Постанова

Іменем України

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 666/6234/15-ц

провадження № 61-38435св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області,

треті особи: Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року у складі судді Хайдарової О. І. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними прилюдних торгів,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст обставин справи

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебувало виконавче провадження № ~organization0~, де боржником виступав його батько ОСОБА_3, за виконавчим листом № 2-3641/10, виданим 21 грудня 2010 року Дніпровським районним судом міста Херсона, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" заборгованості за кредитним договором, в ході виконавчих дій державним виконавцем 25 червня 2012 року складено акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_3, а саме об'єкта незавершеного будівництва - двоповерхового житлового будинку загальною площею 150,0 кв. м та земельної ділянки площею 421 кв. м, кадастровий номер 6510136300:28:004:0156 по провулку Новому 24-а у місті Херсоні, яке в подальшому було передано на реалізацію, Приватне підприємство "Нива-В. Ш." виступало у ролі організатора прилюдних торгів з реалізації вище вказаного майна, які були призначені та відбулися 21 грудня 2012 року.

Вважаючи, що вказані торги були проведені з порушенням встановлених законодавством правил, визначених пунктами 3.2,3.6-3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, оскільки відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності, технічного паспорта на житловий будинок, копії дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво, інформації про строки сплати гарантійного внеску, неповна характеристика майна та інші порушення зменшили можливість участі в торгах потенційних покупців, що вплинуло на формування ціни реалізації, недотримання правил про інформованість невизначеного кола осіб щодо проведення торгів є істотним порушенням даної процедури, у зв'язку з чим реалізація нерухомого майна, належного ОСОБА_6 за заниженою ціною призвела до порушення майнових прав його та батька, після реалізації спірного майна за низькою ціною залишився борг у розмірі 400 000,00
грн, у позові просив визнати недійсними прилюдні торги від 21 грудня 2012 року, проведені Приватним підприємством "Нива-В. Ш." з реалізації лота № 1 об'єкта незавершеного будівництва - двоповерхового житлового будинку загальною площею 150,0 кв. м та земельної ділянки площею 421 кв. м, кадастровий номер 6510136300:28:004:0156 по АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вказував, що позивачем не надано доказів порушень норм закону під час проведення прилюдних торгів, та порушень прав та законних інтересів позивачів, які давали б підстави для визнання їх недійсними в межах заявлених позовних вимог.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не було доведено факту порушення його законних прав та інтересів при проведенні прилюдних торгів Приватним підприємством "Нива-В. Ш." 21 грудня 2012 року з реалізації лота № 1 об'єкта незавершеного будівництва - двоповерхового житлового будинку загальною площею 150 кв. м та земельної ділянки площею 421 кв. м, кадастровий номер 6510136300:28:004:0156 по провулку Новому 24-а у місті Херсоні, позивач також не довів свого права вимоги за цим позовом, передбачені законом підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а у справі ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову стали на бік відповідачів у справі внаслідок чого факти та обставини реалізації арештованого майна були досліджені не в повній мірі.

Заявник вказував, що у протоколі про реалізацію нерухомого майна вказано, що він складений за наслідками реалізації арештованого нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та належить ОСОБА_3 проте нерухоме майно, яке було передане в іпотеку суттєво відрізняється від реалізованого нерухомого майна.

Доводом касаційної скарги є також те, що прилюдні торги були проведені з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Типовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Вказував, що до заявки державного виконавця не були додані копії правовстановлюючих документів, яким підтверджено право власності або право користування нерухомим майном; документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копію технічного паспорту на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо); у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва державний виконавець додає до заяви також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво. Ненадання державним виконавцем цих документів, на думку заявника є істотним порушенням процедури реалізації нерухомого майна, що привело до його реалізації за ціною, яка була істотно занижена.

ОСОБА_1 вказував, що реалізація нерухомого майна за заниженою ціною потягла за собою порушення його майнових та немайнових прав, та зазначав про необхідність отримання дозволу органу опіки та піклування для реалізації майна переданого в іпотеку, адже на його думку він мав право користування об'єктом незавершеного будівництва, більш того цей об'єкт будувався для нього його батьком.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Херсонського міськрайонного суду Херсонської області.

Згідно з розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1097/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів
2.3.4,2.3.13,2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями та рішенням зборів суддів касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" призначено повторний автоматизований розподіл судових справ за касаційними провадженнями. Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що будь-яких рішень судів, які б визнавали дії державного виконавця неправомірними, щодо звернення стягнення на спірний будинок та земельну ділянку, відсутні на момент укладання договору на торгах.

21 грудня 2010 року Дніпровським районним судом м. Херсона (справа №2-3641/10) було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ банк" заборгованість по кредитному договору від 07 травня 2008 року № 30-840зн/49/08 у сумі 774 333,50 грн.

Кредитний договір від 07 травня 2008 року № 30-840зн/49/08 забезпечено договором іпотеки від 07 травня 2008 року № 30-840зн/46/08-ІД-26, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця - ОСОБА_3, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого повторно 27 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні встановлено 24 серпня 1996 року у батьків ОСОБА_3 та матері ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_1.

Матеріали справи містять копію рішення Дніпровського районного суду м. Херсона у справі № 666/3335/13-ц від 27 червня 2013 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Філії 22 Приватного підприємства "Нива - В. Ш.", Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області в особі підрозділу примусового виконання рішень, Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Херсоні, треті особи: ВАТ "Фідобанк", ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного виконавця, недійсними прилюдних торгів від 21 грудня 2012 року, скасування акту державного виконавця від 25 грудня 2012 року, скасування акту опису і арешту та зняття арешту з майна, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 вересня 2013 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 червня 2013 року залишено без змін.

За результатами прилюдних торгів, що відбулися 21 грудня 2012 року ПП "Нива В.

Ш." філія 22, складено протокол № 2212470 з проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна предмету іпотеки, належного ОСОБА_3 а саме: об'єкта незавершеного будівництва - двоповерхового житлового будинку загальною площею 150 кв. м та земельної ділянки 421 кв. м, кадастровий номер 6510136300:28:004:0156, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 реалізація якого була проведене за початковою ціною лота 376 790,00 грн, переможцем яких стала ОСОБА_2 з ціною продажу 378 000,00 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною 2 статті 16, статтею 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частиною 2 статті 16, статтею 215 ЦК України.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

Оскільки виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4838.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до пункту 3.2 Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Пунктом 3.5 Тимчасового положення визначено, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим у Мін'юсті 21 травня 2003 року за №388/7709, на відповідному веб-сайті інформацію нерухоме майно, що реалізується.

Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцем знаходження предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення публічних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Судами установлено, що порушень пункту 3.2 Тимчасового положення під час підготовки до проведення прилюдних торгів, про які у своїй скарзі зазначив позивач, не виявлено.

Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового положення лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

Прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця. (пункту 7.1 Тимчасового положення).

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулися із заявами про прийняття участі у прилюдних торгах, призначених на 21 грудня 2012 року. Тому доводи касаційної скарги про те, що істотні порушення норм чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів значно вплинули на їх результати, оскільки зменшили можливість участі в торгах потенційних покупців та призвели до реалізації іпотечного майна по значно заниженій ціні, в результаті цього стягувачем було отримано кошти в сумі, недостатній для задоволення його вимог, є безпідставними та не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Доводи касаційної скарги про те, що нерухоме майно, яке було передане в іпотеку суттєво відрізняється від реалізованого нерухомого майна не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій кредитний договір від 07 травня 2008 року № 30-840зн/49/08 забезпечено договором іпотеки від 07 травня 2008 року № 30-840зн/46/08-ІД-26, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця - ОСОБА_3, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою.

Приписами частини шостої статті 6 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином майно, яке було реалізоване на прилюдних торгах - об'єкт незавершеного будівництва двоповерхового житлового будинку загальною площею 150 кв. м розташований на земельній ділянці 421 кв. м, кадастровий номер undefined за адресою: АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки є предметом іпотеки.

Крім того доводи касаційної скарги щодо необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину з майном право користування яким мають діти не заслуговують на увагу з огляду на те, що предметом реалізації на прилюдних торгах був об'єкт незавершеного будівництва і як посилався сам заявник в апеляційні скарзі, вказане майно не було об'єктом цивільних прав.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що його законні права та інтереси були порушені оспорюваними ним прилюдними торгами, адже як правильно вказував суд апеляційної інстанції - матеріали справи не містять даних щодо наявності у позивача права власності чи користування реалізованим на прилюдних торгах нерухомим майном, не встановлено таких обставин і при апеляційному розгляді справи. Позивач не є ні боржником, ні іпотекодавцем реалізованого майна.

Верховний Суд також зазначає про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства", статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Крім того суд апеляційної інстанції вказував, що позивачем не було доведено факту порушення його законних прав та інтересів при проведенні прилюдних торгів Приватним підприємством "Нива-В. Ш." 21 грудня 2012 року з реалізації спірного майна.

Колегія суддів зазначає, що принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Також Верховний вважає за необхідне зазначити про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18), згідно з яким дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки, не підлягає врахування під час розгляду цієї справи, оскільки реалізація іпотечного майна у справі, яка була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, здійснювалася на підставі Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке втратило чинність 18 січня 2016 року, та яким не було передбачено обов'язку виконавця у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, подавати копію дозволу органу опіки та піклування.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська