Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №381/2958/17

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 381/2958/17

провадження № 61-38754св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - житлово-будівельний кооператив "Машинобудівник",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Гуля В. В., Іванової І. В., Сліпченка О. І., від 12 червня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року житлово-будівельний кооператив "Машинобудівник" (далі - ЖБК "Машинобудівник") звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 було подано заяву про вступ до складу ЖБК "Машинобудівник ", рішенням позачергових зборів ЖБК "Машинобудівник" від 19 жовтня 2015 року, оформленим протоколом № 42 його було прийнято до членів ЖБК "Машинобудівник" зі сплатою вступного внеску в розмірі 100 тис. грн. Після рішення позачергових зборів членів ЖБК "Машинобудівник" між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_5, поверх 2, під'їзд 3, кількість кімнат, 3, площа 81,98 кв. м, загальна вартість квартири складає 189 538,00 грн. Позивач зазначив, що до повного розрахунку ОСОБА_1 з ЖБК "Машинобудівник" власником кв. № АДРЕСА_5 в силу вимог статті 384 ЦК України є виключно ЖБК "Машинобудівник". Разом з тим, позивач вказав, що ОСОБА_1 у порушення рішення позачергових зборів членів ЖБК "Машинобудівник" не було сплачено не тільки вступний внесок у розмірі 100 тис. грн, а й не було проведено розрахунок за квартиру в порядку, визначеному у договорі від 19 жовтня 2015 року. 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на кв. АДРЕСА_5.

В подальшому незаконно отримана ОСОБА_1 квартира була відчужена ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Із урахуванням зазначеного, враховуючи, що спірна квартира вибула з власності ЖБК "Машинобудівник" поза волею кооперативу шляхом вчинення шахрайських дій та підробки документів, позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Осаулової Н. А., від 13 лютого 2018 року у задоволенні позову ЖБК "Машинобудівник" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема того, що ОСОБА_1 не сплатив вступного внеску і така несплата має наслідком втрату чинності договору про передачу йому квартири як члену кооперативу, докази, що саме останній підробив документи і відповідно до них незаконно набув право власності на квартиру, порушуючи при цьому умови договору, не надано. Висновок почеркознавчої експертизи суд вважав неналежним доказом, оскільки експертиза була проведене в рамках кримінального провадження лише по електрофотокопіям.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ЖБК "Машинобудівник" задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2018 року скасовано, позов ЖБК "Машинобудівник" задоволено.

Витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його на користь ЖБК "Машинобудівник".

Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - кв. АДРЕСА_5 за ОСОБА_3, номер запису про власність № 13466500, внесений 27 лютого 2016 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Федорякою О.

С., на підставі договору купівлі-продажу від 27 лютого 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 476.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ЖБК "Машинобудівник" на свій розрахунковий рахунок не отримувало грошових коштів у вигляді вступного внеску за членство у кооперативі та не отримувало грошових коштів у вигляді оплати за квартиру. Заперечуючи проти позовних вимог та висновків експертизи, ОСОБА_1 не надав суду оригіналів фінансових документів, акту на передачу житлового приміщення та довідки про відсутність заборгованості на внесення коштів. ОСОБА_4, як посадова особа кооперативу, не підписував від імені ЖБК "Машинобудівник" ані довідку про відсутність заборгованості, ані акту приймання-передачі квартири від 23 грудня 2015 року. Підпис на вказаних документах належить іншій невідомій особі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасуватипостанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року і залишити в силі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга, з урахуванням її доповнень, мотивована тим, що відповідачем ОСОБА_1 внесено оплату на спірну кватиру, на підтвердження чого було надано квитанції до прибуткового касового ордеру, що не спростовано позивачем. При вирішенні спору судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 387, 388, 1212 ЦК України. Спірна квартира перебувала у володінні ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі договору від 19 жовтня 2015 року, та будучи власником спірної квартири, він правомірно відчужив її ОСОБА_2, яка є добросовісним набувачем. Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи, оскільки вона проведена в межах кримінального провадження лише по електрофотокопіям. Інші документи, які містяться у матеріалах справи, доводять виконання ОСОБА_1 обов'язків за договором від 19 жовтня 2015 року. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не сплатив вступного внеску і така несплата призводить до втрати чинності договору про передачу йому спірної квартири як члену кооперативу, а також доказів того, що саме ОСОБА_1 підробив документи і відповідно до них незаконно набув право власності на квартиру.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасуватипостанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року і залишити в силі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що єдиним доказом, на який посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, є висновок почеркознавчої експертизи, складений за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016110310000606 від 14 червня 2016 року, однак місцевим судом його правильно не взято до уваги, враховуючи те, що вказана експертиза була проведена по електрофотокопіям. Жодних доказів нібито відсутності грошових коштів у розмірі 189 538,00 грн, сплачених відповідачем, на розрахункових рахунках ЖБК "Машинобудівник" стороною позивача не було надано. В матеріалах справи є квитанції до прибуткового касового ордеру ЖБК "Машинобудівник" від 22 жовтня 2015 року і від 23 жовтня 2015 року, що підтверджують внесення ним оплати за квартиру № НОМЕР_1 всього на суму 189 538,00 грн. Внесення коштів на розрахунковий рахунок не передбачено, а наявність квитанцій до прибуткового ордеру підтверджує дійсну сплату коштів. Якщо у підприємства є каса, то внесення коштів на рахунок є обов'язком директора, а не платника, який отримав відповідний бухгалтерський документ, що підтверджує сплату коштів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу за позовом ЖБК "Машинобудівник" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володінняпризначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційні скарги ЖБК "Машинобудівник" посилається на те, що доводи касаційних скарг є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а оскаржувана постанова Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року винесена відповідно до положень чинного законодавства. ОСОБА_1 не є повноправним членом ЖБК "Машинобудівник", оскільки він з дня прийняття рішення загальних зборів кооперативу від 19 жовтня 2015 року не вніс протягом п'яти календарних днів (до 24 жовтня 2015 року) вступний внесок у розмірі 100 тис. грн. Окрім того, ОСОБА_1 не проведено повний розрахунок за квартиру у порядку, визначеному пунктом 3.1 договору на придбання загальної площі житла в порядку членства у кооперативі від 19 жовтня 2015 року. Квитанції, подані ОСОБА_1 на підтвердження того, що ним були сплачені кошти за спірну квартиру, не являються належними доказами, оскільки були подані в копіях без представлення оригіналів у судовому засіданні. Окрім того, документи на реєстрацію спірної квартири за ОСОБА_1 були подані ним, а не ЖБК "Машинобудівник". Документи на реєстрацію права власності на квартиру подавалися в копіях, а не в оригіналах, як того вимагає чинне законодавство.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до пункту 4.1 статуту ЖБК "Машинобудівник", членство в кооперативі може бути індивідуальним та колективним (а. с. 19-25).

Згідно пункту 4.2 статуту ЖБК "Машинобудівник", який затверджений загальними зборами членів кооперативу від 10 квітня 2008 року, протокол № 6, та державну реєстрацію якого проведено 20 травня 2008 року, індивідуальними членами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок у розмірах, визначених цим статутом.

У відповідності до пункту 4.4 статуту ЖБК "Машинобудівник" прийняття у члени кооперативу здійснюється на підставі письмового звернення кандидата загальним зборам та внесенням вступного внеску. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів голосуванням, більшістю голосів.

Відповідно до пункту 3.5 статуту ЖБК "Машинобудівник" вступні внески вносяться членом кооперативу на протязі 5-ти календарних днів, після того як він буде прийнятий в кооператив. Розмір вступного внеску вирішується на загальних зборах членів кооперативу при розгляді заяви кандидата у члени кооперативу.

Згідно витягу з протоколу № 42 позачергових зборів ЖБК "Машинобудівник" від 19 жовтня 2015 року ухвалено прийняти до складу кооперативу ОСОБА_1 з вступним внеском 100 тис. грн.

19 жовтня 2015 року між кооперативом та ОСОБА_1 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов якого кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_5, поверх 2, під'їзд 3, кількість кімнат 3, площа 81,98 кв. м, загальна вартість квартири складає 189 538,00 грн.

Згідно пункту 3.1 вказаного договору розрахунок між обома сторонами здійснюється до 31 грудня 2015 року в повному обсязі.

У відповідності до пункту 4.2.1 член кооперативу зобов'язаний у визначений даним договором термін оплатити вартість квартири.

Згідно пункту 5.1 вказаного договору, якщо член кооперативу не сплатив вартість квартири в термін згідно пункту 3.1, даний договір втрачає чинність.

Відповідно до копії довідки, підписаною головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Машинобудівник" ОСОБА_4, ОСОБА_1 дійсно являється членом ЖБК "Машинобудівник". Кошти за трикімнатну квартиру № НОМЕР_1 внесені в повному обсязі, заборгованість відсутня (а. с. 34).

Згідно копії акта на передачу житлового приміщення від 23 грудня 2015 року, складеного головою правління Германом Є. В. та ОСОБА_1, голова правління Герман Є. В. з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони склали цей акт про те, що згідно договору про придбання житла від 23 грудня 2015 року перший передає, а другий приймає житлове приміщення, а саме квартиру № НОМЕР_1 на другому поверсі в 2-ій черзі 5-ти поверхового будинку загальною площею 81,98 АДРЕСА_1 (а. с. 33).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 53967839 від 25 лютого 2016 року квартира АДРЕСА_5 була зареєстрована за ОСОБА_1 (а. с. 36-37).

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру ЖБК "Машинобудівник" від 22 жовтня 2015 року та 23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 внесено на оплату квартири № НОМЕР_1 згідно договору б/н від 19 жовтня 2015 року 94 769,00 грн та 94 769,00
грн, а всього на суму 189 538,00 грн.

Висновком № 1893 від 19 вересня 2016 року почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110310000606 від 14 березня 2016 року, встановлено, що підписи ОСОБА_4 у акті на передачу житлового приміщення та в довідці про відсутність заборгованості, виконані іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4 (а. с. 42-52).

Квартира АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу, номер 476, укладеного 27 лютого 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федорякою О. С., зареєстрованого в реєстрі за № 476; номер запису про реєстрацію права власності 13466500 від 27 лютого 2016 року (а. с. 120-121).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Способи захисту цивільних права та інтересів зазначені у статті 16 ЦК України.

Зі змісту частини 2 статті 16 ЦК України, частини 2 статті 5 ЦПК України слідує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог частини 1 статті 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Згідно частини 2 статті 384 ЦК України член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У відповідності до частини 3 статті 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала не це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до Статтею 330 ЦК України майно не може бути витребувано в нього.

Відповідно до статі 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України.

Частинами 2 , 6 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено Частинами 2 , 6 статті 95 ЦПК України. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, переоцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, дійшов обґрунтовано висновку щодо наявності підстав для витребування у добросовісного набувача спірної квартири, яку було придбано у особи за відплатним договором, яка не довела правомірності набуття права власності на неї.

Враховуючи принцип змагальності сторін, ненадання відповідачем ОСОБА_1 суду оригіналів фінансових документів (прибуткових касових ордерів ЖБК "Машинобудівник" від 22 жовтня 2015 року та 23 жовтня 2015 року), які б підтверджували сплату у повному обсязі вартості квартири, а також акту на передачу житлового приміщення й довідки про відсутність заборгованості по внесках за квартиру, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідачів щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що у постанові про закриття кримінального провадження від 12 лютого 2018 року, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 12016110310000606 від 14 березня 2016 року, старшим слідчим СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції Тхоржевським В. С. встановлено, що під час проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження оригіналів документів, на підставі яких здійснювалася реєстрація права власності на квартири АДРЕСА_5, не надалося можливим.

Також при вирішенні спору судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 не підписував від імені ЖБК "Машинобудівник" довідки про відсутність заборгованості на внесення коштів, а також акт приймання-передачі квартири від 23 грудня 2015 року.

З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для витребування квартири у добросовісного набувача, яка, в свою чергу, наділена правом заявити вимоги про відшкодування збитків до особи, яка продала їй квартиру, не маючи права на вчинення таких дій, або до ЖБК "Машинобудівник" про відшкодування витрат на поліпшення квартири (у випадку їх наявності).

Оскільки право власності на новостворену квартиру, яка підлягає витребуванню, не було зареєстроване за позивачем, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, за обставин цієї справи, слід вважати ефективним способом захисту права, що відновлює попередній стан, який існував до моменту порушення права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2 статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович