Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 753/9576/18

провадження № 61-48424св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у складі судді Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

З червня 2018 року у провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, 16 жовтня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову про залишення позову без розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року у вказаній справі відмовлено.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду, проте, апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року, у якій він просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року.

Відповідно до розпорядження від 08 липня 2019 року № 911/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2,2.3.4,2.3.13,2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, постановлена в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати.

Судом апеляційної інстанції порушено принцип змагальності сторін, принцип рівності сторін та гарантоване право кожного на перегляд рішення в апеляційному порядку.

Судом апеляційної інстанції неправильно витлумачена норма статті 353 ЦПК України щодо ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 16 жовтня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову про залишення позову без розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та зміст постановленої ухвали суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

У частині 1 статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема щодо залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 16).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Аналіз змісту частини 1 статті 353 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: "відмови" (пункти 1,4,7,10,20 та ін. ), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 2,3,6,12,16 та ін. ).

Тлумачення пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України свідчить, що законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову (заяви) без розгляду не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа "Балатський проти України" (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа "Шульга проти України" (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа "Мусієнко проти України" (MUSIYENKO v. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд бере до уваги судову практику Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17, провадження № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц.

Тлумачення відповідних норм частини 1 статті 293 ЦПК України 2004 року, викладені висновки у вказаних постановах Верховного Суду, можуть бути застосовані і до тлумачення статті 353 ЦПК України.

З огляду на зазначене, протокольна ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову (заяви) без розгляду від 02 жовтня 2018 року підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення заявником норм чинного цивільного процесуального закону України та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко