Постанова

Іменем України

09 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 2-364/12

провадження № 61-17763св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 січня 2014 року в складі судді Болейка А.

П. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року в складі колегії суддів Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2011 року ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивований тим, що 11 квітня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0503/0408/45-007, за умовами якого відповідач отримав кредит урозмірі 75 000 дол. США зі сплатою 12,5% річних та терміном повернення до 11 квітня 2028 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором сторони 11 квітня 2008 року уклали договір іпотеки № 0503/0408/45-007-Z-1, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Позивач указував, що позичальник порушив взяті на себе за кредитним договором зобов'язання та допустив заборгованість за кредитом у розмірі 88 460,84 дол. США та пені в сумі 15 670,81 грн.

За таких обставин ПАТ "Сведбанк" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом продажу з початковою ціною 716 793,74 грн та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги банку в сумі 88 460,84 дол. США та 15 670,81 грн, що відповідає розміру заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 11 квітня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 22 серпня 2011 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Богунського районного суду міста Житомира від 11 квітня 2011 року скасовано, розгляд справи призначено в загальному порядку.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 07 червня 2013 року залучено ТОВ "Кредитні ініціативи" до участі в справі як правонаступника ПАТ "Сведбанк".

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 27 січня 2014 року позов задоволено:

- звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 11 квітня 2008 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я., а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1;

- за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задоволеновимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" в сумі 88 460,84 дол. СІІІА (заборгованість за кредитом) та 15 670,81 грн (пеня за прострочення виконання зобов'язання);

- визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 716 793,74 грн.

Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим в силу положень Закону України "Про іпотеку" та наявних між сторонами договорів кредитор набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 січня 2014 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що в разі неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аргументи відповідача про наявність підстав для закриття провадження в справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України (відсутній предмет спору), апеляційний суд відхилив із посиланням на те, що обставина, яку позивач уважає підставою для закриття провадження в справі, не існувала на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Аргументи учасників справи

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а провадження в справі закрити.

Касаційна скарга мотивована тим, що 12 грудня 2018 року ТОВ "Кредитні ініціативи" в позасудовому порядку набуло права власності на предмет іпотеки, що свідчить про відсутність предмета спору в цій справі.

Указує, що задоволення позивачем своїх вимог як кредитора в позасудовому порядку має наслідком припинення іпотеки, а тому рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не може залишатися в силі, оскільки його неможливо виконати.

У грудні 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

У відзиві позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено в 2014 році, а тому набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" в 2018 році права власності на предмет іпотеки не вказує на наявність процесуальних порушень та підстав для закриття провадження в справі.

Зазначає, що відповідач, стверджуючи про відсутність спору в зв'язку з позасудовим вирішенням питання звернення стягнення на предмет іпотеки, оскаржує в судовому порядку перехід права власності на квартиру до ТОВ "Кредитні ініціативи".

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якому вказує, що доводи, викладені у відзиві, не спростовують аргументи касаційної скарги. Додатково зазначає, що в справі № 756/11478/19 прийнято рішення про припинення іпотеки за договором № 0503/0408/45-007-Z-1 у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2014 року, залишеного без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі кредитного договору № 0503/0408/45-007 від 11 квітня 2008 року ОСОБА_1 отримав у ВАТ "Сведбанк" кредит у розмірі 75 000
доларів США з терміном повернення до 11 квітня 2008 року.

Того ж дня сторони уклали договір іпотеки № 0503/0408/45-007-Z-1, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Позичальник неналежним чином виконував зобов'язання з повернення кредиту. Станом на лютий 2011 року заборгованість по сумі основного боргу становила 88 460,84 дол. США, по пені - 15 670,81 грн.

Згідно договору факторингу від 28 листопада 2012 року ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги за кредитним договором № 0503/0408/45-007 від 11 квітня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині безпідставного відхилення його клопотання про закриття провадження в справі згідно пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, за змістом якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зазначаючи про відсутність предмета спору, відповідач посилається на те, що 18 грудня 2018 року ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, тим самим задовольнивши свої вимоги як кредитора, у зв'язку з чим у справі № 756/11478/19 прийнято рішення про припинення іпотеки.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року в справі №522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19) зроблено висновок, що "згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову. Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/1529/15 (провадження № 14-242цс18) зазначено, що "апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції".

У справі, що переглядається, апеляційний суд, установивши, що обставини, на які посилається відповідач (набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права власності на предмет іпотеки та ухвалення в зв'язку з цим судового рішення про припинення іпотеки), не існували на момент пред'явлення позову та ухвалення рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для закриття провадження в справі в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Інших аргументів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржених судових рішень касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 27 січня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук