Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К/9991/16066/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Ковтуна О.С.

та представників сторін:

позивача - Залька І.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" (далі - Підприємство)

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.03.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012

у справі № 2а-1010/11/2670

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва (далі - ДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2010 № 0004022330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) внаслідок невидачі розрахункового документа встановленого зразка при здійснення розрахункової операцій.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що у фіскальних чеках ним зазначалася назва господарської одиниці, вказана у Дозволі на розміщення об'єкта торгівлі (сфери послуг), тоді як у будь-якому разі невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, не може слугувати підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності в порядку пункту 1 статті 17 Закону.

Перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги Підприємства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що працівниками ДПІ було проведено перевірку належного позивачеві СТО-магазину за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 22.09.2010.

В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, порушення Підприємством вимог пункту 1 статті 3 Закону внаслідок проведення розрахункових операцій з роздрукуванням документів (касових чеків), які не відповідають формі і змісту розрахункового документа, через відсутність обов'язкового реквізиту - назви господарської одиниці (у роздрукованих Підприємством чеках зазначалося найменування ДП «Автотрейдінг-СТО» замість назви «СТО-магазин»).

Наведена обставина з огляду на загальну суму розрахункових операцій (1 278 622,50 грн.) стала підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 6 393 112,50 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2010 № 0004022330.

Відповідно до статті 3 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, також проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За змістом пункту 1 статті 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Отже, наведена норма Закону не передбачає такий склад правопорушення, як невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614. Формальна невідповідність фіскальних касових чеків положенням підзаконного акта, у зв'язку з відсутністю назви господарської одиниці, не може ототожнюватися з непроведенням розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій або нероздрукуванням відповідного розрахункового документа, за які застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону.

До того ж, як вбачається з установлених судами обставин справи, видані позивачем касові чеки містять реквізит - ДП «Автотрейдінг-СТО», який дозволяє ідентифікувати позивача як продавця товарів.

А відтак підстави для застосування до позивача оспорюваного штрафу відсутні, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 у справі № 2а-1010/11/2670 скасувати.

3. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2010 № 0004022330.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько