-34-14/3939 відмовити.

Провадження у справі в частині вимог Державної фінансової інспекції в Одеській області про стягнення з ТОВ «Трейн Укрейн» суми 4420000,59 грн. закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді