Постанова

Іменем України

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 289/114/23

провадження № 61-11038св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Галацевич О. М., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилався на те, що 23 березня 2022 року працівники Головного управління Національної поліції в Житомирській області незаконно притягнули його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП, про що була складена постанова про адміністративне правопорушення серії БАА № 949440 від 23 березня 2022 року.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року у справі № 289/590/22 (провадження № 2-а/289/7/22) адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції задоволено, постанову про адміністративне правопорушення серії БАА № 949440 від 23 березня 2022 року скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

Однак, за цей короткий проміжок часу він зазнав психічних та моральних страждань втручанням поліції в його приватне життя та внаслідок психологічного на нього тиску. Протиправні дії співробітників поліції призвели до витрат часу для захисту його порушеного права.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн та стягнути витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 50 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн, а всього - 2 000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності завданої йому моральної шкоди саме в розмірі 1 000 000 грн, а також з того, що розмір відшкодування шкоди у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб і не повинен призводити до його збагачення.

У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , принципи розумності і співмірності, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, а також час, витрачений на їх виконання, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу у сумі 1 000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задоволено частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2023 року скасовано в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 грн, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді в цій частині не встановлено.

Разом із цим суд зазначив, що для обліку адвокатів України, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, ведеться Єдиний реєстр адвокатів України, порядок ведення якого в новій редакції затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74.

Однак, за інформацією з Реєстру адвокат Бойко В. В. у ньому відсутній.

Оскільки, відповідно до положень статті 137 ЦПК України, сторони несуть витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, апеляційний суд вважав, що підстави для відшкодування позивачу понесених ним витрат на правову допомогу Бойка В. В. відсутні.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19 липня 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та залишити в силі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2023 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

28 серпня 2023 року від Головного управління Національної поліції в Житомирській області до Верховного Суду надійшов відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

17 серпня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постанова Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині вирішення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у касаційному порядку не оскаржена, тому у вказаній частині, в силу приписів статті 400 ЦПК України, не є предметом касаційного розгляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Вирішуючи справу в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що правові підстави для стягнення цих витрат відсутні, оскільки Єдиний реєстр адвокатів України не містить будь-яких відомостей стосовно адвоката Бойка В. В., а відповідно до положень статей 137 ЦПК України, розподілу підлягають витрати учасників справи, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа,

а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі

№ 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, виданого Бойко В. В. на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 04 квітня 2019 року № 28 (а. с. 14).

Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права Бойка В. В. на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц (провадження № 61-15866св19), від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 (провадження № 61-8402св21) та від 13 вересня 2023 року у справі № 283/2629/19 (провадження № 61-5962св23).

У матеріалах справи наявний ордер на представництво інтересів ОСОБА_2 адвокатом Бойком В. В. у Радомишльському районному суді Житомирської області, Житомирському апеляційному суді та Верховному Суді (а. с. 13).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 137 ЦПК України).

Враховуючи те, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень адвоката Бойка В. В., а саме ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, яке у встановленому законом порядку не скасовувалось та недійсним не визнавалось, а доказів припинення права Бойка В. В. на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, апеляційний суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для розподілу між сторонамивитрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката Бойка В. В.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом даної справи, позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 30 грудня 2022 року, укладеного між Бойком В. В. (адвокатом), та ОСОБА_2 (клієнтом), згідно з яким сторони домовились, що гонорар за договором в кожній окремій судовій інстанції становить в розмірі 50 000 грн; кошторис витрат на суму 50 000 грн, відповідно до якого витрати складаються, зокрема, із консультування клієнта до початку написання позовної заяви, збір та опрацювання матеріалів, написання позовної заяви, консультування клієнта у процесі ведення справи, написання відповіді на відзив, написання заперечення по справі, написання додаткових пояснень.

Судом першої інстанції встановлено, що подані до суду позивачем процесуальні документи, а саме: позовна заява, додаткові письмові пояснення, а також відповідь на відзив за своїм змістом є тотожними; участі в судовому засіданні позивач та його представник не приймали, звернулись з заявою про розгляд справи у їхню відсутність.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, урахувавши принципи розумності і співмірності, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт та часом витраченим на їх виконання.

Апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та безпідставно скасував рішення місцевого суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу скасувати, а рішення суду першої інстанції у цій частині залишити в силі.

Керуючись статтями 400 412 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині вирішення вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2023 року в частині вирішення вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов