Історія справи

Постанова

Іменем України

23 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 2208/8548/12

провадження № 51-2532 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапона В.О.

прокурора Гошовської Ю.М.

захисника Дем'янової О.В. (в режимі відеоконференції)

засудженого ОСОБА_2 ( в режимі відеоконференціЇ)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника останнього - адвоката Демянової ОлениВікторівни на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 липня 2016 року у кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дрогобич Львівської області, жителя АДРЕСА_1), раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією належного йому майна; за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Цивільний позов потерпілої задоволено, а також вирішено питання про речові докази та судові витрати у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 31 липня 2013 року вирок місцевого суду скасовано в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України і справу в цій частині повернуто прокурору на додаткове розслідування. Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2015 року касаційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Засуджений звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду першої інстанції щодо нього.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2013 року залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29 липня 2016 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Демянової О.В. залишено без задоволення, а ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Дем'янова О.В. посилаючись на істотні порушення судами вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 29 липня 2016 року, і призначити новий розгляд заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що місцевий суд, всупереч вимог ст.466 КПК, порушив порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, адже обмежився лише дослідженням питання про те, чи є обставини, про які заявив ОСОБА_2, нововиявленими, при цьому не дав оцінку встановленим в ході розгляду заяви обставинам та їх впливу на законність вироку стосовно ОСОБА_2 В свою чергу, суд апеляційної інстанції, під час перегляду ухвали місцевого суду , вказаних порушень не виявив та не усунув.

Засуджений ОСОБА_2 у поданій ним касаційній скарзі виклав вимоги та навів доводи, що за змістом є аналогічними скарзі його захисника. Крім того, зазначив, що під час апеляційної процедури перегляд оскаржуваного ним судового рішення здійснено незаконним складом суду.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений та його захисник у суді касаційної інстанції вимоги касаційних скарг підтримали в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити без задоволення касаційні скарги захисника та засудженого.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Із змісту зазначеної статті випливає, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Нормами ч. 1 ст. 461 КПК визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

На підставі п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Доводи касаційних скарг засудженого та захисника про порушення судом першої інстанції порядку здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеного у кримінальному процессуальному законі, є неспроможними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів провадження, у своїй заяві про перегляд вироку Кам'янець-Подільськогоміськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами, засуджений ОСОБА_2 нововиявленою обставиною та, відповідно, підставою для перегляду вироку зазначає: невідповідність висновку експерта №611 від 06.08.2012 року судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_3 «Правилам судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» і як наслідок, його неправильність.

Перевіривши обставини, на які посилався ОСОБА_2, суд першої інстанції, з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку, що наведені засудженим обставини, про які він зазначає як нововиявлені, були відомі сторонам кримінального провадження. Крім того, висновок експерта №611 від 06.08.2012 року визнано допустимим доказом, який покладено в основу обвинувачення, недопустимість даного доказу, в частині порушення експертом форми викладення висновку не оскаржувалось під час судових розглядів.

В своїй ухвалі касаційна інстанція підтвердила правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції стосовно обґрунтованості висновку експерта №611 від 06.08.2012 року. Крім того, в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження, доводи засудженого про порушення з боку експерта форми викладання висновку згідно вимог «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та не спростовують наявність у потерпілої виявлених тілесних ушкоджень, які знайшли свої підтвердження при винесенні вироку.

В свою чергу апеляційний суд констатував , що суд першої інстанції зробив вірний висновок, що всі наведені засудженим обставини були відомі сторонам кримінального провадження, та були предметом перевірки в суді. Судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Твердження засудженого про порушення загальної норми права на справедливий суд, через повторну участь колегії суддів у розгляді справи під час апеляційної процедури, також не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки обставини, передбачені статтями 75, 76 КПК України, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, відсутні.

Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги засудженого та його захисника слід залишити без задоволення.

У зв'язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

З цих підстав Суд ухвалив:

Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника Демянової Олени Вікторівни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В. Білик С.І. Кравченко О.П. Ємець