Постанова

Іменем України

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 310/9167/20

провадження № 61-5666св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт",

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кошман Оксана Петрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" - Кошман Оксани Петрівни на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року у складі судді Троценко Т. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "Форінт"), про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - убудовано-прибудоване приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2; зупинити реалізацію (продаж) арештованого майна - цілого убудованого-прибудованого приміщення загальною площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з електронних торгів, лот 454039, дата проведення аукціону - 18 грудня 2020 року о 09 год. 00 хв. ; заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, державним реєстратором, які створені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які обтяження щодо об'єкта нерухомого майна: убудовано-прибудованого приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, до ухвалення рішення по суті спору, а також заборонити ТОВ "ФК "Форінт" вчиняти дії відносно продажу цілого убудовано-прибудованого приміщення загальною площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу.

Заява мотивована тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову призведе до унеможливлення у подальшому виконання рішення суду, оскільки існують ризики відчуження спірного майна. Так, відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті державного підприємства "СЕТАМ ", (далі - ДП "СЕТАМ") майно, що є предметом спору у цій справі, а саме убудовано-прибудоване приміщення площею 577,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виставлено на продаж шляхом проведення електронних торгів, дата проведення аукціону - 18 грудня 2020 року.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: убудовано-прибудоване приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 1883195323104, яке належить ОСОБА_2.

Зобов'язано ДП "СЕТАМ" зупинити реалізацію (продаж) арештованого майна - цілого убудованого-прибудованого приміщення загальною площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з електронних торгів, лот 454039, відомості про предмет іпотеки: ціле убудоване приміщення загальною площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дата проведення аукціону - 18 грудня 2020 року о 09 год. 00 хв.

У задоволені решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір і у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам наявні підстави для часткового задоволення заяви позивача і вжиття заходів забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ "ФК "Форінт" - Кошман О. П. на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ТОВ "ФК "Форінт" - Кошман О. П., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 726/831/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 755/1357/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, всі дії ОСОБА_1 свідчать про відсутність реального спору між нею та її чоловіком ОСОБА_2, а направлені виключно на протидію виконанню рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2007 року задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на ціле убудовано-прибудоване приміщення (магазин) загальною площею 577,30 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

01 серпня 2007 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль ") і товариством з обмеженою відповідальністю "Бекіс" (далі - ТОВ "Бекіс") було укладено кредитний договір, за умовами якого останнє отримало кредит у розмірі 2 000 000,00 грн для розвитку бізнесу строком до 31 липня 2017року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 01 серпня 2007 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2 були укладені договори поруки та іпотеки, предметом якого є ціле убудовано-прибудоване приміщення (магазин) загальною площею 577,30 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2007 року у розмірі 1 679 768,89 грн, а також судові витрати у розмірі 1 820,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення 09 лютого 2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 2-1095/11.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 жовтня 2018 року задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" та замінено стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Форінт" у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року у справі № 2-1095/11.

Таким чином, здійснено процесуальне правонаступництво відносно стягувача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Форінт" у справі № 2-1095/11 за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановою приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича від 13 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61815358 за виконавчим листом № 2-1095/11, виданим 09 лютого 2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_2 на корись стягувача ТОВ "ФК "Форінт" заборгованості у розмірі 1 681 588,89 грн.

23 липня 2020 року у ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було описано нерухоме майно боржника, а саме: убудовано-прибудоване приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На веб-порталі електронних торгів СЕТАМ (https://setam. net. ua) розміщено оголошення про реалізацію убудовано-прибудованого приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер лоту - 454039.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ТОВ "ФК "Форінт" - Кошман О. П. підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пунктах 1 і 5 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідно до положень частини 5 статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статті 18 ЦПК України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" рішення суду підлягає обов'язковому виконанню та посадова особа, уповноважена на виконання судового рішення зобов'язана здійснити всі необхідні дії для цього у розумний строк.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, виходячи з того, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є визнання майна спільною сумісною власністю, а саме на убудовано-прибудоване приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заходи забезпечення позову є співмірними із суттю заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, крім того, вони носять тимчасовий характер.

Колегія суддів не може погодитися з указаними висновками судів, оскільки накладаючи арешт та зупиняючи реалізацію (продаж) арештованого майна, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не пересвідчився, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза невиконання (утруднення виконання) можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки спірне нерухоме майно є власністю відповідача на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2007 року, а позовну заяву про визнання цього майна спільною сумісною власністю подано 10 грудня 2020 року, тобто вже після арешту спірного майна, який було накладено 23 липня 2020 року у межах виконавчого провадження по виконанню рішення про стягнення з відповідача на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт", заборгованості у розмірі 1 681 588,89
грн. Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так позивачем заявлено вимогу про визнання майна спільною сумісною власністю. Разом з тим, спірне нерухоме майно є предметом іпотеки. У частині першій статті 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Судами установлено, що на виконанні у приватного виконавця Хохлова К. К. перебуває виконавчий лист № 2-1095/11, виданий 09 лютого 2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.

Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (~law20~).

На стадії виконавчого провадження виконавчий документ виданий на підставі рішення суду, прирівнюється до напису нотаріуса.

При цьому обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично зупиняє виконання судового рішення у іншій справі № 2-1095/11.

Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на тривале невиконання боржником рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2011 року.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права ТОВ "ФК "Форінт" як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті і завданням цивільного судочинства та є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню в частині задоволення заяви ОСОБА_1.

У частині 1 статті 412 ЦПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частині 1 статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та зупинення реалізації арештованого майна.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення касаційної скарги, понесені ТОВ "ФК "Форінт" судові витрати у розмірі 2 102,00 грн за подання апеляційної скарги та 2 270,00 грн за подання касаційної скарги покладаються на ОСОБА_1.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" - Кошман Оксани Петрівни задовольнити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на убудовано-прибудоване приміщення площею 577,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 1883195323104, та зупинення реалізації (продажу) цього майна відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарг у розмірі 4 372,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович