Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 712/10959/17

провадження № 61-17141св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

зацікавлена особа - Черкаська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначила, що будучи спадкоємицею четвертої черги вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки проживала разом із спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, здійснювала за нею догляд, спадкоємців за законом попередніх черг немає. Вона після смерті спадкодавця ОСОБА_7 протягом шести місяців із дня відкриття спадщини звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз'яснила право звернутися до суду із відповідною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила встановити факт її проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 у період із 2011 року по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_3 року та визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у період із 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 року (день смерті). Визнано ОСОБА_4 спадкоємцем четвертої черги за спадщиною ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником доведений факт її постійного проживання разом із ОСОБА_6, ведення з останньою спільного господарства, заявник займалася похованням ОСОБА_6 Встановлення цього факту заявнику необхідно для прийняття спадщини та оформлення права власності на спадкове майно.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано. Заяву ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про залишення заяви без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що із поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

У березні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, оскільки іншим шляхом вона не могла довести, що є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, і не змогла вчинити нотаріальне посвідчення через відсутність необхідних документів, про що нотаріус зазначив у відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому спір про право відсутній, оскільки інших спадкоємців, крім неї, немає, а Черкаська міська рада не належить до кола спадкоємців, а може набути права на відумерлу спадщину на підставі статті 1277 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час її ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем необхідно заявнику для вирішення надалі питання щодо права на спадкове майно.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем необхідно заявнику для вирішення надалі питання щодо права на спадкове майно.

При цьому згідно із частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Звернувшись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, Черкаська міська рада зазначила про наявність між нею та заявником спору про право, оскільки Черкаська міська рада відповідно до вимог закону, в свою чергу, також претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 і заперечувала проти визнання заявника спадкоємцем четвертої черги.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_4, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви апеляційним судом обґрунтовано та правомірно встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, а тому суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про залишення заяви без розгляду.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик