Постанова

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 522/16438/17

провадження № 61-2582св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицький А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2018 року в складі судді Шенцевої О. П. та постанову апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про продовження строку прийняття заяви про визнання кредитором банку та виплату залишку суми вкладів в порядку черговості.

Позовна заява мотивована тим, що протягом 2016 - 2017 років між позивачкою та банком укладено декілька договорів про розміщення вкладу (зі щомісячною виплатою процентів, без права дострокового повернення вкладу та з продовженням строку зберігання вкладу).

Згідно з рішенням Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року № 95-рш «Про відзив банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року № 743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування уповноваженому ліквідатору банка».

Зазначала, що 25 квітня 2017 року та 22 червня 2017 року вона зверталась до відповідача із заявами про визнання її кредитором банку, проте у задоволенні заяв було відмовлено, оскільки пропущено 30-денний строк з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку для заявлення кредитором своїх вимог до банку.

Гарантовану державою суму відшкодування в межах 200 000 грн їй виплачено, проте банком не виконано зобов`язання за договорами депозиту щодо повернення суми вкладів, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила зобов`язати уповноваженого ліквідатора ПАТ «Платинум Банк» продовжити строк прийняття заяви про визнання її кредитором банку та доручити ПАТ «Платинум Банк» виплатити залишок суми вкладів за договорами депозиту в порядку черговості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2018 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є кредитором ПАТ «Платинум Банк», Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) не передбачено заборони щодо поновлення строку, протягом якого кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку, якщо він пропущений з поважних причин, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позивачка - людина похилого віку, яка, виходячи з встановлених обставин справи і укладу життя, пов`язаного з доглядом за членами сім`ї, які також є людьми похилого віку з інвалідністю, не могла регулярно слідкувати за фінансовим станом банку, в якому вона розмістила свої заощадження. Крім того, пропуск строку є незначним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що передбачений імперативними нормами Закону № 4452-VI 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є присічним, тому поновленню чи продовженню не підлягає. Вимоги, заявлені після спливу такого строку, вважаються погашеними в будь-якому випадку, незалежно від існування поважності причин такого строку. Крім того, позивачкою не надано суду доказів, які б свідчили про поважність пропущення такого строку.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

08 травня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 30 вересня 2016 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про розміщення вкладу, за умовами якого банк прийняв від вкладника на вкладний рахунок грошову суму у розмірі 12 800 доларів США із нарахуванням процентів за користування вкладом у розмірі 9,5 % річних на строк до 03 квітня 2017 року.

30 вересня 2016 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про розміщення вкладу, за умовами якого банк прийняв від вкладника на вкладний рахунок грошову суму у розмірі 30 000 грн із нарахуванням процентів за користування вкладом у розмірі 23 % річних на строк до 03 квітня 2017 року.

04 січня 2017 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про розміщення вкладу, за умовами якого банк прийняв від вкладника на вкладний рахунок грошову суму у розмірі 200 доларів США із нарахуванням процентів за користування вкладом у розмірі 10,5 % річних на строк до 11 вересня 2017 року.

04 січня 2017 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про розміщення вкладу, за умовами якого банк прийняв від вкладника на вкладний рахунок грошову суму у розмірі 20 000 грн із нарахуванням процентів за користування вкладом у розмірі 24 % річних на строк до 11 вересня 2017 року.

10 січня 2017 року Національним банком України прийнято рішення № 14рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 січня 2017 року № 85 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року № 95-рш «Про відзив банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року № 743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування уповноваженому ліквідатору банка», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Платинум Банк» з 24 лютого 2017 року по 23 лютого 2019 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Ірклієнка Ю. П.

Інформацію про прийняте рішення щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації неплатоспроможного банку опубліковано у газеті Голос України № 39 (96544) від 01 березня 2017 року.

26 квітня та 22 червня 2017 року ОСОБА_1 зверталась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» із заявами про визнання її кредитором банку.

Згідно з довідкою ПАТ «Платинум Банк» загальний розмір вкладів ОСОБА_1 складає 354 336,87 грн.

24 березня 2017 року ОСОБА_1 виплачено гарантовану суму за вкладами у розмірі 200 000 грн.

18 травня та 21 липня 2017 року ПАТ «Платинум Банк» надало відповіді, в яких зазначило, що позивачка пропустила строк, визначений частиною 5 статті 45 Закону № 4452-VI, протягом якого вона мала право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Закону № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Предметом спору у цій справі є зобов`язання Фонду включити позивача в реєстр (список) кредиторів ПАТ «Дельта Банк» на виплату вкладу у національній валюті в сумі 354 336,87 грн, що перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.

Отже, правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які перевищують встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом і задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних внаслідок продажу майна банку.

Вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує гарантовану суму відшкодування за вкладом, сплачену вкладнику Фондом, задовольняються у четвертій черзі (пункт 4 частина перша статті 52 Закону № 4452-VI).

Заявлені у цій справі позовні вимоги не пов`язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, адже, як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, позивач таке відшкодування вже отримала, а зумовлені невиконанням банком зобов`язань за договорами депозиту щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 Закону № 4452-VI).

Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 4452-VI Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Отже, про свої вимоги до банку кредитор зобов`язаний заявити у межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.

Разом з тим Закон № 4452-VI не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин.

Вказане узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI, згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05 липня 2012 року № 2 затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку (далі - Положення).

Відповідно до пункту 4.31 Положення у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.

Такі висновки узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 456/450/16-ц (провадження № 14-653цс18).

Встановивши, що ОСОБА_1 є кредитором банку, її вимоги стосуються грошових коштів, які не є гарантованою державою виплатою, передбаченою Законом № 4452-VI, у визначений законом строк вона не звернулась до Фонду із заявою про свої вимоги до банку з поважних причин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ «Платинум Банк» незаконно відмовив їй у визнанні кредитором банку.

Доводи касаційної скарги Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюПАТ «Платинум Банк» є суб`єктом публічного права, тому не стороною у цивільному судочинстві не заслуговують на увагу, оскільки судами зобов`язано уповноважену особу на виконання функцій держави внести позивача до реєстру боржників і поновити строк для пред`явлення вимог до кредитора, що відноситься саме до повноважень уповноваженої особи Фонду як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів.

Разом з тим, у справі відповідачем єПАТ «Платинум Банк» в особі уповноваженої особи Фонду, а не сама уповноважена особа Фонду, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс18).

Суд касаційної інстанції відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків місцевого суду та суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко