Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 686/16847/17

провадження № 61-11590св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департамент патрульної поліції Національної поліції України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 29 січня 2017 року інспектором патрульної поліції було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 85 грн на підставі частини першої статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за те, що 29 січня 2017 року о 21 год. 25 хв. він, перебуваючи поблизу будинку 15а но вул. Прибузькій у м. Хмельницькому , знаходився у п`яному вигляді з явними ознаками сп`яніння, чим ображав людську гідність і громадську мораль.

Проте, вказана постанова інспектора патрульної поліції України була скасована постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2016 року, яка набрала законної сили.

У результаті незаконного притягнення до адміністративної відповідальності йому було завдано моральну шкоду, що полягала у постійних душевних хвилюваннях. Крім того, під час затримання працівниками патрульної поліції йому було завдано тілесні ушкодження у вигляді забою та перелому носу, що підтверджується медичними довідками.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області за рахунок коштів державного бюджету України виплатити йому 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади, 300 грн шляхом списання з відповідного рахунка Державної казначейської служби України.

У решті позову відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не з`ясував повно та всебічно обставини справи, не врахував, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасовані постановою Хмельницького міськрайонного суду від 16 травня 2017 року, яка набрала законної сили. Факт незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності сам по собі вказує на завдання цій особі моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить змінити постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року і задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру моральної шкоди апеляційний суд не врахував наявність у позивача постійних душевних хвилювань, стресу, відсутність спокою, що істотно вплинуло на стан його здоров`я та самопочуття. Крім того, позивачу було завдано тілесні ушкодження у вигляді забою, перелому носу, невріту правого променевого нерву, що підтверджується його медичною карткою від 02 лютого 2017 року № 91.

З метою доведення відсутності своєї вини позивач був змушений витрачати час на збирання документів, відвідування судових засідань, що порушувало звичний ритм його життя.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року та витребувано із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 686/16847/17.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2018 року, Департамент патрульної поліції заперечував проти доводів ОСОБА_1 , зазначаючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заявленої моральної шкоди.

Фактичні обставини, встановлені судами

29 січня 2017 року інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенантом поліції Бортняком О. В. було винесено постанову АА № 135642 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП, у зв`язку з тим, що 29 січня 2017 року ОСОБА_1 знаходився на вул . Прибузькій в м . Хмельницькому в п`яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим ображав людську гідність і громадську мораль, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено. Постанову АА № 135642 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенантом поліції Бортняком О. В., скасовано.

При цьому судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена та не підтверджена відповідними доказами, а отже, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 КУпАП.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року визнано протиправною постанову, складену інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенантом поліції Бортняком О. В., від 29 січня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження №61-19000сво18), здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Вирішуючи вказаний спір, апеляційний суд відповідно до положень статті 82 ЦПК України правильно врахував, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2017 року встановлено незаконність дій працівника патрульної поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасовано постанову інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенанта поліції Бортняка О. В. від 29 січня 2017 року.

Встановивши, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу працівником патрульної поліції безпідставно, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди відповідно до вимог статей 23, 1167, 1174 ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Доводи касаційної скарги про те, що при визначенні розміру моральної шкоди апеляційний суд не врахував завдання позивачу тілесних ушкоджень, висновків суду не спростовують, оскільки позивачем не було надано суду доказів на підтвердження цього.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів,

що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець