Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/62703/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівАмєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року

у справі за позовом Чернігівської митниці до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року Чернігівська митниця звернулася до суду з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 26 грудня 2011 року ВП № 28287523 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду в розмірі 1360,00 грн. Вважаючи таку постанову незаконною, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Чернігівська митниця порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач у встановлений строк не виконав законні вимоги щодо добровільного виконання рішення суду без поважних причин, тому постанова про накладення штрафу є правомірною.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду.

Судами встановлено, що Чернігівським окружним адміністративним судом 05 серпня 2011 року видано виконавчий лист № 2а/2570/3795/2011 на підставі постанови цього суду від 04 серпня 2011 року, із змісту якого видно, що судом визнані протиправними та скасовані накази Державної митної служби України та Чернігівської митниці про припинення перебування на державній службі ОСОБА_4 та поновлено його на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста «Сеньківка» Чернігівської митниці з 23 червня 2011 року.

22 серпня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2а/2570/3795/2011 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника - Чернігівську митницю виконати постанову негайно.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 26 грудня 2011 року накладено на Чернігівську митницю штраф у розмірі 1380,00 грн, за невиконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року без поважних причин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що Чернігівська митниця листом від 21 грудня 2011 року повідомляла відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про неможливість виконання судового рішення за відсутності наказу Державної митної служби України, оскільки рішення про поновлення на посаді працівників служби згідно чинного законодавства є виключною компетенцією Державної митної служби України.

Так, відповідно до підпункту 13 пункту 9 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Голова Державної митної служби України самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників

регіональних митниць.

Згідно із Положенням про Чернігівську митницю, вона підпорядковується Державній митній службі України і видає накази в межах своєї компетенції. Начальник митниці веде роботу з добору й розстановки кадрів, вносить подання та порушує клопотання щодо призначення на посаді працівників, посади яких віднесено до номенклатури посад Державної митної служби України.

Враховуючи, що у справі брало участь два відповідача, наділених згідно законодавства певними повноваженнями, Чернігівська митниця не могла самостійно вирішити питання про поновлення ОСОБА_4 на вказаній посаді керівника.

Вказана обставина є поважною причиною невиконання судового рішення.

З матеріалів справи видно, що відповідний наказ видано Державною митною службою України лише 28 грудня 2011 року.

Згідно із частиною 1 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалюю роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З огляду на викладене, постанова державного виконавця про накладення штрафу у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин є протиправною.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Позов Чернігівської митниці задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 26 грудня 2011 року № ВП 28287523 про накладення на Чернігівську митницю штрафу у розмірі 1380,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук

Судді С.Є. Амєлін

В.В. Юрченко