Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 07.12.2022 року у справі №399/570/21 Постанова КЦС ВП від 07.12.2022 року у справі №399...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Державний герб України

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 399/570/21

провадження № 61-9672св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у складі судді Лях М. М. від 08 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В., від 27 липня 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.

Вона, як дочка померлої, є її спадкоємцем. Крім неї спадкоємцем ОСОБА_4 є її онука - ОСОБА_2 .

У встановлений законом шестимісячний строк вона не подала заяву про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що в період з 12 жовтня 2020 року по

04 червня 2021 року перебувала за кордоном, а саме в Республіці Польща, де тимчасово працювала за договором.

Посилалась на те, що вона тривалий час проживала на великій відстані від місця проживання спадкодавця, не підтримувала з нею та родичами тісних сімейних відносин, а тому про смерть матері не знала. Крім того, повернення на територію України було ускладнено введенням карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визначити додатковий двомісячний строк для подання нею, як спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції відповідачки

ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відсутність у позивачки поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначала, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляли про смерть її матері, однак вона не виявила бажання взяти участь у похованні ОСОБА_4 та вирішити питання про прийняття спадщини. Звертала увагу на те, що за межі України ОСОБА_1 виїхала лише через два тижні після смерті матері.

Основний зміст та мотиви рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 08 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із недоведеності наявності у позивачки об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 . Посилання позивачки на те, що вона не знала про смерть матері, оскільки перебувала за кордоном, суд вважав не поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням передбаченої законодавством можливості подання заяви про прийняття спадщини через засоби поштового зв`язку чи через консульську установу.

Узагальнені доводи касаційної скарги

24 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази та необґрунтовано відхили клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували великої відстані між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна, що, на думку заявника, є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заявник посилається також на не надання належної оцінки поданим в суді апеляційної інстанції доказам щодо неможливості звернення позивачки до консульської установи України в Республіці Польща, зумовленої обмеженнями прийому громадян з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19.

Не погоджується із висновками судів щодо наявності у неї можливості дізнатися про смерть матері під час перебування на обсервації перед та після перетину кордону, оскільки такі факти є загальновідомими.

Додатково вказує на позбавлення права на участь у судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, посилаючись на не забезпечення представнику позивачки можливості прийняти участь у справі в режимі відеоконференції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2022 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі за її касаційною скаргою, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

25 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла зазначена цивільна справа.

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено до 21 листопада 2022 року представнику

ОСОБА_2 - ОСОБА_5 строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 посилається на безпідставність доводів позивачки щодо не забезпечення їй права на участь у судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, оскільки її представнику був наданий дозвіл на участь у засіданні в режимі відеоконференції, однак останній не скористався таким правом.

Посилання заявниці на неможливість звернення до консульської установи України в Республіці Польща, зумовлені обмеженнями прийому громадян з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19 (відсутність прийому), вважає необґрунтованими, з огляду на можливість такого звернення засобами поштового чи електронного зв`язку та не надання жодних доказів, які б підтверджувати намагання позивачки подати відповідну заяву до консульської установи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема: на земельну ділянку, площею

3,0616 га, що знаходиться на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, та грошовий вклад в

АТ «Державний ощадний банк України».

Згідно з відомостями зі спадкової справи №10-2020, відкритої після смерті ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась онука померлої ОСОБА_2 , а донька померлої ОСОБА_6 відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_2

20 квітня 2021 року ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом.

09 липня 2021 року приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малолітко П. І. надав ОСОБА_1 роз`яснення щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , в яких рекомендував звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 пропустила строк звернення із такою заявою. При цьому останній повідомлено, що спадщину прийняла онука померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року, померла ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На день смерті та протягом шести місяців з дня смерті в будинку крім неї були зареєстровані: внучка ОСОБА_2 , правнук ОСОБА_7 (2003 року народження), дочка ОСОБА_6 .

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України від 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 12 жовтня 2020 року виїхала з території України, а повернулася 04 червня 2021 року.

Згідно з договорами про тимчасову роботу ОСОБА_1 була працевлаштована у Республіці Польща з 27 жовтня 2020 року

по 30 листопада 2020 року, з 14 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року,

з 14 січня 2021 року по 03 квітня 2021 року.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними (постанова Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, постанова Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 18 січня

2018 року у справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц,

від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі

№ 750/262/20 суд дійшов висновку, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18,

від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалась на відсутність у неї інформації про смерть її матері, оскільки з 12 жовтня 2020 року по 04 червня 2021 року вона перебувала за кордоном, а тому не мала можливості подати відповідну заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Встановивши, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_4 , однак заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не подала, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачкою підставам пропуску зазначеного строку (тимчасове перебування за кордоном з 12 жовтня 2020 року

по 04 червня 2021 року), відсутність інформації про смерть матері), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Колегія суддів погоджується із висновками судів, що наведені

ОСОБА_1 обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У контексті доводів позивачки щодо наявності значної відстані між її місцем перебування та місцезнаходженням спадкового майна колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тимчасове перебування позивачки поза межами України (виїхала за межі України через два тижні після смерті її матері та відкриття спадщини) не позбавляло її можливості подати заяву про прийняття спадщини засобами зв`язку - у порядку, передбаченому пунктами 2.1, 2.7, 3.5 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, подати заяву про прийняття спадщини, звернувшись до консульської установи України у Республіці Польща, зокрема на підставі статті 29 Консульської конвенції між Україною і Республікою Польща від 08 вересня 1991 року, чи статті 38 Закону України «Про нотаріат».

Доводи касаційної скарги щодо обмеженого прийому громадян консульською установою України у Республіці Польща не спростовують зазначених висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на передбачену можливість такого звернення через засоби поштового та електронного зв`язку. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 01 травня 2022 року № 06/22 Генеральне консульство України в Кракові у період з 01 жовтня 2020 року по 01 липня 2021 року працювало у звичайному режимі та здійснювало прийом громадян відповідно до електронної реєстрації в системі «е-черга», з 25 березня

по 21 квітня 2021 року припинило прийом громадян у зв`язку з захворюванням вірусною інфекцією Covid-19 практично усього особового складу установи (тобто лише на один місяць), з 22 квітня 2021 року поновлено прийом громадян, при цьому громадян, які були зареєстровані у період з 23 березня 2021 року по 21 квітня 2021 року прийнято у додаткові години прийому.

Доказів реєстрації ОСОБА_1 на прийом у Генеральному консульстві України в Кракові в системі «е-черга» матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно визначився із характером спірних правовідносин, їх правовою кваліфікацією, повно і всебічно встановив обставини справи та надав належну правову оцінку наявним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Посилання касаційної скарги щодо невідповідності висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки висновки у справі

№ 565/1145/17 і у справі, яка переглядається, не є суперечливими.

Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги щодо обмеження права заявниці на участь у судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на належне повідомлення сторони позивача про дату та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні, призначеному на 27 липня 2022 року, в режимі відеоконференції (ухвала Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року) та відсутність будь-яких доказів, як б підтверджували не забезпечення судом проведення такої відеоконференції. При цьому доводи позивачки щодо суті спору та незгоди з висновками суду першої інстанції були викладені в апеляційній скарзі, і цим доводам суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402 403 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 08 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 27 липня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати