Постанова

Іменем України

01 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 278/760/13-ц

провадження № 61-102 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного у складі:

головуючого - Висоцької В.С.

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., ШтеликС. П.,

учасники справи:

позивач-Житомирська місцева прокуратура,відповідачі-Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області, -ОСОБА_3, -ОСОБА_4, - - - - - -- - - - - - - - -- -- - - -ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: -державне підприємство «Житомирський військовий лісгосп», -Міністерство оборони України, -Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, -Житомирська обласна державна адміністрація,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на ухвалу апеляційного суду Житомирської області у складі судді Талько О. Б. від 22 червня 2016 року.

Встановив:

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (надалі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2013 року прокурор Житомирського району (правонаступником даної прокуратури стала Житомирська місцева прокуратура) в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, треті особи ДП «Житомирський військовий лісгосп», Міністерство оборони України, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, Житомирська обласна державна адміністрація, про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 07 травня 2010 року № 556, визнання недійсними державних актів та скасування державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року позов Житомирської місцевої прокуратури задоволена частково, визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 07 травня 2010 року № 556 в частині передачі ОСОБА_11 у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки площею 0, 0782 га, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га, виданий на ім'я ОСОБА_11 серії НОМЕР_1. В решті позовних вимог - відмовлено.

26 квітня 2016 року заступник прокурора Житомирської області оскаржив в апеляційному порядку рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року залишено без руху для подання до апеляційного суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій зазначити підстави для поновлення строку.

10 червня 2016 року заступник прокурора Житомирської області звернувся до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року, яка мотивована тим, що повний текст оскаржуваного рішення надано прокурору в канцелярії суду лише 20 квітня 2014 року, незважаючи на те, що прокурор завчасно звернувся до суду із заявою про отримання повного тексту рішення. Крім того, Житомирська місцева прокуратура оскаржуване рішення засобами поштового зв'язку станом на 08 червня 2016 року не отримувала.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року відмовлено заступнику прокурора Житомирської області у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 11 квітня 2016 року прокурор Горбань І. О. була присутньою у судовому засіданні, у довідковому листі до справи міститься відмітка про отримання ОСОБА_29 копії повного тексту оскаржуваного рішення від 20 квітня 2016 року, суддею своєчасно був виготовлений повний текст рішення та 15 квітня 2016 року його копію надіслано позивачу, що підтверджується супровідним листом. Матеріали справи не містять доказів звернення прокурора до суду із заявами про видачу копії повного тексту судового рішення, а посилання заступника прокурора Житомирської області на складність справи та велику кількість учасників судового процесу не може бути визнано поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі, поданій 11 липня 2016 року, заступник прокурора Житомирської області просить скасувати ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заступник прокурора посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне встановлення фактичних обставин, а також зазначає, що лише 20 квітня 2016 року канцелярією суду видано працівнику прокуратури рішення від 11 квітня 2016 року, що підтверджується відповідною відміткою у матеріалах справи, при цьому, на адресу місцевої прокуратури повний текст рішення поштою не надходив. Крім того, про отримання рішення суду безпосередньо працівником Житомирської місцевої прокуратури та неотримання його поштовим зв'язком свідчить також наявний в матеріалах справи лист заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури від 09 червня 2016 року № 5719кн/вих 16.

11 жовтня 2016 року представник відповідачів ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_22 - адвокат ОСОБА_30, подав заперечення на касаційну скаргу, просив відхилити касаційну скаргу з огляду на її необґрунтованість.

Треті особи не скористалися своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

11 січня 2018 року зазначена справа передана на розгляд Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) особи, які беруть участь у справі, мають право одержувати копії рішень, ухвал, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом

Частиною третьою статті 209 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

Згідно із частиною першою статті 218 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин (частина друга статті 222 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами).

Частиною першою статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 73, частини третьої статті 294 ЦПК України(у редакції, чинній на час розгляду справи судами) апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин цього строку.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) якщо вказані особою, яка подала апеляційну скаргу, підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції проголошено 11 квітня 2016 року у судовому засіданні, на якому була присутньою прокурор Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_29 Строк на апеляційне оскарження закінчився 21 квітня 2016 року.

Проте, повний текст оскаржуваного рішення суду працівниками канцелярії суду видано працівнику Житомирської місцевої прокуратури лише 20 квітня 2016 року, що підтверджується вхідним штампом Житомирської місцевої прокуратури на копії рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року, що значно звузило, передбачений статтею 294 ЦПК України (у редакції чинній на час розгляду справи судами) десятиденний строк на складання та подання апеляційної скарги органами прокуратури.

Повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції засобами поштового зв'язку на адресу Житомирської місцевої прокуратури не надходив.

26 квітня 2016 року (тобто через 6 днів з дня отримання копії рішення) заступник прокурора Житомирської області подав засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року.

Крім того, за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року було надіслано до нього лише 18 серпня 2016 року.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску заступником прокурора Житомирської області строку на апеляційне оскарження рішення суду від 11 квітня 2016 року та необґрунтовано відмовив заступнику прокурора Житомирської області у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами).

Відповідно до частини шостої статті 410 ЦПК України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки недотримання строків на апеляційне оскарження було зумовлене зволіканням суду першої інстанції щодо видачі та надсилання повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції представнику прокуратури, що позбавило прокурора своєчасно підготувати апеляційну скаргу, а тому ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала судді апеляційного суду - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 та пунктом 4 частини першої Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В.В. Пророк

І.М.Фаловська

С.П. Штелик