Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 01.05.2019 року у справі №389/495/18 Ухвала КЦС ВП від 01.05.2019 року у справі №389/49...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 389/495/18

провадження № 61-8147св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко Алла В'ячеславівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Суровицької Л. В., Черненка В. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ФОП ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А. В., про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів та скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить:

земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11,1132 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 0803363, який був виданий Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 03 жовтня 2006 року;

земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ - КР № 027997, який був виданий Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 21 травня 2002 року.

Позивач вказував, що жодних договорів оренди, ні з ОСОБА_2, ні будь з ким іншим не укладав, а тому був змушений звернутися із заявою до ГУНП в Кіровоградській області про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно висновку експерта № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження № 12017120160001492, внесеного до ЄРДР 28 липня 2017 року, підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі, зареєстрованого 14 лютого 2007 року за № 61, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис, розташований у графі "підпис" у дорученні б/д, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Оскільки позивач договір оренди земельної ділянки б/н від 14 лютого 2007 року не підписував і відповідно не було проявлено його вільного волевиявлення на укладення цих договорів.

ОСОБА_1 просив:

визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею
11.1132 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 61;

визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 60;

скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11.1132 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 61;

скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 60;

скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права за № 201180751 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Бондаренко А. В. ;

скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права за № 20180309 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Бондаренко А. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Ябчик Н. М., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею
11.1132 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 61.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 60.

Скасовано державну реєстрацію (запис) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11.1132 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 61.

Скасовано державну реєстрацію (запис) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 60.

У задоволенні вимог про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права за № 201180751 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Бондаренко А. В. відмовлено.

У задоволенні вимог про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права за № 20180309 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Бондаренко А. В. відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

згідно висновку експерта № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження № 12017120160001492, внесеного до ЄРДР 28 липня 2017 року, підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (11,1132 га), зареєстрованому 14 лютого 2007 року за № 61, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (5,56 га), зареєстрованому 14 лютого 2007 року за № 60, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис, розташований у графі "підпис" у дорученні б/д, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, що свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на їх укладення. Тому оспорювані договори оренди землі підлягають визнанню недійсними;

суд першої інстанції критично оцінив та не прийняв як належний доказ висновок експерта ОСОБА_3 з ПП "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" № 42/18 від 24 вересня 2018 року, в якому зазначено, що підписи в графі "Орендодавець: ОСОБА_1" в 2-х екземплярах договору оренди землі від 14 лютого 2007 року м.

Знам'янка, виконані самим ОСОБА_1, оскільки відповідно до реєстру атестованих судових експертів кваліфікаційне свідоцтво № 755, видане на ім'я ОСОБА_3 від 23 травня 2012 року визнано недійсним на підставі наказу № 12 від 29 квітня 2016 року. Крім того об'єктом дослідження були електрофотокопії договорів оренди землі, що є неприпустимим, оскільки почеркознавча експертиза відповідно до "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом МЮ України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, проводиться лише на підставі оригіналів документів;

відповідно до частин 2 , 5 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у чинній редакцій) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. При цьому внесення змін до записів державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому частин 2 , 5 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"). Тому у разі набрання рішенням законної сили в частині визнання спірних договорів недійсними позивач буде мати право звернутись до державного реєстратора із заявою про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки, а у випадку отримання відмови у цьому - оскаржити це рішення державного реєстратора у встановленому законом порядку. У зв'язку із цим вимога позивача про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права за № 20180751 та за № 20180309, внесених 25 квітня 2017 року державним реєстратором приватним нотаріусом Бондаренко А. В. не підлягає задоволенню;

на підставі статті 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8 604,80 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року в частині задоволення позову про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації договорів оренди землі, а також в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судових витрат - скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А. В., про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації договорів - відмовлено.

У частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А. В., про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права - залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

при зверненні із позовом позивач посилався на те, що він не підписував спірні договори, а відповідно не укладав їх, але ці доводи ОСОБА_1 суперечать його попередній поведінці щодо отримання орендної плати протягом багатьох років дії спірних договорів і його дії спрямовані на ухилення від взятих на себе зобов'язань пов'язаних із зазначеними правовідносинами. Матеріалами справи підтверджується факт отримання орендної плати за користування земельними ділянками на підставі оспорюваних договорів. Таким чином відповідач користується земельною ділянкою з дня укладення спірних договорів, що свідчить про фактичну передачу земельних ділянок, за користування якими відповідач сплачував орендну плату позивачу;

визнаючи недійсними оспорювані договори суд першої інстанції послався на відсутність волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення даних договорів, оскільки він їх не підписував. Факт не підписання договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та відповідачем суд вважав встановленим та підтвердженим висновком експерта № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження № 12017120160001492. Проте цей висновок експертизи не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки експертиза призначалася та була проведена в межах кримінального провадження;

з дня реєстрації оспорюваних договорів, а саме з 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 було відомо про існування оспорюваних договорів, оскільки він отримував орендну плату на підставі цих договорів, а тому виконувалися істотні умови договорів оренди землі. З позовом про визнання недійсними договорів оренди землі, з посиланням на відсутність волевиявлення на їх укладення, ОСОБА_1 звернувся лише 28 лютого 2018 року. Тому висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсними договорів оренди землі не відповідає обставинам справи;

позивач не довів як своєї необізнаності щодо існування договорів, так і незнання їх правової змістовності, а тому, з урахуванням виконання з боку сторін у справі протягом тривалого часу їх умов, свідчить про фактичну реалізацію угод.

Аргументи учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивач посилався на відсутність волевиявлення на укладення оспорюваного договору, оскільки на реєстрацію надано договір оренди, зміст якого не відповідає підписаному ним. Підпис на зареєстрованому договорі є підробленим.

Апеляційний суд не врахував, що волевиявлення особи на укладення договору має прояв у власноручному підписі договору, або у підписі правочину від його імені на підставі відповідного доручення; відсутність підпису однієї із сторін договору свідчить про порушення при укладенні договору вимог частини 3 статті 203 ЦК України, тобто свідчить про відсутність вільного волевиявлення сторони правочину та недотримання сторонами вимог частини 4 статті 203 ЦК України щодо укладення правочину у формі, встановленій законом. Відповідач не ставив питання про визнання оспорюваного договору дійсним з тих підстав, що позивач тривалий час виконував умови договору, отримуючи оренду плату, тобто, відповідач не спростував доводів позивача про недійсність договору. Сама по собі обставина щодо отримання позивачем орендної плати не свідчить про укладення договору оренди земельної ділянки і його дійсність та відповідність вимогам статті 203 ЦК України. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 379/1727/15-ц (провадження № 61-6676св18);

суд апеляційної інстанції необґрунтовано вказав про те, що висновок експертизи не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки призначалася та була проведена в межах кримінального провадження. Можливість використання висновку експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, підтверджується ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2013 року у справі № 6-21941св13, від 18 червня 2014 року у справі № 6-14202св14, від 24 травня 2017 року у справі № 371/1898/15-ц;

висновок апеляційного суду про те що, оскільки позивач отримував орендну плату йому було відомо про існування спірних договорів, не відповідає висновку, викладеному в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року у справі № 371/1898/15-ц;

мотивувальна частина постанови апеляційного суду не містить нормативного обґрунтування, відсутні будь-які мотиви на підставі яких суд визнав доводи відповідача, відхиляючи нормативне обґрунтування доводів позивача;

позивач договір оренди землі з відповідачем не підписував, інших осіб на вчинення такого правочину від свого імені не уповноважував, прав та обов'язків орендодавця на вказаних в оспорюваному договорі умовах не набув, відповідач отримав земельну ділянку у користування без досягнення домовленості щодо конкретних умов і зобов'язань. Згідно статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року оскаржується у касаційному порядку лише у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації (записів) договорів оренди землі.

Постанова Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у частині позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію іншого речового права не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

У вересні 2019 року ФОП ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Відзив мотивований тим, що:

оскільки договори оренди землі було зареєстровано, то державою було визнано факт переходу до ФОП ОСОБА_2 права оренди вказаних земельних ділянок згідно договорів оренди землі від 14 лютого 2007 року;

оскільки судом у цій справі експертиза не призначалась, то висновок експертизи, проведеної у рамках кримінального провадження, є письмовим доказом, який має оцінюватися за правилами статті 89 ЦПК України;

порівняльні зразки підпису ОСОБА_1, надані на проведення експертизи № 293 від 13 грудня 2017 року, не відповідали об'єкту, що досліджується ні за часом виконання, ні за формою документа, ні за його змістом та цільовим призначенням.

Почерк людини може змінюватися з плином часу, тому для проведення експертизи вільні зразки повинні відповідати об'єкту який досліджується, за часом виконання, та подаються в кількості не менше ніж на 15 аркушах. Експерту не було надано жодного зразка підпису який би відповідав за часом виконання моменту укладення договору (2007 рік), натомість всі надані зразки датовані другою половиною 2017 року (понад 10 років);

суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, тому звернувся до ПП "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" з клопотанням щодо проведення почеркознавчої експертизи. Згідно висновку експерта № 18/42 від 24 вересня 2018 року підписи в договорах оренди виконані ОСОБА_1;

в апеляційному суді відповідач також заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте позивач не з'являвся в судові засідання, а суд був позбавлений можливості відібрати зразки підпису і призначити експертизу у справі без участі позивача;

з дня реєстрації оспорюваних договорів, а саме з 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 було відомо про існування оспорюваних договорів. Позивач з моменту укладення договорів отримував орендну плату на підставі цих договорів, а тому виконувалися істотні умови договорів оренди землі. Позивачем не доведено факт не підписання договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та відповідачем.

Позивач визнав, що укладав договори оренди землі з відповідачем у 2007 році, і підтверджує ці обставини у заявах на адресу відповідача;

у 2011 році позивач підписав згоду на передачу в суборенду земельних ділянок.

Вказані згоди мають посилання на договори оренди землі від 14 лютого 2007 року та є доказом того, що позивачу в 2011 році було відомо про наявність договорів оренди землі від 14 лютого 2007 року. Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 146/295/16-ц зробив висновок по застосуванню частини 1 статті 261 ЦК України. За змістом цієї норми для визначення початку перебігу позовної давності мас значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Тому окремою підставою для відмови у позові є відмова в зв'язку з пропуском позовної давності.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належить:

земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11,1132 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР № 0803363, який був виданий Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 03 жовтня 2006 року;

земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ - КР № 027997, який був виданий Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 21 травня 2002 року.

14 лютого 2007 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га, згідно державного акту серії ІІІ-КР № 027997. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 60.

14 лютого 2007 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11.1132, згідно державного акту серії КР № 080363. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований Знам'янським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру" 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди землі за № 61.

Оспорювані договори оренди земельних ділянок зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А. В., що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

При зверненні із позовом ОСОБА_1 посилався на те, що він не підписував оспорювані договори.

Згідно висновку експерта № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження № 12017120160001492, внесеного до ЄРДР 28 липня 2017 року, підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (11,1132 га), зареєстрованого 14 лютого 2007 року за № 61, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (5,56 га), зареєстрованого 14 лютого 2007 року за № 60, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис, розташований у графі "підпис" у дорученні б/д, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Згідно частини 2 статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що "підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що "правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки. Крім того, мотивуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначила, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України та доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорах про недійсність договору для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. Між тим, статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований. Отже, враховуючи конкретні встановлені судами обставини справи, що розглядається, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зроблено висновок, що "за частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписував, умови їх не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику цих земельних ділянок, покликаючись до умов договорів, підписаних невстановленою особою замість позивача. Суди попередніх інстанцій повно та достеменно встановили обставини справи, за якими спірні договори позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цих договорів не погоджував.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам 2 , 3 статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)). Тому у позові слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, позаяк суд розглядає питання про застосування позовної давності лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 69-73,137-139), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 65-66)). Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки".

Суди встановили, що згідно висновком експертизи № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеної Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження № 12017120160001492, внесеного до ЄРДР 28 липня 2017 року, підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (11,1132 га), зареєстрованого 14 лютого 2007 року за № 61, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис розташований у графі "Підписи сторін: Орендодавець" у договорі оренди землі (5,56 га), зареєстрованого 14 лютого 2007 року за № 60, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис, розташований у графі "підпис" у дорученні б/д, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

За таких обставин, договори оренди землі від 14 лютого 2007 року є неукладеними і не можуть визнаватися недійсними. Тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Доводи відзиву про те, що згідно висновку експерта № 18/42 від 24 вересня 2018 року ПП "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" підписи в договорах оренди виконані ОСОБА_1, колегія суддів відхиляє.

Як встановлено судом першої інстанції відповідно до реєстру атестованих судових експертів кваліфікаційне свідоцтво № 755, видане на ім'я ОСОБА_3 від 23 травня 2012 року визнано недійсним на підставі наказу № 12 від 29 квітня 2016 року.

Крім того об'єктом дослідження були електрофотокопії договорів оренди землі, що є неприпустимим, оскільки почеркознавча експертиза відповідно до "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом МЮ України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, проводиться лише на підставі оригіналів документів.

У частинах 1 -3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз рішення суду першої інстанції свідчить, що суд першої інстанції оцінив висновок експерта № 18/42 від 24 вересня 2018 року ПП "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" у сукупності із висновком експертизи № 293 від 13 грудня 2017 року, проведеної Кіровоградським НДЕКЦ МВС України.

Посилання про те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року повернуто представнику відповідача заяву (клопотання) про призначення судово-почеркознавчої експертизи у зв'язку із ненаданням доказів сплати судового збору (Т. 1, а. с. 234,235). У суді апеляційної інстанції питання про призначення експертизи було знято за заявою представника відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання (Т. 2, а. с. 115) та звукозаписом судового засідання 14 березня 2019 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: "реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 1,2056 га, яка розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, реєстрація права оренди ТОВ "Міжлісся" на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_4 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної ДП "Центр державного земельного кадастру" щодо земельної ділянки площею 1,2056 га, яка належить ОСОБА_4 та розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Оскільки договори оренди землі від 14 лютого 2007 року є неукладеними, тому саме із цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі, проведена 14 лютого 2007 року. Тому в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про їх задоволення, проте помилився з мотивами, а тому мотивувальну частину рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши в редакції цієї постанови. Натомість апеляційний суд помилково скасував рішення суду в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; постанову апеляційного суду змінити в мотивувальній в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін; постанову апеляційного суду скасувати у частині позовних вимог про скасування державної реєстрації (записів) договорів оренди землі і рішення суду першої інстанції у цій частині змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Згідно частин 1 , 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції визнав документально підтверджені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8 604,80 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2
868,30 грн.


ОСОБА_1 сплачено судовий збір: 704,80 грн за подання позову (Т. 1, а. с. 1) та 5
638,40 грн
(за 4 вимоги немайнового характеру) за подання касаційної скарги.

Тому з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають пропорційному стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору.

Керуючись статтями 141, 400 та 412, 413 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко Алла В'ячеславівна, про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11.1132 га, зареєстрованого 14 лютого 2007 року, та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га, зареєстрованого 14 лютого 2007 року, змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко Алла В'ячеславівна, про скасування державної реєстрації (запису) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0247 площею 11.1132 га та скасування державної реєстрації (запису) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га, скасувати.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко Алла В'ячеславівна, про скасування державної реєстрації (запису) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером undefined площею 11.1132 га та скасування державної реєстрації (запису) договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0249 площею 5,56 га змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у скасованій частині втрачає законну силу.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 524 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору та 2 868,30 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати