ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року

м. Київ

справа № 731/90/22

провадження № 61-14481св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткаченко Наталія Миколаївна, на постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегі суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,

від 06 червня 2023 року.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, частини квартири та житлового будинку АДРЕСА_1 .

3. Посилалася на те, що спадщину після смерті матері вона прийняла, отримала земельну ділянку та частину квартири. Проте, звернувшись до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований у с. Світличне, отримала відмову з посиланням на неможливість встановлення, що поданий документ, який посвідчує право власності на житловий будинок, належить саме спадкодавцеві ОСОБА_5 , оскільки у свідоцтві про право особистої власності невірно зазначено по батькові матері - « ОСОБА_6 », замість « ОСОБА_7 ». Крім того, зауважувала про втрату оригіналу вказаного свідоцтва.

4. З огляду на наведене та враховуючи уточнення позовних вимог,

ОСОБА_1 просила суд: встановити належність свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , що видане 01 лютого 1990 року виконавчим комітетом Світличненської сільської ради народних депутатів Варвинського району Чернігівської області на ім`я ОСОБА_5 - ОСОБА_5 ; визнати за нею ( ОСОБА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_5 право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції інших учасників справи

5. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що право власності померлої на домоволодіння не підтверджується належним документом, а встановлення факту належності правовстановлюючого документу неможливе через смерть власника. Додатково просив суд застосувати до вимог позивачки наслідки спливу позовної давності.

6. ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

7. Варвинська селищна об`єднана територіальна громада в особі Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області при вирішенні спору покладалася на розсуд суду, посилаючись на те, що не претендує на спірне домоволодіння.

8. ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що у 1986 році ОСОБА_5 вибула із спірного господарства та 24 роки жила у своєї дочки - ОСОБА_1 , щоб та мала можливість отримати квартиру з більшою житловою площею. Натомість вона з чоловіком - ОСОБА_2 , який є сином померлої ОСОБА_5 та братом ОСОБА_1 , з 1974 року почали здійснювати будівництво спірного будинку. Посилалася на те, що ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1 лише земельну ділянку, без будинку. Додатково зазначала, що вони з чоловіком ОСОБА_2 є пенсіонерами, мають незадовільний стан здоров`я та незначні доходи, прожили у спірному будинку 48 років та іншого житла не мають.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області

від 23 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

10. Встановлено факт належності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя правовстановлюючого документа - свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння, виданого 01 лютого 1990 року виконавчим комітетом Світличненської сільської ради народних депутатів Варвинського району Чернігівської області на ім`я ОСОБА_5 .

11. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на визнання сторонами справи факту кровного споріднення, ототожнення у розмовному мовленні таких форм по батькові як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також неодноразове допущення помилки у зазначенні по батькові померлої ОСОБА_5 в офіційних документах, наявні підстави для висновку про належність померлій ОСОБА_5 правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння, виданого 01 лютого 1990 року виконавчим комітетом Світличненської сільської ради народних депутатів Варвинського району Чернігівської області.

13. На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд першої інстанції вважав, що померла ОСОБА_5 за життя набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , а з огляду на те, що після її смерті із заявою про прийняття спадщини звернулася лише ОСОБА_1 , у той же час ОСОБА_3 відмовилася від обов`язкової частки у спадщині. На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про визнання за позивачкою права власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

14. Відхиляючи доводи ОСОБА_2 про пропуск позивачкою позовної давності, суд першої інстанції врахував переривання такого строку у зв`язку з подачею ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за законом (справа № 731/365/16-ц), отримання позивачкою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями лише 28 квітня 2021 року, а також відсутність заяви Варвинської селищної ради Прилуцького району про застосування наслідків пропуску позовної давності щодо вимог, заявлених до ради.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

15. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

16. Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські будівлі скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

17. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання належності померлій ОСОБА_5 спірного правовстановлюючого документа, що не оспорюється жодним учасником справи. Водночас, з огляду на те, що спірне домоволодіння мало статус колгоспного двору та належало його членам на праві сумісної власності, а розмір часток усіх його членів є рівним. Частка померлої ОСОБА_5 у ньому становила лише 1/4 частини, у зв`язку із чим безпідставними є вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування на ціле спірне домоволодіння. Крім того, з огляду на те, що підставою для відмови позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину була невідповідність по батькові спадкодавця із зазначеним по батькові власника цього майна у свідоцтві про право особистої власності, що було вирішено під час розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_1 не позбавлена права отримати у нотаріуса свідоцтво про право на частину спірної спадщини, що належала спадкодавцю, а саме на 1/4 частину будинку з надвірними будівлями й спорудами по

АДРЕСА_1 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат

Ткаченко Н. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року та залишити в силі рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року.

20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок та господарські будівлі, видане на ім`я спадкодавиці, було зареєстроване в КП Прилуцькому МБТІ, не скасоване та не визнано недійсним. Крім того, судовим рішенням у справі № 731/537/19 за її позовом до

ОСОБА_2 , державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Варвинської районної державної адміністрації

Козлової О. А. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було скасовано запис державного реєстратора щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірне домоволодіння.

22. Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, витребувавши додатковий доказ та прийнявши його до уваги, а саме довідку Варвинської селищної ради № 02-42/2 від 25 квітня 2023 року щодо створення колгоспу та списку членів господарства за період з 1991 року по

1993 рік, яка не надавалася у суді першої інстанції та не була надіслана іншим учасника справи.

23. Акцентує увагу на наявності в матеріалах справи іншої довідки Варвинської селищної ради за період з 1974 року по 1976 рік, згідно з якою померла ОСОБА_5 була головою сім`ї.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

25. Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняпостанови Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 731/90/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

26. 28 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , між собою є рідними сестрами та братом і дітьми спадкодавця - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки.

28. ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_10 перебувають у шлюбі з 02 серпня 1974 року.

29. 24 травня 2005 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким заповіла своїй доньці ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку (пай), передану їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Світличанської сільської ради Варвинського району Чернігівської області.

30. 12 червня 2010 року приватним нотаріусом Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьовою-Гезердавою Н. О. відкрито спадкову справу № 2/2011 за заявою ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо майна померлої ОСОБА_5 .

31. ОСОБА_3 повідомила нотаруса, що належну їй обов`язкову частку в спадщині після померлої матері ОСОБА_5 вона не прийняла і приймати не буде.

32. 18 липня 2012 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з земельної ділянки, площею 6,0100 га, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 7421184000:06:000:0623, що розташована на території Світличненської сільської ради Варвинського району Чернігівської області.

33. 28 квітня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, яка складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , з посиланням на те, що вона фактично на день смерті проживала з матір`ю та була зареєстрована разом з нею за однією адресою.

34. 28 квітня 2016 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі статті 1261 ЦК України на 1/2 частку вказаної квартири.

35. 14 червня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері на будинок АДРЕСА_1 .

36. Згідно з копією інформаційного листа від 28 квітня 2021 року № 48/02-31, приватним нотаріусом Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьовою-Гезердавою Н. О. роз`яснено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, оскільки у копії виданого Світличненською сільською радою 01 лютого 1990 року свідоцтва

№ 127 про право особистої власності на домоволодіння, до складу якого він входить, власником майна зазначена ОСОБА_5 , тобто по батькові власника не відповідає інформації про померлу особу. Тому нотаріус не зміг встановити, що цей документ належав саме померлій ОСОБА_5 .

37. Згідно з копією свідоцтва № 137 від 01 лютого 1990 року про право особистої власності на домоволодіння, виконком сільської ради народних депутатів с. Світличне засвідчив, що ціле домоволодіння, яке у цілому складається з 1 жилого будинку, розташоване в указаному селі по

АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_5 на праві особистої власності. У свідоцтві вказано, що його видано на підставі рішення виконкому Варвинської районної ради народних депутатів № 13 від 25 березня 1988 року.

38. В архівній копії рішення виконавчого комітету Варвинської районної ради народних депутатів від 25 березня 1998 року № 53 «Про оформлення прав власності на житлові будинки сіл Гнідинці, Журавка, Світличне, Калиновиця» вказано, що виконкомом вирішено визнати право особистої власності на житлові будинки за громадянами сіл згідно з списками-додатками, і що ці списки-додатки відсутні. Архівний відділ Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області у листі від 08 червня 2022 року № 07-11/221 також повідомив, що у справі не виявлено списків-додатків, зазначених у згаданому рішенні від 25 березня 1988 року № 53. Згідно з довідкою Світличненської сільської ради від 05 січня 2018 року № 11, документи стосовно видачі свідоцтва на право особистої власності ОСОБА_5 на житловий будинок, що є об`єктом судового розгляду, в сільській раді відсутні.

39. З дослідженої судом інвентаризаційній справі № 238 на домоволодіння

АДРЕСА_1 вбачається, що заведена КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради виконана під копірку, але з оригінальним підписом начальника Бюро. У ній наявна паперова копія свідоцтва про право особистої власності на це домоволодіння АДРЕСА_2 , виданого 01 лютого 1990 року виконавчим комітетом Світличненської сільської ради народних депутатів Варвинського району Чернігівської області на ім`я ОСОБА_5 . Також в інвентаризаційній справі міститься другий примірник довідок цього Бюро від 08 червня 2016 року № 1008 і від 14 квітня 2021 року № 749, які видавалися ОСОБА_1 , про те, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на будинок, який є об`єктом судового розгляду, в цілому на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння, що видане Світличненською сільською радою 01 лютого 1990 року, зареєстровано за ОСОБА_5 .

40. Згідно з копією довідки Варвинської районної державної адміністрації

від 05 січня 2018 року № 08-13/1, будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в архіві відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Варвинської районної державної адміністрації відсутній.

41. Згідно з довідкою Світличненської сільської ради від 23 березня 2016 року № 122, ОСОБА_2 з 04 липня 1974 року зареєстрований за адресою: колгосп імені Кірова, с. Світличне. Разом з ним в одному господарстві, згідно з погосподарськими книгами по 1990 рік, були зареєстровані: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка ОСОБА_12 , 1980 року народження. Мати

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибула з господарства у

Варву у 1986 році.

42. Відповідно до довідки Світличненської сільської ради від 28 березня

2016 року № 125, ОСОБА_13 , 1949 року народження, була зареєстрована у вищевказаному домогосподарстві до 1966 року; з 1967 року остання в його складі не зареєстрована.

43. Згідно з довідкою Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 08 червня 2022 року № 02-25/1437, за документами постійного зберігання Світличненського старостинського округу Варвинської селищної ради за період з 1974 року по 1976 рік виявлено такі відомості стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 згідно з погосподарською книгою № 2 Світличненської сільської ради за 1974-1976 роки, сторінка № 10, особовий рахунок № НОМЕР_2 (по земельній шнуровій книзі № 108). У списку членів сім`ї: ОСОБА_5 - голова сім`ї, ІНФОРМАЦІЯ_9 , вписані ОСОБА_2 - син, ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, середня освіта, місце роботи - колгосп ім. Кірова, посада - шофер, та ОСОБА_4 - невістка, ІНФОРМАЦІЯ_7 , українка, середня освіта, місце роботи - Гнідинці, завод, учетник (так в документі); наступні зміни в її роботі: 1976 рік - колгосп ім. Кірова, обліковець; відмітка про прибуття в господарство - липень 1974 року.

44. Згідно з довідкою Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 09 червня 2022 року № 02-25/1447, за документами постійного зберігання Світличненського старостинського округу Варвинської селищної ради за період з 1977 року по 1990 рік виявлено відомості стосовно вибуття з господарства ОСОБА_5 . Остання, починаючи з

1977 року, проживала в с. Світличне; 1986 рік - присутній запис про вибуття у ОСОБА_14 (так в документі).

45. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 лютого 2023 року № 321684477, житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 96,5 кв. м, житлова площа - 52,7 кв. м, на підставі технічного паспорта було зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 20 травня 2016 року.

46. Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 076368 від 13 січня 2005 року, виданого на підставі рішення 12 сесії 24 скликання Світличненської сільської ради від 15 червня 2004 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по АДРЕСА_1 ; її цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер 7421184000:01:000:0239.

47. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року у справі № 731/537/19 скасовано запис державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області Козлової О .А. про право власності № 14639724 від 20 травня 2016 року, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будинок

АДРЕСА_1 .

48. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області

від 16 березня 2021 року у справі № 731/365/16-ц відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом з тих підстав, що до участі у справі не залучено належного відповідача - Варвинську селищну об`єднану територіальну громаду в особі Варвинської селищної ради.

49. Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області

від 01 листопада 2021 року у справі № 731/330/21 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності померлій ОСОБА_5 свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , виданого 01 лютого 1990 року виконавчим комітетом Світличненської сільської ради народних депутатів Варвинського району Чернігівської області на ім`я ОСОБА_5 , залишено без розгляду.

50. З копій технічних паспортів на будинок вбачається, що станом

на 08 червня 1989 року власником будинку зазначено ОСОБА_5 (БТІ); станом на 21 квітня 2016 року, зазначено, що цей технічний паспорт виготовлено на замовлення ОСОБА_1 (КП «Прилуцьке МБТІ»); станом на 21 квітня 2016 року, зазначено, що цей паспорт виготовлено на замовлення ОСОБА_2 (КП «Прилуцьке МБТІ»).

51. Відповідно до копій замовлень, робочих проєктів на газифікацію літньої кухні від 1992 року та на установку лічильника газу від 1998 року

по АДРЕСА_1 , їх замовником значиться ОСОБА_2 . Відповідно до копій договорів про приєднання до електричних мереж та про користування електричною енергією від 06 червня 2005 року та від 30 червня 2005 року, копії технічних умов № 20 про приєднання до електропостачання, ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за цією ж адресою.

52. За інформацією Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 02 лютого 2023 року № 02-25/228 державна реєстрація права власності на земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не проводилась; 02 листопада 2020 року запис про реєстрацію права власності на цей житловий будинок було скасовано на підставі рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року

№ 731/537/19, яке було залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року.

53. Згідно з довідкою Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 25 квітня 2023 року № 02-42/2, за документами постійного зберігання Світличненського старостинського округу Варвинської селищної ради Прилуцького району за період з 1991 по 1995 роки виявлено такі відомості стосовно господарства ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; суспільна група господарства на 01 січня 1991 року, 01 січня 1992 року та на 01 січня

1993 року - колгосп): у списку членів господарства записаний першим ОСОБА_2 - голова, ІНФОРМАЦІЯ_12 року, стать - чоловіча, національність - українець, освіта - середня загальна, місце роботи і посада на 01 січня 1991 року, 01 січня 1992 року та на 01 січня 1993 року - к-п Кірова, шофер, на 01 січня 1994 року - Світличненська школа - слюсар-кочегар; ОСОБА_4 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_10 , стать - жіноча, національність - українка, освіта - середня загальна, місце роботи і посада на 01 січня 1991 року, 01 січня 1992 року, 01січня 1993 року - к-п Кірова, заправщик; на 01 січня 1994 року - соцпрацівник; ОСОБА_12 - дочка,

ІНФОРМАЦІЯ_11 , стать - жіноча, національність - українка, освіта - учениця Світличненської школи (на 01 січня 1991 року - 5 класу, на

01 січня 1992 року - 6 класу, на 01 січня 1993 року - 7 класу, на 01 січня 1994 року - 8 клас).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

54. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

55. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

56. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

57. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

58. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

59. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

60. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

61. Згідно з доводами касаційної скарги справа в касаційному порядку переглядається у частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5 на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 . В іншій частині оскаржена постанова Чернігівського апеляційного суду

від 06 червня 2023 року, якою залишено без змін рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2022 року щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа сторонами не оскаржується, а тому з огляду на положення частини першої статті 400 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку.

62. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в касаційному порядку постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року не оскаржують.

63. Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщоце право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

64. Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

65. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

66. Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

67. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

68. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

69. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України)

70. Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

71. Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

72. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, серед іншого, видають свідоцтва про право на спадщину.

73. Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

74. Отже, оформлення спадкових прав з видачею свідоцтва про право на спадщину здійснюють нотаріуси.

75. Суди ж розглядають спори з приводу захисту спадкових прав у разі їх порушення, оспорення чи/та невизнання (частина перша статті 4 ЦПК України) або в разі оскарження особою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (статті 49, 50 Закону України «Про нотаріат»).

76. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду.

77. Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена, це може бути підставою для відмови у позові.

78. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду

від 18 червня 2018 року у справі № 182/8267/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 643/20546/14-ц, від 13 травня 2022 року у справі № 552/4460/20,

від 19 травня 2022 року у справі № 636/1853/18, від 25 травня 2022 року у справі № 298/1618/19, від 08 грудня 2022 року у справі № 518/164/20.

79. Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , встановлено, що 14 червня 2016 року ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьової-Гезердави Н. О. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яку вона прийняла, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

80. Інформаційним листом від 28 квітня 2021 року № 48/02-31 приватний нотаріус Варвинського районного нотаріального округу Пушкарьова- Гезердава Н. О. роз`яснила позивачці про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , з огляду на невідповідність зазначеного у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння по батькові власника майна, а саме ОСОБА_5 інформації про померлу особу-спадкодавицю - ОСОБА_5 .

81. Встановивши, що рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд з огляду на відсутність заперечення сторін спору, задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту належності вищезгаданого свідоцтва спадкодавцю ОСОБА_5 , що слугувало єдиною визначеною нотаріусом перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне майно у судовому порядку.

82. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

83. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

84. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин в оскаржуваній частині, нормами права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

85. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

86. Висновок апеляційного суду в мотивувальній частині його постанови про наявність у позивачки права на оформлення свідоцтва про право на спадщину щодо 1/4 частини спірного домоволодіння зроблений за результатами оцінки усіх доказів у їх сукупності, зокрема копій документів: державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_2 , довідок Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо членів колгоспного двору, технічних паспортів на домоволодіння, рішення виконавчого комітету Варвинської районної ради народних депутатів від 25 березня 1998 року № 53, списки-додатки до якого відсутні, свідоцтва про № 137 від 01 лютого 1990 року.

87. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

88. Посилання касаційної скарги на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах колегія суддів відхиляє.

89. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у тих випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

90. Зі змісту вказаної норми права вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

91. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

92. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак у касаційній скарзі відсутнє відповідне обґрунтування яку норму права повинен був застосувати суд апеляційної інстанції, а також щодо якої норми права відсутній висновок суду касаційної інстанції. Характер доводів касаційної скарги свідчить про переоцінку наявних у матеріалах справи доказів, що з огляду на положення статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

93. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

94. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткаченко Н. М., які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ткаченко Наталія Миколаївна, залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович