Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.05.2019 року у справі №466/10045/17

Постанова

Іменем України

19 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 466/10045/17

провадження № 61-7818св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року у складі судді Свірідової В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р.

П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") про визнання незаконним розпорядження, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним наказу.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 13 лютого 2003 року вона прийнята на роботу до відповідача, з 01 лютого 2008 року займала посаду заступника начальника відділу по роботі із проблемними активами філії - Львівського обласного управління AT "Ощадбанк", з якої 14 грудня 2016 року її незаконно звільнено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року її поновлено на посаді заступника начальника відділу по роботі із проблемними активами та стягнуто із відповідача на її користь 73 406,04 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Вказане рішення суду в частині поновлення на роботі відповідачем у повній мірі не виконано, а саме: не відновлено попередніх умов її праці, не вжито заходів для призначення (переведення) її на посаду в структурний підрозділ, де знаходиться (виконується) робота (трудова функція), і фактично вона не допущена до виконання попередніх обов'язків, які виконує інша особа.

Розпорядженням від 13 грудня 2017 року № 8423 "Про виконання завдань, віднесених до обов'язків Ванчишин Р. 3." на неї покладено обов'язки, які не передбачені трудовим договором та які суперечать згаданому судовому рішенню, а тому вказане розпорядження підлягає визнанню судом недійсним.

Крім того, після відкриття провадження у цій судовій справі відповідач наказом від 09 січня 2018 року № 28-к "Про заходи дисциплінарного стягнення" за невиконання нею оскаржуваного незаконного розпорядження № 8423,16 січня 2018 року оголосив догану.

Із урахуванням наведеного, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати незаконним розпорядження відповідача від 13 грудня 2017 року № 8423 "Про виконання завдань, віднесених до обов'язків ОСОБА_1"; визнати недійсним наказ від 09 січня 2018 року № 28-к "Про заходи дисциплінарного стягнення", стягнути із відповідача на її користь 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту невиконання позивачем завдань, передбачених розпорядженням відповідача від 13 грудня 2017 року № 8423, та посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією. Відповідачем із додержанням усіх норм чинного законодавства застосовано заходи дисциплінарного стягнення щодо позивача, будь-яких порушень допущено не було.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем порушено трудову дисципліну шляхом не виконання нею розпорядження начальника Львівського обласного управління банку від 13 грудня 2017 року № 8423, сам факт оскарження якого в судовому порядку не є правовою підставою для його невиконання. Позивачем не зазначено, чим саме вказане розпорядження порушує закон та суперечить рішенню Шевченківського районного суду м. Львова від 16 травня 2017 року та рішенню Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, а також не зазначено, яка саме робота, зазначена у розпорядженні не обумовлена трудовим договором.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем фактично не виконано рішення Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, яким зобов'язано поновити позивача на попередній посаді. Оспорюване розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423 видане на виконання посадової інструкції від 11 грудня 2017 року, із якою позивач не ознайомлена. Крім того, проект посадової інструкції від 11 грудня 2017 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів, має довільну форму, у матеріалах справи відсутній наказ про затвердження посадової інструкції. В оспорюваному наказі про оголошення догани не зазначено, у чому саме полягає порушення трудової дисципліни, не вказано фактичних обставин, які стали підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Відповідач до застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача не зажадав від неї письмових пояснень. У період із 02 по 15 січня 2018 року позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідним листом непрацездатності, що унеможливлювало виконання належним чином її трудових обов'язків.

У травні 2019 року від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що 13 лютого 2003 року ОСОБА_1 прийнята на роботу у ПАТ "Державний ощадний банк України".

Із 01 лютого 2008 року ОСОБА_1 займала посаду заступника начальника відділу по роботі із проблемними активами філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк".

Наказом від 14 грудня 2016 року № 2833-к ОСОБА_1 звільнено з посади у зв'язку із відмовою від продовження роботи, внаслідок зміни істотних умов праці згідно з пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу по роботі із проблемними активами філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" із 14 грудня 2016 року. Стягнуто із ПАТ "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 14 грудня 2016 року по 16 травня 2017 року в сумі 73 406,04 грн.

Наказом від 01 листопада 2017 року №17-15-к на виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, скасовано наказ від 16 травня 2017 року № 697-к про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення; визнано недійсним наказ від 14 грудня 2016 року № 2833-к про звільнення з посади заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами із 14 грудня 2016 року з посадовим окладом 5 000,00 грн на місяць.

11 грудня 2017 року начальником філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" Романів І. М. затверджено посадову інструкцію заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами.

Цього ж дня ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом посадової інструкції, проте від підпису про ознайомлення з посадовою інструкцією відмовилася, про що 11 грудня 2017 року складено відповідний акт, підписаний начальником відділу кадрового адміністрування ОСОБА_4, заступником начальника відділу кадрового адміністрування ОСОБА_3 та головним економістом відділу кадрового адміністрування ОСОБА_5 Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підтвердили у судовому засіданні зазначені вище обставини.

Розділом 2 посадової інструкції заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами від 11 грудня 2017 року визначено завдання та обов'язки заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами.

Відповідно до пунктів 1.2,1.4,2.1.11 вказаної посадової інструкції, заступник начальника відділу підпорядковується безпосередньо начальнику філії; у своїй діяльності керується внутрішніми нормативними документами банку, положенням про філію, цією посадовою інструкцією, а також наказами, розпорядженнями філії та центрального апарату; виконує інші обов'язки, визначені начальником філії, усні та письмові розпорядження начальника філії.

Згідно з пунктом 4.2 посадової інструкції заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами від 11 грудня 2017 року у випадку невиконання своїх обов'язків, заступник начальника відділу може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності та/або матеріальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів банку.

Відповідно до пункту 4.1.3 посадової інструкції, заступник начальника відділу несе відповідальність за невиконання наказів, розпоряджень та інших доручень керівництва філії, Центрального апарату.

Із розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423 "Про виконання завдань, віднесених до обов'язків ОСОБА_1" убачається, що у зв'язку з поновленням на посаді заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами ОСОБА_1, та з метою забезпечення виконання завдань та обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, начальник управління Романів І. М. зобов'язує:

1. Начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення ОСОБА_7 забезпечити передачу справ по проблемних кредитах, вказаних у пункті 2.2 цього розпорядження з відділу реструктуризації заборгованості та стягнення до заступника начальника відділу по роботі з проблемними активами.

2.3аступнику начальника відділу по роботі з проблемними активами ОСОБА_1. прийняти з відділу реструктуризації заборгованості та стягнення справи по проблемних кредитах, вказаних у пункті 2.2 цього розпорядження, про що скласти відповідний акт прийому-передачі не пізніше 15 грудня 2017 року. На підставі наглядових справ по проблемних кредитах ВАТ "Маслосоюз", ДГІ завод Буддеталь, МПП "Вікторія ", ТОВ "Адем", які передано з відділу реструктуризації заборгованості до відділу по роботі з проблемними активами, відповідно до вимог чинних положень Ощадбанку, що містяться на порталі AT "Ощадбанк", виконати комплекс заходів щодо списання їх за рахунок резерву згідно з планом заходів зі списання кредитів юридичних справ (додаток 1). Кожної п'ятниці особисто подавати начальнику філії Львівського обласного управління письмовий звіт про виконану роботу згідно з планом заходів. Щоденно ознайомлюватись із вхідною кореспонденцією, шо надходить на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 не приступила до виконання розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423, що підтверджується службовими записками начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення ОСОБА_7 від 14 та 27 грудня 2017 року.

22 та 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 надано службову записку начальнику управління Романіву І. М., у якій вона повідомила, що оскаржує в суді незаконне розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423.

За невиконання завдань, поставлених розпорядженням начальника філії - Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" Романіва І. М. від 13 грудня 2017 року № 8423 та посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, наказом від 09 січня 2018 року № 28-к начальника філії - Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" Романіва І. М. оголошено догану заступнику начальника відділу по роботі з проблемними активами філії - Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_1

Нормативно-правове обґрунтування

У статті 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно з частиною 1 статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Догана є найменш суворим стягнення за порушення трудової дисципліни та заходом особистого немайнового характеру.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі наданих сторонами доказах, встановивши, що позивач не виконувала завдань, покладених на неї розпорядженням начальника філії - Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" Романіва І. М. від 13 грудня 2017 року № 8423, та посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, при цьому позивач не навела поважних причин, які б виключали її вину у такому невиконанні, обґрунтовано виходив із того, що позивачем порушено трудову дисципліну.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не порушено вимог трудового законодавства України під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача про визнання незаконним спірного розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423, визнання недійсним спірного наказу від 09 січня 2018 року № 28-к та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню через безпідставність.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач до застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача не зажадав від неї письмових пояснень, спростовуються наявними у матеріалах справи доказах, а саме службовою запискою від 29 грудня 2017 року, наданою ОСОБА_1 на виконання службової записки начальника відділу кадрового адміністрування ОСОБА_4 від 28 грудня 2017 року № 13-19 щодо надання пояснень про причини невиконання посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, та завдань, визначених розпорядженням від 13 грудня 2017 року №
8423.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що у період із 02 по 15 січня 2018 року вона перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідним листом непрацездатності, що унеможливлювало виконання належним чином її трудових обов'язків, є необґрунтовані, оскільки позивач не приступила до виконання розпорядження від 13 грудня 2017 року № 8423 у період із 13 по 27 грудня 2017 року, тобто 14 календарних днів, що підтверджується службовою запискою начальника відділу реструктуризації та стягнення заборгованості ОСОБА_7 від 27 грудня 2017 року та службовою запискою начальника відділу кадрового адміністрування ОСОБА_4 від 28 грудня 2017 року, у зв'язку із чим притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частини 1 статті 13 ЦПК України випадках.

Статтею 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зі змісту позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог убачається, що позивач під час звернення до суду першої інстанції не посилалася на обставини щодо її перебуванні у період із 02 по 15 січня 2018 року у відпустці, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, будь-які докази із цього приводу суду не надавала, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити такі обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що копію листка непрацездатності серії АДП № 380841 надано позивачем у липні 2018 року до суду апеляційної інстанції. У порушення вимог статті 367 ЦПК України позивач не надала доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від неї, а тому апеляційний суд не мав процесуальних повноважень приймати вказаний доказ.

Враховуючи наведене, посилання заявника на обставини щодо її перебуванні у період із 02 по 15 січня 2018 року у відпустці, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, є безпідставними.

Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик