Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.06.2018 року у справі №447/1716/17

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 447/1716/17

провадження № 61-26951св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року у складі судді Павлів В. Р. та постанову апеляційного суду Львівської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 307 006,27 грн майнової шкоди за пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01 червня 2016 року, належного йому автомобіля марки "БМВ" реєстраційний номер НОМЕР_1, та 2 000,00
грн на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01 червня 2016 року у с. Пісочне Миколаївського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів марки "Сітроен", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та марки "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під його (ОСОБА_1) керуванням, унаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року у справі № 447/2291/16-п, залишеною без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, адміністративне стягнення не накладено, оскільки на момент винесення постанови закінчилися строки для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком експертного дослідження від 24 серпня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 626 287,75 грн, ринкова вартість автомобіля - 578 497,44 грн, вартість майнового збитку з технічної точки зору - 578 497,44 грн, утилізаційна вартість автомобіля - 227 991,71 грн.

У лютому 2017 року ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" сплатило йому страхове відшкодування у розмірі 44 500,00 грн, тому просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка становить 307 006,27 грн.

Крім того, внаслідок ДТП йому також завдано моральної шкоди, що полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з перенесеним страхом за своє життя та хвилюванням через пошкодження автомобіля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач відремонтував транспортний засіб, тому стягненню з відповідача підлягає різниця між вартістю відновлювального ремонту, яку фактично сплатив позивач, і страховою виплатою.

У зв'язку з недоведеністю позивачем розміру завданих йому збитків, суд відмовив у їх стягненні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Львівської області від 15 березня 2018 року рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

15 березня 2018 року суддею апеляційного суду Львівської області Савуляк Р. В. письмово викладено окрему думку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Вирішуючи питання про компенсацію шкоди, завданої внаслідок ДТП, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що вартість ремонту його автомобіля перевищує ринкову вартість, тобто транспортний засіб є фізично знищеним. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до цієї норми закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та витрат товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та витребувано справу з Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 01 червня 2016 року ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "Сітроен", реєстраційний номер НОМЕР_2, у с. Пісочне Миколаївського району Львівської області здійснив зіткнення з автомобілем марки "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року у справі № 447/2291/16-п, залишеною без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 16 червня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно з висновком експертного дослідження від 24 серпня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 626 287,75 грн, ринкова його вартість - 578 497,44 грн, вартість майнового збитку з технічної точки зору - 578 497,44 грн, утилізаційна вартість - 227 991,71 грн.

Вказаний висновок відповідач не оспорював.

Відповідно до листа ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" від 06 лютого 2017 року № 701 після розгляду наданих до компанії документів за страховим випадком, що стався 01 червня 2016 року, страховиком було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 44 500,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача, як винної особи, майнову шкоду, яка становить 307 006,27 грн (розмір майнового збитку 578

497,44 грн - утилізаційну вартість 227 991,17 грн - страхове відшкодування 44
500,00 грн).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто, з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише якщо у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 24 серпня 2016 року, проведеним судовим експертом Галамай Б. І., вартість відновлювального ремонту автомобіля "БМВ" реєстраційний номер № НОМЕР_1, становить 626 287,75
грн, ринкова вартість автомобіля - 578 497,44 грн, вартість майнового збитку з технічної точки зору - 578 497,44 грн, утилізаційна вартість автомобіля - 227
991,71 грн.

Розмір завданих позивачу збитків, який встановлено вищевказаним експертним висновком, відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов'язком.

Тобто експерт дійшов висновку про те, що пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль "БМВ" є фізично знищений, його відновлювальна вартість є більшою ніж ринкова вартість аналогічного автомобіля.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц (провадження № 61-13692св18) зроблено висновок, що "якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди".

Апеляційний суд на вищезазначене уваги не звернув, та, не врахувавши, що автомобіль позивача є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, дійшов посилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди у зв'язку з недоведеністю позивачем витрат на ремонт автомобіля.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до статтею 8 ЦК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пославшись на те, що позивач відремонтував транспортний засіб, тому стягненню з відповідача підлягає різниця між вартістю відновлювального ремонту, яку фактично сплатив позивач, і страховою виплатою, розмір якої позивач не довів, апеляційний суд не звернув увагу на те, що такі вимоги ОСОБА_1 не заявляв, а просив стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яку отримав від ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна".

Висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати моральну шкоду, оскільки в ході розгляду справи позивачем не надано висновку експерта щодо визначення її розміру та не заявлено відповідного клопотання, є таким, що не узгоджується з вимогами закону.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду в цій частині, взагалі не надав правової оцінки даним обставинам.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

При цьому, висновок судово-психологічної експертизи не є обов'язковим і оцінюється судами разом з іншими доказами у справі.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та, не врахувавши всіх обставин, які впливають на визначення її розміру, дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні вимог про компенсацію моральної шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено без додержання норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне часткового задовольнити касаційну скаргу, постанову апеляційного суду скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Львівської області від 15 березня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М.

М. Русинчук