Постанова

Іменем України

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 520/19028/19

провадження № 61-16772св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - заступник директора Департаменту супроводу операції Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» Борщевська Ірина Дмитрівна,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року в складі судді Пучкової І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника директора Департаменту супроводу операцій Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» Борщевської І. Д. (далі - Борщевська І. Д. ) та просив стягнути на його користь 713 109 600 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначав, що 18 червня 2019 року він відкрив у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк «Південний» (далі - ПАТ АБ «Південний») рахунок для отримання пенсії та соціальних виплат.

Наступного дня його викликав працівник банку та вручив лист, який терміново необхідно було відвезти до державної виконавчої служби. Ніяких повідомлень про арешт або блокування його рахунку від працівника банку він не отримував, хоча банк зобов`язаний був негайно проінформувати його про вказану обставину для вжиття заходів для розблокування банківського рахунку та безпроблемного отримання і користування грошовими коштами. Відповідач був обізнаний про те, що на вказаний рахунок зараховуються соціальні виплати, які є його єдиним джерелом доходу. Вказаними діями відповідач порушив умови банківського обслуговування, Закон України «Про захист прав споживачів» та норми українського і міжнародного права.

Відповідач незаконно змусив його відвезти повідомлення про відкриття нового рахунку до виконавчої служби, а також відмовився здійснювати перевірку законності й обґрунтованості накладення арешту та блокування соціальних рахунків, внаслідок чого свідомо заподіяв йому моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що внаслідок протиправних дій відповідача, яка неналежно виконувала свої трудові обов`язки, йому була заподіяна моральна шкода.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року в справі № 5-25кс11, від 08 листопада 2017 року в справі № 6-99цс17 та у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 331/5300/14 (провадження № 61-1847св17), від 06 березня 2018 року в справі № 910/19566/14, від 14 березня 2018 року в справі № 127/22669/17 (провадження № 61- 12455ск18), від 28 березня 2018 року в справі № 757/44693/15-ц, від 17 квітня 2018 року в справі № 200/11343/14-ц, від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11св17), від 25 квітня 2018 року в справі № 295/5011/15-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 752/13945/15-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 688/788/15-к, від 17 липня 2018 року в справі № 161/1372/16-к, від 01 серпня 2018 року в справі № 592/11194/14-ц, від 13 вересня 2018 року в справі № 461/4858/17 (провадження № 51-3060км18), від 26 вересня 2018 року в справі № 490/8831/15-ц (провадження № 61-4309св18), від 31 жовтня 2018 року в справі № 1527/2-451/11, від 12 грудня 2018 року в справі № 444/484/15-ц, від 30 січня 2019 року в справі № 235/5583/16-ц (провадження № 61-30301св18), від 18 березня 2019 року в справі № 21/303-08, від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), від 03 липня 2019 року в справі № 761/6875/15 (провадження № 61-13367св18), від 04 вересня 2019 року в справі № 761/40546/16-ц (провадження № 61-37090св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 285/3013/16 (провадження № 61-36001св18), від 03 жовтня 2019 року в справі № 642/6675/18, від 28 листопада 2019 року в справі № 261/0/15-18 (провадження № 11-557сап18), від 17 січня 2020 року в справі № 340/1018/19, від 01 липня 2020 року в справі № 751/7892/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 589/2313/18, від 02 грудня 2020 року в справі № 2-685/10 (провадження № 61-15324св19), від 10 лютого 2021 року в справі № 761/24143/19 (провадження № 61-17538св20), від 02 серпня 2021 року в справі № 711/841/14-ц (провадження № 61-8612св21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідачка навмисно та свідомо, зловживаючи службовим становищем, підроблюючи документа та використовуючи дискримінацію людей з інвалідністю, поставила під загрозу його життя та здоров`я, внаслідок чого завдала йому моральну шкоду.

Банк для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок. У разі, якщо у клієнта вже відкритий поточний рахунок у банку, клієнту не потрібно відкривати окремий рахунок для отримання соціальних виплат. Банку достатньо укласти з клієнтом додатковий договір до банківського рахунку, в якому передбачити обмеження щодо зарахування коштів. Відповідач це свідомо та навмисне не зробила, хоча була обізнана про те, що в нього вже був відкритий рахунок в цьому банку.

Третя особа - ПАТ АБ «Південний» не підтвердило, що відповідач отримувала згоду юристів чи інших профільних фахівців на вчинення проти нього дій, про які зазначено в позові.

Відповідач не довела відсутність її вини у заподіянні йому моральної шкоди.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.

31 грудня 2021 року матеріали справи № 520/19028/19 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 04 березня 2019 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1 було укладено договір комплексного банківського обслуговування шляхом підписання заяви-договору банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу, відповідно до умов якого банком на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні.

18 червня 2019 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1 було укладено договір комплексного банківського обслуговування шляхом підписання заяви-договору банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу, відповідно до умов якого банком на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні.

На виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавчий лист № 2-685/10, виданий Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 501 047,98 грн.

07 червня 2019 року ПАТ АБ «Південний» отримало постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30 травня 2019 року про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках, зокрема в ПАТ АБ «Південний» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, які належать боржнику ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що заступник директора Департаменту супроводу операції ПАТ АБ «Південний» Борщевська І. Д. незаконно наклала арешт його рахунок та була зобов`язана негайно проінформувати його про надходження постанови про накладення арешту на кошти боржника, однак, свідомо та навмисно не зробила цього, чим порушила Закон України «Про захист прав споживачів» та норми українського та міжнародного права. Відповідач незаконно змусила його відвезти повідомлення про відкриття нового рахунку до Державної виконавчої служби, та безпідставно відмовилась здійснювати перевірку законності й обґрунтованості арешту та блокування його рахунків, чим заподіяла йому моральну шкоду.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені вище норми матеріального права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що внаслідок рішень, дій чи бездіяльності відповідача йому завдана моральна шкода.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року та постанову Одеськогоапеляційного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко