Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №563/177/20
Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №563/177/20
Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №563/177/20

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 563/177/20

провадження № 61-8618св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

заявник - Корецька міська рада Рівненської області,

заінтересована особа - Корецька районна державна адміністрація Рівненської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 23 березня 2020 року у складі судді Кулика Є. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С. у справі за заявою Корецької міської ради Рівненської області, заінтересована особа - Корецька районна державна адміністрація Рівненської області, про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Корець.

Короткий зміст заяви

24 лютого 2020 року Корецька міська рада Рівненської області звернулася до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Корець.

В обґрунтування заяви заявник зазначав, що на території АДРЕСА_1 знаходяться два об`єкти нерухомості, право власності на які не оформлено і власник майна відсутній.

З метою виявлення власника в газеті «Вісник Кореччини» від 24 березня 2018 року № 12 (348) опубліковано оголошення про початок процедури передачі безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Корець (вказаних об`єктів нерухомості).

Заявник вказував, що 07 листопада 2018 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Корецької районної державної адміністрації Рівненської області адмінбудівля та гараж взяті на облік як безхазяйне нерухоме майно.

З моменту початку процедури визнання майна безхазяйним до моменту звернення в суд минуло понад один рік та ніяких звернень від фізичних і юридичних осіб в міську раду не надходило.

Враховуючи викладене заявник просив передати у власність територіальної громади міста Корець в особі Корецької міської ради Рівненської області безхазяйне нерухоме майно, а саме адмінбудівлю загальною площею 68,9 кв. м, вартістю 36 984,14 грн та будівлю гаража загальною площею 130,8 кв. м, вартістю 70 210,82 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 23 березня 2020 року заяву задоволено. Передано безхазяйну нерухому річ, а саме адмінбудівлю загальною площею 68,9 кв. м, вартістю 36 984,14 грн та будівлю гаража загальною площею 130,8 кв. м, вартістю 70 210,82 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади міста Корець в особі Корецької міської ради Рівненської області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне нерухоме майно на момент взяття його Корецькою міською радою Рівненської області на облік як безхазяйного майна не перебувало у власності будь-яких осіб, і протягом одного року від дати публікації оголошення у засобах масової інформації про взяття цього майна на облік як безхазяйного жодна особа не заявила претензій на це нерухоме майно.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 23 березня 2020 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Корецького районного суду Рівненської області від 23 березня 2020 року.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні підстави вважати, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або обов`язки) ОСОБА_1 , оскільки вона не власником спірного майна. Договір купівлі-продажу від 26 квітня 2007 року, на який посилається ОСОБА_1 як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, укладено зі стороною, яка не була власником вищезазначених об`єктів нерухомості, а тому не мала права розпоряджатися цим майном. Більш того, зазначений договір є нікчемним.

За наведених обставин, апеляційний суд прийшов до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Корецького районного суду Рівненської області.

25 жовтня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15 лютого 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 398/3161/20.

Заявник зазначає, що у справі існує спір про право, оскільки ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна (гаража та адмінбудівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження заявник вказує, що 26 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Рівнегаз» укладено договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу.

Крім того, було укладено договори оренди землі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3930 га, та сплачувалася орендна плата за землю.

Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи, не звернув увагу, що суд першої інстанції вирішив справу, не залучивши до участі ОСОБА_1 та ВАТ «Рівнегаз» (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року Корецька міська рада Рівненської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до інформації, наданої КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» від 02 березня 2018 року № 73 за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться приміщення адмінбудівлі «А-1», загальною площею 68,9 кв. м та будівля «Б-1» гараж, загальною площею 130,8 кв. м, право власності на які станом на 01 січня 2013 року не зареєстровано (а. с. 10).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 лютого 2020 року № 201212654 право власності, інші речові права, іпотека, обтяження за місцезнаходженням нерухомого майна на АДРЕСА_1 - відсутні (а. с. 11).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 07 листопада 2018 року № 144391761 адмінбудівлю загальною площею 68,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , взято на облік безхазяйного нерухомого майна (а. с. 8).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 07 листопада 2018 року № 144416824 будівлю гаража загальною площею 130,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , взято на облік безхазяйного нерухомого майна (а. с. 9).

З метою виявлення заінтересованої особи Корецька міська рада Рівненської області в газеті «Вісник Кореччини» від 24 березня 2018 року за № 12 (348) опублікувала оголошення про взяття на облік як безхазяйного майна вказаних вище адмінбудівлі та гаража (а. с. 7).

Відповідно до рішення Корецької міської ради Рівненської області від 16 травня 2019 року № 1219 АДРЕСА_1 було перейменовано на АДРЕСА_1 (а. с. 27).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України).

Згідно зі статтею 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначала, що вона має права на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26 квітня 2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Рівнегаз». Крім того, вона розпочала дії для реєстрації права власності на майно, зокрема виготовила технічні паспорти на будівлі.

У відзиві на касаційну скаргу Корецька міська рада Рівненської області зазначає, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , та використовує спірні приміщення для цієї мети. 25 лютого 2016 року між Корецькою міською радою Рівненської області та ОСОБА_1 було укладено попередній договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яку в подальшому за рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2017 року у справі 563/1288/16-ц було повернуто до земель комунальної власності.

Отже, у цій справі наявний спір про право, який може бути вирішено в порядку позовного провадження.

Ураховуючи, що у справі наявний спір про право на спірне нерухоме майно, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував у цій справі частину шосту статті 294 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ураховуючи, що у зазначеній справі існує спір про право, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню із залишенням без розгляду заяви Корецької міської ради Рівненської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади міста Корець.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 608/2493/18 (провадження № 61-10041св19), від 18 березня 2021 року у справі № 677/757/19 (провадження № 61-16387св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 398/3161/20 (провадження № 61-14334св21) та від 29 вересня 2022 року у справі № 686/6342/22 (провадження № 61-7724св22).

Надати оцінку дійсності договору купівлі-продажу від 26 квітня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «Рівнегаз», визначити наявність чи відсутність підстав для передачі безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади можливо лише в межах розгляду справи в порядку позовного провадження, а не в порядку окремого провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Виходячи з викладеного Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, залишення без розгляду заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади.

Керуючись статтями 294 400 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 23 березня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 липня 2022 року скасувати.

Заяву Корецької міської ради Рівненської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:А. І. Грушицький В. М. Ігнатенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк