Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 752/20365/16-ц

провадження № 61-24660св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Київська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року у складі судді Новак А. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Борисовій О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою, в якій просила встановити факт проживання її та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років, а саме з 1996 року по день його смерті.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що встановлення вказаного факту їй необхідно для вчинення дій з оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Голосіївський районний суд м. Києва заочним рішенням від 27 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 задовольнив. Встановив факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю заявлених ОСОБА_1 вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 08 серпня 2017 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року залишив без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню, ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Київська міська рада просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Право ОСОБА_1 на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 оспорюється Київською міською радою, тобто існує спір про право, а тому заява

ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

11 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина.

Голосіївський районний суд м. Києва у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київське міське клінічне бюро СМЕ, відділ реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім`єю, ухвалив рішення від 01 липня 2016 року, яким встановив факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01 травня 2016 року.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який повідомив її про необхідність підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 243 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом частини другої статті 256 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналогічні норми містить ЦПК України в чинній редакції.

Відповідно до статті 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем необхідно заявнику ОСОБА_1 для вирішення питання про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Тому Київська міська рада є заінтересованою особою у цій справі, а в разі спору має бути стороною у справі.

Київська міська рада заперечує проти заявлених ОСОБА_1 вимог та не визнає за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , а відтак існує спір про право на спадкове майно.

Згідно з частиною шостою статті 235 ЦПК України (в чинній на час розгляду справи судами редакції) якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічну норму містить частина шоста статті 294 ЦПК України в чинній редакції.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на наведене уваги не звернули та дійшли неправильних висновків про розгляд заява ОСОБА_1 у порядку окремого провадження.

З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.

Аргументи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і залиши заяву ОСОБА_1 без розгляду, роз`яснивши, що вона вправі подати позов на загальних підставах.

Керуючись статтями 400, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило