Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 06.08/824/436/2019

провадження № 61-11913ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі:

головуючого - судді Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Хурсякової О. І.,

учасники справи:

позивач -Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідачі:Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі судді Головачова Я. В. у справі за заявами представника Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю - Святюка Святослава Павловича, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Описова частина

Короткий зміст вимог

У травні 2019 року Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Київського апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року.

На обґрунтування вимог заяви зазначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням вказаного рішення третейського суду повинні вирішуватися за правилами господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між юридичними особами. Зазначена обставина підтверджується і тим, що за видачею виконавчих документів банк звернувся до Північного апеляційного господарського суду. Крім того, суд не мав права накладати арешт на підставі норми статті 431 ЦПК України, оскільки вона стосується лише судових рішень, а рішення третейського суду таким не являється. Безпідставним є висновок суду стосовно обґрунтованості накладення арешту, оскільки боржником не вчинялись жодні дії щодо ухилення від виконання своїх зобов`язань.

Ураховуючи наведене, заявник просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року та відмовити у прийнятті до розгляду заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») про забезпечення виконання рішення суду.

28 травня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування арешту. На обґрунтування вимог заяви зазначив, що нерухоме майно на яке було накладено арешт ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м. та нежиле приміщення № 243, загальною площею 2910,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не належить Фірмі «Т.М.М.» - товариству з обмеженою відповідальністю, оскільки було відчужене на її користь відповідно до договору купівлі-продажу від 29 березня 2013 року. Просив суд скасувати арешт з вказаного нерухомого майна.

Короткий зміст ухвал апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року заяви представника Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю - Святюка С. П., представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року, задоволені.

Скасовано заходи забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року у справі за позовом АТ «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вжиті на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року.

Ухвала суду мотивована тим, що всі процесуальні питання, пов`язані з виконанням вказаного рішення третейського суду, мають вирішуватися судом господарської юрисдикції.

Крім того, судом накладено арешт на нерухоме майно (нежилі приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м та нежиле приміщення № 243, загальною площею 2910,10 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59), яке на момент постановлення ухвали Київським апеляційним судом від 26 квітня 2019 рокуне належало боржнику - Фірмі «Т.М.М.» - товариству з обмеженою відповідальністю.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з цією ухвалою, АТ «Укрсоцбанк» подало до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року скасувати частково, відмовивши у задоволенні клопотання Фірми «Т.М.М.» -товариства з обмеженою відповідальністю про скасування вжитих заходів забезпечення. Разом із тим апелянт просив задовольнити клопотання ОСОБА_2 щодо зняття арешту з нежилих приміщень з № 1 до № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга АТ «Укрсоцбанк» мотивована тим, що Київський апеляційний суд, обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, зазначив, що заяву позивача про забезпечення позову розглянуто з порушенням правил юрисдикції, її слід було розглядати за правилами господарського судочинства. Однак, погодитися із таким твердженням не можна, оскільки суд залишає поза увагою ту обставину, що заява позивача про забезпечення позову розглядалася в першу чергу в межах третейської справи, а саме, справи № 06/19, яка розглядалася Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України». Також зазначило, що порядок розгляду справ у вказаному третейському суді передбачений Регламентом Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України». Таким чином, враховуючи, що даний спір підсудний третейським судам, та за відсутності альтернативного врегулювання питання порядку розгляду заяви про забезпечення позову, переданого на розгляд третейського суду, окрім як в порядку цивільного процесуального судочинства, банк вважає, що правила юрисдикції при розгляді заяви позивача судом порушені не були.

Доводи інших учасників справи

У липні 2019 року від Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржена ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

01 липня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У квітні 2019 року АТ «Укрсоцбанк» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.

На обґрунтування вимог заяви зазначило, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року позов АТ «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , як солідарних боржників, на користь АТ «Укрсоцбанк» частину заборгованості за кредитним договором № 252 - СВ від 04 березня 2004 року в розмірі 7 097 868 євро 68 євроцентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ураховуючи те, що сума стягнутої заборгованості не забезпечена іпотекою (заставою), вважає, що існує реальна загроза виконанню рішення третейського суду, оскільки боржниками вже була відчужена частина майна на користь третіх осіб.

З урахуванням уточнених вимог, просило суд накласти арешт у межах ціни позову на грошові кошти та нерухоме майно боржників.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 03 травня 2019 року про виправлення описки, заяву АТ «Укрсоцбанк» про забезпечення виконання рішення суду задоволено. Накладено арешт у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів на нерухоме майно, що належить на праві власності Фірмі «Т.М.М.» - товариству з обмеженою відповідальністю, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 6, тераса (групи приміщень № 249) - офіс, загальною площею 326,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежиле приміщення № 247, загальною площею 179,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежиле приміщення № 243 , загальною площею 2910,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Накладено арешт, у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів на грошові кошти Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання цієї ухвали. Накладено арешт, у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів, на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання цієї ухвали.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року позов АТ «Укрсоцбанк» до Фірма «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, заявником обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення виконання судового рішення, то суд вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення виконання рішення у виді накладення арешту на нерухоме майно в межах стягнутої третейським судом суми, а також на належні відповідачам грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання ухвали.

16 травня 2019 року Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року.

28 травня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування арешту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи заяву представника Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю - Святюка С. П. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року, Київський апеляційний суд виходив із того, що всі процесуальні питання, пов`язані з виконанням вказаного рішення третейського суду, у тому числі і щодо забезпечення позову, мають вирішуватися судом господарської юрисдикції.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою статті 2 вказаного Закону встановлено, що третейським судом можуть розглядатися спори, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Можливість вжиття державним судом України забезпечувальних заходів у справах, що розглядаються третейським судом, передбачена виключно положеннями Цивільного процесуального кодексу, а саме - частиною третьою статті 149 ЦПК України, яка встановлює, що за заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

При цьому здійснення таких заходів в порядку господарського судочинства законодавець не передбачив.

Разом із тим норми ЦПК не містять будь-яких обмежень щодо суб`єктного складу при розгляді питань, пов`язаних із забезпеченням позову у третейських справах, що не перешкоджає розгляду заяв про вжиття судом забезпечувальних заходів у справах, що розглядаються третейським судом, де сторонами є виключно юридичні особи.

При цьому право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів також закріплено у статті 4 ЦПК України.

Крім того право на ефективний засіб юридичного захисту передбачене статтею 13 вказаної Конвенції.

Статтею 50 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Встановлено, що Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю як боржник за рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року порушує свої зобов`язання щодо добровільного виконання рішення третейського суду. При таких обставинах у АТ «Укрсоцбанк» як стягувача виникло право вимагати вжиття усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

При цьому частина шоста статті 431 ЦПК України, яка передбачає можливість вжиття судом за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, заходів, передбачених статтею 150 ЦПК України, має спільну правову природу та спільну правову мету із процесуальними нормами, що регулюють питання забезпечення позову, оскільки вони спрямовані на збереження статус-кво між сторонами та забезпечення можливості виконання рішення суду.

До такого висновку Верховний Суд приходить, системно проаналізувавши зміст вказаних норм права, їх розміщення у відповідних розділах ЦПК України.

При цьому застосування приписів частини шостої статті 431 ЦПК України до рішень третейських судів є можливим, зокрема, і з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення третейського суду відноситься до рішень, що підлягають примусовому виконанню.

Крім того, необхідно приймати до уваги, що стаття 431 ЦПК Україниміститься у розділі ЦПК, що регулює процесуальні питання, пов`язані з виконанням як судових рішень у цивільних справах, так і рішень інших органів (посадових осіб).

При таких обставинах висновок Київського апеляційного суду в ухвалі від 10 червня 2019 року про те, що питання, пов`язане із забезпеченням виконання вказаного рішення третейського суду, має вирішуватися судом господарської юрисдикції, є помилковим.

Інших підстав скасування заходів забезпечення позову Київський апеляційний суд у своїй ухвалі від 10 червня 2019 року не зазначив.

Передумовою застосування заходів забезпечення виконання рішення третейського суду є те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення третейського суду. Отже, ціль цих забезпечувальних заходів полягає у забезпеченні виконання рішення третейського суду шляхом гарантування збереження активів, за рахунок яких таке рішення може бути виконано.

Указане відповідає роз'ясненням, викладеним у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Одним із принципів вжиття забезпечувальних заходів є принцип пропорційності (співмірності, справедливості), який означає відповідність застосованого забезпечувального заходу потенційним збиткам позивача, включає в себе серйозність підстав вимоги заявника, відповідні публічні інтереси, якщо такі є, терміновість потреби для вжиття попередніх заходів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, АТ «Укрсоцбанк» зазначило, що сума стягнутої заборгованості не забезпечена іпотекою (заставою), тому існує реальна загроза виконанню рішення третейського суду, оскільки боржниками вже була відчужена частина майна на користь третіх осіб.

Колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими підстави для вжиття заходів забезпечення позову, наведені заявником, та погоджується із висновками Київського апеляційного суду, викладеними в ухвалі від 26 квітня 2019 року про забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року.

При цьому достатніх підстав, у тому числі і з переліку зазначених у частині чотирнадцятій статті 158 ЦПК України, для скасування заходів забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року Верховний Суд не вбачає.

Із змісту прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що АТ «Укрсоцбанк» не оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року в частині задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині накладення арешту на нежилі приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При таких обставинах колегія суддів приймає до уваги зміст вимог апеляційної скарги та приписи частини першої статті 367 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною першою статті 376 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції, як суду першої інстанції, скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року в частині скасування заходів забезпечення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- в частині накладення арешту, у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів, на нерухоме майно, що належить на праві власності Фірмі "Т.М.М." - товариству з обмеженою відповідальністю, а саме:

- нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 6, тераса (групи приміщень № 249) - офіс, загальною площею 236,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежиле приміщення № 247 , загальною площею 179,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежиле приміщення № 243 , загальною площею 2910,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- в частині накладення арешту, у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів, на грошові кошти Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання цієї ухвали;

- в частині накладення арешту, у межах стягнутої рішенням третейського суду суми - 7 097 868 євро 68 євроцентів, на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені в процесі виконання цієї ухвали.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою заяву Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, подану представником Святюком Святославом Павловичем , про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2019 року в частині задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 01 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині накладення арешту на нежилі приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 246) (в літ. А), загальною площею 442,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С.Ю. Бурлакова

А. Ю. Зайцев