Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/59902/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства (далі - ДП) "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа - Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-сервіс" про часткове скасування вимоги за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ДФІ в Дніпропетровській області, третя особа - Підприємство матеріально-технічного забезпечення (далі - ПМТЗ) "Буд-сервіс" про часткове скасування вимоги.

Просило визнати нечинним пункт 7 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06 червня 2011 року

№ 04-05-05-15/6279 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості на суму завищеної вартості виконаних робіт по підрядникам ПМТЗ "Буд-Сервіс" і ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" та відшкодування зайво сплачених сум шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ПМТЗ "Буд-Сервіс" та ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" в розмірі 2 779 163,36 грн.

30 січня 2012 року позивач уточнив позовні вимоги до ДФІ в Дніпропетровській області, та просив визнати не чинним пункт 7 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06 червня 2011 року № 04-05-05-15/6279 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості на суму завищеної вартості виконаних робіт по підрядникам ПМТЗ "Буд-Сервіс" і ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" та відшкодування зайво сплачених сум шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ПМТЗ "Буд-Сервіс" і ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" в розмірі

1 444 636,63 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 7 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06 червня 2011 року № 04-05-05-15/6279 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості на суму завищеної вартості виконаних робіт по підрядникам ПМТЗ "Буд-Сервіс" і ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" та відшкодування зайво сплачених сум шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ПМТЗ "Буд-Сервіс" і ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" в розмірі 1 444 636,63 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДФІ в Дніпропетровській області подала касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ДФІ в Дніпропетровській області підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2008-2010 років позивачем було складено акт від 18 квітня 2011 року № 05-21/25.

Внаслідок складання зазначеного акту КРУ в Дніпропетровській області висунуло вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 06 червня 2011 року № 04-05-05-15/6279. Зокрема пунктом 7 вищевказаних вимог зазначено, що "в ході ревізії встановлено завищення вартості підрядних робіт внаслідок невірного застосування ресурсних елементів кошторисних норм, яку сплачено підрядникам в повному обсязі суму 4 445 254,41 грн., чим порушено пункти 3.3.10.1, 3.3.9, 3.1.13, 4.2.1.2 "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 року № 174, у зв'язку з чим:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість на суму завищеної вартості виконаних робіт по підрядникам: ПМТЗ "Буд-Сервіс", ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходки", ТОВ "Ремтекс", ТОВ "Аквапласт", ВАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5", ТОВ "Укрполанзащита" - 52,2 тис. грн., ПП "ВТ Кіровоград-Трансгазбуд";

- відшкодувати зайво сплачену суму шляхом проведення претензійно-позовної роботи з підрядниками з урахуванням відшкодованих сум в ході ревізії, зокрема, ПМТЗ "Буд-Сервіс" - 2584876,33 грн., ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" - 1051637,83 грн., ТОВ "Ремтекс" - 17502,00 грн., ТОВ "Аквапласт" - 32435,71 грн.

Згідно з Положенням про ДФІ України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) ДФІ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

ДФІ України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів ДФІ України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, відповідач пред'явив вимогу про усунення порушень, у якій зазначено про необхідність відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10 лютого 2015 року 21-632а14.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа - Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-сервіс" про часткове скасування вимоги, скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.