ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023року

м. Київ

справа № 398/4382/19

провадження № 51-2649 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120070002165, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там же, раніше неодноразово судимого, останній раз засуджено 30 листопада 2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, звільненого у зв`язку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 рокущодо нього.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 15 вересня 2019 року близько 16:20, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у квартири АДРЕСА_2 скоїв зґвалтування потерпілої ОСОБА_7 природнім та неприродним способом за обставин, викладених у вироку, при цьому заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що:

- суд першої інстанції допустив неповноту та упередженість розгляду кримінального провадження, порушив положення ст. 349 КПК, прокурор обмежився коротким викладом обвинувального акта, а всі його ( ОСОБА_6 ) клопотання щодо дослідження доказів (допиту експертів) суд залишив без задоволення;

- було допущено порушення вимог ч. 1 ст. 376 КПК, оскільки суддя не проголосив вироку;

- потерпіла неодноразово змінювала свої показання щодо обставин події;

- експертиза № 72 містить висновки про можливі домішки його крові, притому жодних порізів та саден у нього не було;

- його провину не доказано;

- не встановлено, що речі (штани та футболка) на яких виявлено кров, належать йому, чим допущено порушення ст. 94 КПК;

- слідчий не ознайомив його з матеріалами кримінального провадження;

- він відмовився давати показання, оскільки його вчасно не допитали, а запропонували йому дати пояснення уже після виходу з нарадчої кімнати;

- у матеріалах провадження відсутні показання свідків обвинувачення і його показання на досудовому слідстві.

Позиції учасників судового провадження

Від потерпілої надійшло заперечення.

Засуджений підтримав вимоги касаційної скарги та просив їх задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

З урахуванням зазначеного не підлягають задоволенню вимоги засудженого ОСОБА_6 щодо допиту в суді касаційної інстанції всіх учасників процесу.

Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

З урахуванням наведеного не є предметом перевірки суду касаційної інстанції доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та оцінки доказів, а саме:

- експертиза № 72 містить висновки про можливі домішки його крові, притому жодних порізів та саден у нього не було;

- не встановлено, що речі (штани та футболка), на яких виявлено кров, належать йому.

Разом з тим висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 ґрунтуються на зібраних і досліджених судом першої інстанції доказах, зокрема:

- на показаннях потерпілої ОСОБА_7 про те, що в неї винаймала квартиру мати засудженого, ОСОБА_8 , яка неодноразово скаржилася на свого сина, говорила, що боїться його і не може з ним жити, хоча вони мають будинок. Коли ОСОБА_9 померла, 15 вересня 2019 року до неї зателефонував ОСОБА_6 і запитав, чи можна забрати речі матері. Цього ж дня о 14:00, коли вона ще не встигла повністю відкрити двері ОСОБА_6 , останній смикнув за ручку дверей, відкрив двері й поставив ногу на поріг, щоб вона не змогла їх закрити. Він відразу почав бити її ногами і руками, повалив на підлогу, не перестаючи завдавати ударів у різні ділянки тіла. Надалі ОСОБА_6 затягнув її до вітальні, роздягнув й почав ґвалтувати, не перестаючи заподіювати їй ударів, і це продовжувалося дві з половиною години. При цьому говорив постійно: «Я тебе ізнасілую, поб`ю і вб`ю». Через дві години їй вдалося вирватися, вибігти в під`їзд, постукати до сусідів і попросити їх, щоб викликали поліцію. Десь о 18:00 приїхала поліція і його затримали. Після цього вона місяць лікувалася на стаціонарі в лікарні, більше року лікувалася амбулаторно;

- показаннях свідка ОСОБА_10 про те, що десь восени 2019 року вона почула, як у під`їзді кричить жінка, відкрила двері своєї квартири і побачила сусідку із квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , яка була повністю роздягнена, побита і вся у крові, у неї було побите обличчя й синці по всьому тілу. Сусідка сказала, що її зґвалтували, ґвалтівник перебуває у неї у квартирі. Свідок відразу викликала поліцію, поліція - швидку медичну допомогу. Потім її з чоловіком ОСОБА_11 запросили до квартири як понятих. Зайшовши до квартири, вони побачили, що всі стіни та підлога були у крові. Ніяких криків про допомогу перед тим вона не чула. Чоловіка, якого вивели в кайданках із квартири АДРЕСА_3 , вона не знає і раніше не бачила;

- даних протоколу огляду місця події від 15 вересня2019 року та диска з відеозаписом огляду місця події від 15 вересня 2019 року, згідно з якими під час огляду вилучено: у коридорі - змиви РБК з підлоги, виріз РБК зі шпалер та з простирадла; в кімнаті №1 - виріз РБК з наволочки; два блокноти, паспорт та свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_6 , мобільний телефон з бордовою кришкою; сорочку в клітину з РБК; штани сірого кольору з РБК; футболку сірого кольору з РБК; жіночі труси чорного кольору;

- даних з виписки - епікризу та медичної картки стаціонарного хворого № 8819, відповідно до яких ОСОБА_7 поставлено діагноз «ЗЧМТ струс головного мозку, перелом кісток носу, забій, гематоми м/т параорбітальних ділянок, больовий синдром»;

- даних висновку експерта від 1 жовтня 2019 року № 72, відповідно до якого ОСОБА_7 було спричинено, крім інших, тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у задню спайку статевих губ, слизову переддвер`я піхви, які могли утворитися в результаті введення в статеву щілину тупого твердого предмета (предметів), котрим міг виступати і напружений статевий член, та які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров`я, а також легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- даних протоколу проведення слідчого експерименту від 7 листопада 2019 року та DVD-диском із відеозаписом цієї слідчої дії;

- даних висновку експерта від 14 листопада 2019 року № 113 про те, що тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_7 , могли виникнути і в результаті ударно-травматичних ударів кулаками, ногами, як про це вказала в ході слідчого експерименту потерпіла. Крім того, ушкодження в ділянці статевих органів ОСОБА_7 могли утворитися і в результаті введення у статеві органи потерпілої напруженого статевого органа, як про це зазначила в ході слідчого експерименту потерпіла;

- даних висновку експерта від 6 грудня 2019 року № 712, відповідно до якого на марлевому змиві з місця події, на шматку шпалери, вирізі з простирадла та одязі з кімнати (футболці, штанах) знайдено сліди крові людини, яка може належати потерпілій. Не виключається можливість домішку крові підозрюваного.

Суд першої інстанції дав оцінку показанням ОСОБА_6 про те, що потерпіла давала неправдиві показання, у яких плуталася. Так, місцевий суд зазначив, що обвинувачений не навів мотивів, за яких би потерпіла могла давати неправдиві показання, дані нею у судовому засіданні показання є об`єктивними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, місцевий суд зазначив, що під час допиту останньої в суді ОСОБА_6 кричав та погрожував, щоб потерпіла не мала змоги давати показання під час розгляду кримінальної справи, а потім повідомив їй, що краще б він її убив.

З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК ( в редакції, яка діяла на момент вчинення злочину), доведено, його дії кваліфіковано правильно.

Відповідно до ч. 2 ст. 347 КПК судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. З урахуванням зазначеного доводи касаційної скарги засудженого про те, що оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта не є повним і всестороннім дослідженням матеріалів справи, не ґрунтуються на положеннях КПК.

Не відповідають матеріалам кримінального провадження, зокрема відеозапису судового засідання від 23 вересня 2021 року, доводи касаційної скарги засудженого про те, що суддя не проголосила вироку.

Засуджений, посилаючись у касаційній скарзі на те, що він відмовився давати показання, оскільки його вчасно не допитали, а запропонували йому дати пояснення вже після нарадчої кімнати, не зазначає, які саме норми закону було порушено судом і яким чином це перешкодило суду ухвалити законне судове рішення, притому, що суд, повернувшись із нарадчої кімнати, відновив судове слідство.

Водночас згідно з усталеною практикою Верховного Суду вихід із нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об`єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, у тому числі, сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом (постанова від 28 січня 2021 року у справі № 182/523/16-к).

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Частиною 1 ст. 23 КПК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК не є порушенням закону відсутність у матеріалах судового провадження показань на досудовому слідстві засудженого та свідків обвинувачення, як про це зазначає у касаційній скарзі засуджений, оскільки суд на них не посилається у вироку як на докази.

Під час перегляду кримінального провадження за апеляційними скаргами сторони захисту суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду. Свої висновки суд апеляційної інстанції належним чином мотивував. Ухвала суду апеляційної інстанції в цілому відповідає вимогам ст. 419 КК.

Були предметом дослідження суду апеляційної інстанції доводи апеляційних скарг про те, що потерпіла ОСОБА_7 постійно плуталася у своїх показаннях щодо часу скоєння злочину. Зокрема, цей суд зазначив, що відовідно до журналу судового засідання в ході судового слідства потерпіла надавала послідовні показання, нічого не спотворюючи і не придумуючи, її свідчення повністю узгоджуються з висновками експертів, показаннями свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події та протоколом проведення слідчого експерименту.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у потерпілої взагалі були відсутні мотиви для обговорення ОСОБА_6 , оскільки вони раніше не були знайомі, неприязні між ними не було, а навпаки вона матеріально допомагала його матері та лікувала її за свій кошт після того, як та захворіла. Інших причин відвідати квартиру ОСОБА_7 , крім того як забрати речі своєї покійної матері, у ОСОБА_6 взагалі не було.

Установив суд апеляційної інстанції й те, що у ході судового слідства ОСОБА_6 постійно проявляв неповагу до учасників судового розгляду, нецензурно лаявся, а під час допиту потерпілої кричав та погрожував, щоб вона не мала змоги давати показання, а потім повідомив їй, що краще б він її убив.

Були предметом дослідження суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги засудженого, аналогічні до доводів його касаційної скарги, про те, що після закінчення досудового розслідування слідчий не ознайомлював його з матеріалами кримінального провадження. Зокрема, цей суд зазначив, що в матеріалах кримінального провадження є розписка від 11 грудня 2019 року про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, яка особисто підписана ОСОБА_6 та з якої вбачається, що він отримав копію обвинувального акта на 5 аркушах та реєстр матеріалів досудового розслідування на 8 аркушах у кримінальному провадженні №12019120070002165 від 15 вересня 2019 року.

Стосовно доводів засудженого ОСОБА_6 про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому у задоволені клопотання про дослідження доказів, а саме про виклик в судове засідання апеляційного суду потерпілої, свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , а також судово-медичних експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Як убачається з ухвали, суд апеляційної інстанції розглянув відповідне клопотання сторони захисту і відмовив у повторному допиті зазначених у ньому осіб. Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у клопотанні не наведено будь-яких доводів на підтвердження того, що зазначені показання, суд першої інстанції дослідив не повністю або з порушеннями, а сам по собі факт непогодження з висновками місцевого суду, не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.

Отже, Суд не встановив даних, які би свідчили про допущення судами такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, або про те,що в цьому кримінальному провадженні неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність.

Покарання призначено відповідно до приписів закону, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження нових злочинів та відповідає положенням статей 50 65 КК.

За таких обставин відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3