Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.11.2022 року у справі №583/1631/21

Постанова

Іменем України

30 листопада2022 року

м. Київ

справа № 583/1631/21

провадження № 61-16895св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», міський голова Охтирської міської ради Кузьменко Павло Петрович,

третя особа - Виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» на постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» (далі - КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»), міського голови Охтирської міської ради Сумської області Кузьменка П. П., за участю третьої особи Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, про визнання незаконними та скасування наказів директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ».

Позов мотивував тим, що 14 грудня 2015 року він та Виконавчий комітет Охтирської міської ради Сумської області (іменований далі - орган управління майном), в особі міського голови Алєксєєва І. Ю., уклали трудовий контракт, відповідно до умов якого позивач призначається на посаду головного лікаря Комунального закладу «Охтирська ЦРЛ» (далі - КЗ «Охтирська ЦРЛ») з 15 грудня 2015 року до 14 грудня 2020 року.

Зазначив, що рішенням від 20 грудня 2018 року № 1399-МР Охтирська міська рада Сумської області КЗ «Охтирська ЦРЛ» реорганізувала (перетворила) в КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ».

Розпорядженням від 21 червня 2019 року № 38-К міський голова Охтирської міської ради у зв`язку з реорганізацією (перетворенням) лікарні продовжив трудові відносини з ОСОБА_1 з 25 червня 2019 року на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ».

Послався на те, що додатковою угодою від 21 червня 2019 року до трудового контракту від 14 грудня 2015 року змінено: назву сторони трудового контракту «КЗ «Охтирська ЦРЛ»» на «КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»», посаду «головний лікар» на «керівник - головний лікар», реквізити органу управління майном, пункт 6.1. розділу 6 викладено у наступній редакції: «Цей контракт діє з 15 грудня 2015 року до 31 травня 2024 року включно».

Проте 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримав розпорядження міського голови Охтирської міської ради від 10 грудня 2020 року № 119-К про звільнення з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» з 14 грудня 2020 року за закінченням дії трудового контракту від 14 грудня 2015 року на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Надалі після звільнення позивача оголошено конкурс на посаду директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» без внесення змін щодо назви посади, статуту лікарні та штатного розпису.

Зазначив, що розпорядженням від 25 березня 2021 року міський голова Охтирської міської ради призначив за результатами конкурсу на посаду директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_2 .

Надалі рішенням від 12 березня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області скасував розпорядження міського голови Охтирської міської ради від 10 грудня 2020 року № 119-К «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ виконуючого обов`язки головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 14 грудня 2020 року № 193-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за закінченням дії контракту, поновив ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», стягнув на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Додатковим рішенням від 18 березня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області допустив негайне виконання цього судового рішення.

Послався на те, що розпорядженням від 16 березня 2021 року № 31-К міський голова Охтирської міської ради поновив ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на виконання цього судового рішення.

Проте рішення не виконано повністю, оскільки не проведено звільнення ОСОБА_2 на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України.

Пунктом 2 розпорядження від 16 березня 2021 року № 31-К зобов`язано КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ( ОСОБА_2 ) забезпечити внесення запису про поновлення на роботі до трудової книжки.

Ухиляючись від виконання судового рішення, директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_2 , перевищуючи свої повноваження, замість внесення запису до трудової книжки видав наказ від 16 березня 2021 року № 31-к про поновлення на роботі, який суперечить розпорядженню міського голови № 31-К.

Зазначив, що у цьому наказі йдеться про поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20.

При цьому ОСОБА_1 поновлений на посаді поза штатом, йому визначено робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 (хірургічне відділення (для дорослих та дітей), 4-й поверх, кабінет «Ординаторська»).

Надалі заступнику директора з управління персоналом ОСОБА_3 доручено внести записи до трудової книжки та особової справи ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Зазначив, що наказом директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_2 від 09 квітня 2021 року № 191-ОД граничну чисельність працівників КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» приведено у відповідність до штатної чисельності шляхом скорочення посади позаштатного працівника «керівник - головний лікар» з 12 липня 2021 року, зобов`язано заступника директора з управління персоналом ОСОБА_3 підготувати лист та повідомити профспілковий комітет КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» про скорочення посади, письмово попередити керівника - головного лікаря про наступне вивільнення, запропонувати йому переведення на вакантну посаду (за наявності), головному бухгалтеру забезпечити виплату вихідної допомоги.

Повідомлення про заплановане вивільнення позивач отримав 14 квітня 2021 року.

Вважає, що накази від 16 березня 2021 року № 31-к та від 09 квітня 2021 року № 191-ОД видані директором КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» Збаражським П. П. з перевищенням повноважень та безпідставно, оскільки розпорядчі документи щодо керівника - головного лікаря може видавати тільки орган управління майном - Виконавчий комітет Охтирської міської ради.

На думку позивача, директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» видав наказ від 16 березня 2021 року № 31-к всупереч розпорядженню міського голови від 16 березня 2021 року та рішенню суду у справі № 583/4848/20, адже до моменту звільнення він працював у штаті КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» відповідно до укладеного трудового контракту.

Трудові відносини відповідно до умов трудового контракту виникли у нього з міською радою.

На думку позивача, до моменту звільнення та після поновлення на роботі він перебуває у трудових відносинах з відповідачем та не може бути виведений (як зазначено в наказі) поза штат у силу своєї посади та враховуючи підстави прийняття його на роботу.

Наказ директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД не містить жодного посилання на зміну істотних умов праці при продовженні позивачем роботи, підставою скорочення є недоцільність утримання позаштатної посади, а також ця посада не відповідає Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Просив суд скасувати, як незаконні:

1. Наказ КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 16 березня 2021 року № 31-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 »;

2. Наказ КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника»;

3. Стягнути з КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн та судовий збір - 1 816,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням від 06 липня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у позові відмовив.

Відмовляючи у позові, місцевий суд дійшов висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки саме по собі скасування наказу про поновлення на роботі не сприятиме відновленню його повноважень на виконання розмежованих посадових функцій.

Врахував висновок Верховного Суду, викладений у подібних правовідносинах у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц та від 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18 відповідно до якого суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду адвокат Мальченко Д. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Сумський апеляційний суд постановою від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Мальченка Д. В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2021 року скасував у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника» та прийняв постанову про задоволення цієї вимоги.

Скасував наказ КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника»як незаконний.

Стягнув з КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, 908,00 грн компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 362,00 грн - судового збору за апеляційний перегляд справи.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду про те, що наказ КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» про поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», виданий на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20, відповідає розпорядженню міського голови Охтирської міської ради від 16 березня 2021 року № 31-К «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », у наказі не зазначено, що його поновлено на роботі поза штатом, скасування наказу не призведе до відновлення порушених трудових прав позивача.

Проте вважав, що рішення суду про поновлення позивача на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»фактично не виконане, оскільки не проведено вивільнення ОСОБА_2 , як це передбачено пунктом 6 частини першої статті 40 КЗпП України.

На думку апеляційного суду, директор ОСОБА_2 видав наказ від 09 квітня 2021 року про скорочення посади керівника - головного лікаря ОСОБА_1 , як позаштатного працівника з 12 липня 2021 року, хоча до моменту звільнення позивач працював у штаті КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» відповідно до укладеного контракту.

Дійшов висновку, що невиконання рішення суду про поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, і наказ від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення посади позаштатного працівника» є незаконними та такими, що порушують трудові права позивача.

Зазначив, що висновок суду першої інстанції про відмову у скасуванні наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД є помилковим.

Вважає, що місцевий суд не надав належну оцінку трудовому контракту, укладеному між Виконавчим комітетом Охтирської міської ради та ОСОБА_1 , додатковій угоді, укладеній до цього трудового контракту, та розпорядженню міського голови Охтирської міської ради від 21 червня 2019 року № 38-К, які є чинними та регулюють трудові правовідносини між позивачем і органом управління майном - Виконавчим комітетом Охтирської міської ради.

За умовами цих угод позивач не є позаштатним працівником, умови контракту чітко передбачають умови та підстави його припинення, тобто припинення трудових відносин з позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовної вимоги про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника», а рішення місцевого суду у цій частині залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 27 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» мотивувало тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованої постанови у частині задоволення позовної вимоги про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника».

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18, від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19.

Усупереч вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд апеляційної інстанції зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Верховного Суду не врахував, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення місцевого суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 14 грудня 2015 Виконавчий комітет Охтирської міської ради в особі міського голови та ОСОБА_1 уклали трудовий контракт, відповідно до умов якого призначив позивача на посаду головного лікаря КЗ «Охтирської ЦРЛ»(а. с. 16-20).

Пункт 6.1 розділу 6 «Термін дії та інші умови контракту» передбачає, що цей контракт діє з 15 грудня 2015 року до 14 грудня 2020 року. (а. с. 20).

Розпорядженням від 14 грудня 2015 року № 298-р міський голова Охтирської міської ради призначив ОСОБА_1 на посаду головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ» з 15 грудня 2015 року (а. с. 95).

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»від 15 грудня 2015 року № 252-к ОСОБА_1 переведений на посаду головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ», що також підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 . (а. с. 96, 99,100).

Рішенням п`ятдесят третьої сесії сьомого скликання від 20 грудня 2018 року № 1399-МР Охтирська міська рада реорганізувала КЗ «Охтирська ЦРЛ» шляхом перетворення у КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» протягом шести місяців з дня прийняття рішення; затвердила Статут КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» та встановила, що КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» є правонаступником усіх прав та обов`язків КЗ «Охтирська ЦРЛ»(а. с. 23-40).

Відповідно до пункту 7.1 Статуту КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав Засновника, Уповноваженого органу та керівника підприємства (а. с. 33).

Розпорядженням від 21 червня 2019 року № 38-К міський голова Охтирської міської ради у зв`язку з реорганізацією (перетворенням) КЗ «Охтирська ЦРЛ» на КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» продовжив трудові відносини з ОСОБА_1 з 25 червня 2019 року на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»; зазначив про необхідність внесення змін до трудового контракту від 14 грудня 2015 року шляхом укладення додаткової угоди (а. с. 41).

Відповідно до розпорядження від 10 грудня 2020 року № 119-К міський голова Охтирської міської ради звільнив ОСОБА_1 з 14 грудня 2020 року з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за закінченням терміну дії трудового контракту від 14 грудня 2015 року на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (а. с. 97).

Наказом від 14 грудня 2020 року № 193-к виконуючий обов`язки головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» звільнив ОСОБА_1 , головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», з роботи 14 грудня 2020 року у зв`язку з закінченням строку дії контракту згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України (а. с. 98).

Розпорядженням від 26 січня 2021 року № 19-К міський голова Охтирської міської ради призначив на посаду директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_2 , як переможця конкурсу на посаду директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», з 27 січня 2021 року і уклав трудовий контракт (а. с. 101).

За наказом КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 27 січня 2021 року № 11 ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», як такий, що визначений переможцем конкурсу на зайняття посади директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», на умовах контракту з 27 січня 2021 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом (а. с. 102).

Охтирська міська рада в особі міського голови та ОСОБА_2 27 січня 2021 року уклали контракт, відповідно до умов якого ОСОБА_2 призначили на посаду директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» з 27 січня 2021 року до 26 січня 2026 року (а. с. 103-106).

Рішенням від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20 Охтирський міськрайонний суд Сумської області скасував розпорядження міського голови Охтирської міської ради від 10 грудня 2020 року № 119-К «Про звільнення ОСОБА_1 »; скасував наказ виконуючого обов`язки головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 14 грудня 2020 року № 193-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за закінченням строку дії контракту; поновив ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»; стягнув з КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. (а. с. 42-52).

Додатковим рішенням від 18 березня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області допустив негайне виконання рішення від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20 у частині поновлення на роботі та у частині присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць (а. с. 53, 54).

Постановою від 27 травня 2021 року Сумський апеляційний суд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20 залишив без змін.

За розпорядженням від 16 березня 2021 року № 31-К міський голова Охтирської міської ради поновив ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» згідно з рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20; надав доручення КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ( ОСОБА_2 ) забезпечити внесення відповідного запису про поновлення на роботі до трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 12).

Наказом від 16 березня 2021 року № 31-к директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» поновив ОСОБА_1 на посаді керівника - головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» згідно з рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 березня 2021 року у справі № 583/4848/20; визначив ОСОБА_1 , керівнику - головному лікарю КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ», робоче місце за адресою: вул. Петропавлівська, 15, м. Охтирка (хірургічне відділення (для дорослих і дітей), 4-й поверх, кабінет «Ординаторська»); заступнику директора з управління персоналом ОСОБА_3 надав доручення внести записи до трудової книжки та особової справи ОСОБА_1 про поновлення на роботі (а. с. 11).

Наказом від 31 жовтня 2018 року № 1977 Міністерство охорони здоров`я України затвердило зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, відповідно до яких з Випуску 78 «Охорона здоров`я» після 01 січня 2019 року виключило посаду головного лікаря та ввело посаду генерального директора (директора) закладу охорони здоров`я (а. с. 112-115).

Директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» 02 квітня 2020 року видав наказ № 183-ОД «Про проведення загальних зборів (конференції) трудового колективу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» з метою вирішення питання доцільності збільшення кількості штатних посад шляхом введення посади «керівник - головний лікар» до штатного розпису адміністрації (а. с. 120).

За протоколом загальних зборів (конференції) трудового колективу від 06 квітня 2021 року № 3, за результатами таємного голосування колектив КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» визнав за недоцільне збільшувати кількість штатних посад шляхом введення посади «керівник - головний лікар» до штатного розпису КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» (а. с. 121, 122).

Наказом від 09 квітня 2021 року № 191-ОД директор КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» привів у відповідність граничну чисельність працівників КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» до штатної чисельності і скоротив посаду позаштатного працівника «керівник - головний лікар» з 12 липня 2021 року; заступнику директора з управління персоналом доручив: підготувати лист та повідомити профспілковий комітет КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» про скорочення позаштатної посади «керівник - головний лікар»; письмово попередити про наступне вивільнення керівника - головного лікаря із займаної посади під особистий підпис не пізніше, ніж за два місяці до запланованого вивільнення; запропонував працівнику, який підлягає вивільненню, переведення на вакантні посади (за наявності) та головному бухгалтеру забезпечити виплату вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку вивільненому працівникові (а. с. 13).

Повідомлення про заплановане вивільнення ОСОБА_1 вручено 14 квітня 2021 року та одночасно запропоновано йому переведення на посаду лікаря-хірурга екстреної цілодобової допомоги хірургічного відділення (для дорослих і дітей) (а. с. 14, 15).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постанова Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року переглядається Верховним Судом у касаційному порядку лише у частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника», як незаконного.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбутися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частина друга статті 65 ГК України передбачає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбулося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 25 листопада 2019 року у справі №415/5022/18 (провадження № 61-13980св19)від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17), від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18 (провадження № 61-17296св19), від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19 (провадження № 61-5965св20), від 24 січня 2022 рокуу справі № 358/404/20 (провадження № 61-15621св21), від 26 травня 2022 року у справі № 331/267/20 (провадження № 61-21485св21) від 29 вересня 2022 року у справі № 359/2467/20(провадження № 61-8055св22).

Положення статей 15 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 15-52гс20).

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, які висловлені у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17) та від 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18 (провадження № 61-13980св19), і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника» з огляду на те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту його прав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника».

Отже, знайшли підтвердження у справі доводи касаційної скарги про застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що стали підставою для відкриття касаційної провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовної вимоги про скасування наказу КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника» як незаконного та залишити у цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»сплатило судовий збір у розмірі 3 632,00 грн.

Враховуючи, що касаційну скаргу задоволено, із ОСОБА_1 на користь КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 402 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» задовольнити.

Постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасувати у частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника».

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2021 року у цій частині залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня»3 632,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук